31 липня 2020 р. 15:21

В одеситів може додатися свят: Зеленський пропонує зробити частину релігійних дат державними

1493

В одеситів може додатися свят: Зеленський пропонує зробити частину релігійних дат державними

Президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів опрацювати питання надання державного статусу окремим релігійним святам.

Як повідомили у пресслужбі Офісу голови держави йдеться про наступні свята: Рамазан-Байрам, Курбан-Байрам, Песах, Рош-Гашана, Ханука, Великдень християн західного обряду та інші. 

Як зазначається у документі, така пропозиція подається з метою забезпечення конституційних прав і свобод громадян, реалізації рівних прав і можливостей усіх вірян, ушанування історії, культури, традицій українського суспільства як багатонаціонального та багатоконфесійного.

Згідно з указом, уряд має вивчити це питання та напрацювати пропозиції у взаємодії зі Всеукраїнською радою церков, релігійними організаціями та Українським інститутом національної пам’яті, після чого внести на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект.

Рамазан-байрам або Свято розговіння, відоме також як Ораза-байрам (кримськотат. Oraza bayram) або Ураза-байрам (тат. Ураза бәйрәме), — свято у мусульманських народів. Йому передує 30-денний піст, що розпочинається у перший день молодика місяця Рамадан (або Рамазан). Як переказують, саме в цей місяць Мухаммеду скорилася Мекка й мусульманам даровано Коран. В 2020 році святкувався 24 травня. 

Курбан-байрам  — свято жертвопринесення, одне з двох головних свят мусульман.

Свято починається після 70 днів закінчення посту урази (10-го числа місяця Зуль-хіджжа, що є 12-м місяцем мусульманського місячного календаря), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та триває три-чотири дні.

У ці дні в долині Міна біля Мекки паломники приносять в жертву тварин (курбан) у пам'ять про те, як за біблійним переказом пророк Авраам (у мусульман Ібрагім), хотів принести в жертву Богу свого сина Ісаака (у мусульман Ісмаїла). Але Бог послав архангела Гавриїла (Джабраїла) з баранцем і врятував Авраамові сина. Те саме роблять віряни всього мусульманського світу.

Песах  — центральне юдейське свято на згадку про Вихід з Єгипту. (див. Книга Вихід). Починається в 14 день місяця Нісан (за єврейським календарем) та святкується протягом 7 днів у Ізраїлі та 8 днів за його межами. Шанується також караїмами, самаритянами і частково месіанськими юдеями. Свято присвячене звільненню єврейського народу від рабства. 400 років євреї були в рабстві у єгиптян

Рош га-Шана — Свято початку нового року для усіх, хто сповідує юдаїзм. Відзначають 1 та 2-го тішрею, що зазвичай припадає на кінець вересня - початок жовтня. За традицією цей день не може припадати на неділю, середу чи п'ятницю.

За віруваннями юдеїв в рош га-шана бог визначає долю людини на наступний рік, проте це рішення не остаточне і протягом наступних десяти днів може бути змінене. Тож, з початком нового року починаються десять днів каяття протягом яких віруючі сподіваються отимати сприятливе рішення, яке буде остаточно затверджене на десятий день. 

Ханука (освячення) — єврейське свято чуда, свято перемоги у війні між святістю і нечистотою. Це єврейське восьмиденне зимове свято. В перекладі з івриту слово ханука означає «відданість».

У результаті Четвертої Сирійської війни Юдея стала провінцією Держави Селевкідів. Селевкідського базилевса Антіоха IV Епіфана не влаштовувало, що євреї живуть відособлено і не піддаються впливу панівної елліністичної культури. Спочатку хитрістю, а потім і силоміць він намагався насадити свою культуру. Врешті-решт загарбники вторглися до Храму, спаплюжили його, принесли на жертовник свиню, зарізали її і внесли кров свині у Святая святих храму.

Маттітьягу і п'ятеро його синів з династії Хасмонеїв почали повстання і здобули перемогу. Євреї прийшли до Храму, очистили жертівник, вирізьбили з дерева нову менору (храмовий світильник). За легендою, вони знайшли лише один дзбан не опоганеної загарбниками олії, котрої повинно було вистачити на один день та запалили світильник. Але Бог зробив диво — олії вистачило на 8 днів горіння, час, необхідний для виготовлення нової олії.

На честь цього чуда щороку в єврейських домівках запалюють ханукальні світильники. Ставлять ханукію (світильники) на найвидніших місцях, щоб усі бачили й пам'ятали про диво.

Католики зазвичай зустрічають Великдень трохи раніше, ніж православні, але інколи дати збігаються. 

Нагадаємо, цьогоріч на День міста планується концерт, на який мерія готова витратити 3,6 мільйона гривень.

Поділитися