Telegram-канал про Одесу визнав себе російським

 Telegram-канал "Типова Одеса" вказав, що зареєстрований у роскомнагляді, що обов’язковою вимогою для всіх російських джерел інформації у російській федерації.

Таким чином адміністратори каналу фактично визнали, що він керується з росії, повідомило видання "Культурометр".

Видання зазначило, що на канал підписано понад 250 тисяч осіб, а основні напрямки пропаганди на ньому – це вихвалювання життя Одеси під час російської імперії та радянського союзу, розповсюдження ностальгії за цими часами та постійна дискредитація України та президента Володимира Зеленського.

У лютому 2023 року СБУ повідомило, що засновником цього каналу є блогер Олександр Сініцин, який з 2014 року переховується від правосуддя в російському місті Рязань. Він був позаштатним кореспондентом центральних телеканалів рф, серед яких – "russia today" та медіа група "росбізнесконсалтинг", а після втечі до росії створив пропагандистський telegram-канал "Типова Одеса".

Це не вперше, коли telegram-канали, які висвітлюють події в Одеській області та позиціонують себе як "одеські" пов'язують із росією.

Так у липні 2022 року Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки склав перелік зі 100 російських телеграм-каналів, які мімікрують під українські. У переліку були два канали, які мають відношення до Одеси: "Типова Одеса" та "Одеський фраєр".

Також у переліку фігурували telegram-канали "Легітимний", "Резидент", "Картель", "Пліткарка" та "Чорний квартал", які, за даними Служби безпеки України, адмініструє одесит-антимайданівець Антон Давидченко.  

Серед адміністраторів окремих каналів – зокрема, "Одеський фраєр" та "Чорний квартал" – у 2021 році СБУ визначали "Шефа", який, за даними слідства, є співробітником спецслужб рф.

У грудні 2022 року аналітики видання "Детектор медіа" дослідили 1 тисячу 700 telegram–каналів в Україні та узагальнили ознаки, за якими можна довести, що той чи інший канал у telegram поширює вигідні росії повідомлення. Тоді видання оприлюднило інструкцію з розпізнавання пропагандистських і дезінформаційних ресурсів, яких журналісти нарахували понад 300.

Кирило Бойко