11 квітня 2023 р. 13:55

Одеське видання звинуватили у порушенні журналістської етики та цивільного кодексу

1392

Фото: Голос України

Фото: Голос України

Експерти ініціатива "МедіаЧек", створеної Інститутом масової інформації та виданням "Детектор медіа", вважають, що редакція одеського інтернет-видання "368.media" у двох своїх матеріалах порушила Цивільний кодекс та Кодекс етики українського журналіста.

Порушення, на думку експертів полягає в тому, що видання розкрило особисті дані підсудних військовослужбовців до набрання чинності вироків, пояснює "Детектор медіа"

Йдеться про публікації: "Бійця тероборони засудили за втечу з поля бою в Луганській області" (в оригіналі російською) та "В Закарпатській області військовослужбовці відмовились стати на захист держави". Перший опублікований 1 вересня 2022 року без зазначення рубрики, автором указаний Малюта Скуратов, а другий опублікований 15 вересня 2022 року без зазначення рубрики, автором указаний Костянтин Парфьонов.

Редакція Інтенту намагалася зв'язатися із "368.media", але номери вказані на сайті виявилися неактуальними. Зазначимо, що від початку видання позиціювалося, як одеське й орієнтувалося у своїх публікаціях здебільшого на Одеську область, однак наразі вказано, що редакція працює в Києві, а деякі розділи на сайті пусті.

Експерти "МедіаЧек" у своєму висновку вказують, що обидва оскаржені матеріали висвітлюють вироки, ухвалені військовослужбовцям: за ст. 429 КК ("Самовільне залишення поля бою") у першому матеріалі та за ч. 4 ст. 402 КК ("Непокора, вчинена в умовах воєнного стану") – у другому. В обох матеріалах зазначено прізвища й імена засуджених.

Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи.

Кодекс етики українського журналіста

Експерти наголошують, що  Цивільний кодекс України доволі чітко визначає, що імена підсудних не можна оприлюднювати. Це дозволяється, лише коли особу вже засуджено й вирок набув законної сили. Винятки з цієї норми можливі, коли підсудними є, наприклад, публічні особи й щодо судового процесу існує переважальний суспільний інтерес (тобто вступає в дію друге речення п. 3 Кодексу етики та подібні норми Закону "Про захист персональних даних").  

Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення... може бути використане (оприлюднене) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї… та в інших випадках, передбачених законом

Цивільний кодекс України (ч. 4 ст. 296).

Журналісти ініціативи "МедіаЧек" зазначають, що знайшли в Державному реєстрі судових рішень вироки, які цілком відповідають описаним у розглядуваних матеріалах обставинам справ, але є знеособленими через вимоги до роботи реєстру (прізвища підсудних вилучено з текстів). Як указано в супровідних даних на сторінках реєстру, усі згадані вироки набрали законної сили не раніше ніж 16 вересня 2022 року. 

Тобто обидва розглядувані матеріали були опубліковані до набрання законної сили вироками й, відповідно, не мали б розкривати імена підсудних.

Зазначимо, що нещодавно пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики підтвердила, що відомство зверталося до Міністерства оборони з проханням надати доступ до зони бойових дій воєнним кореспондентам та знімальним групам телеканалів, які беруть участь в створенні інформаційного телемарафону "Єдині новини".

Кирило Бойко

Поділитися