Одесити згодні із відповідальністю росіян за агресію рф, - дослідження

Соціологи Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва протягом 10–21 липня 2023 року опитали  708 мешканців Одеській області віком від 18 років аби визначити наскільки дієвими можуть бути механізми російської федерації задля підриву безпеки в регіоні за допомогою дезінформації.

Аналітики вдалися до багатоступеневої вибірки із застосуванням випадкового відбору населених пунктів на перших етапах та квотним відбором респондентів на завершальному. 

Вибіркова сукупність відтворює демографічну структуру дорослого населення Одеської області станом на початок 2022 року. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 3%. Водночас слід враховувати систематичні відхилення вибірки через вимушену міграцію мільйонів громадян, спричинену російсько-українською війною.

Респондентів питали про їхнє відношення до російської агресії, піклування містом з боку столиці та подій Майдану. 

Так на питання "Хто, на Вашу думку, несе відповідальність за загибель людей в Одеському будинку профспілок 2 травня 2014 року" понад третина - 38,2% - респондентів відповіли, що їм важко визначитися. 

Ці дані підкреслюють глибоку розбіжність у відповідях. Питання відповідальності за трагедію в Одесі у 2014 році відображає схильність до дезінформації, тих респондентів, яким важко визначити відповідальних.

Другою за підтримкою є думка про те, що у трагедії винні російські спецслужби - 19,8% респондентів. Правоохоронні органи Одеси (міліцію) вважають винними 18,4% питаних. Активістів Одеського майдану звинувачують 16,5%, а активістів "Куликового поля" - 10,9%. Ще 9,2% вважають винним український уряд, 4,8% вважають що винних не було й те, що відбулося — збіг обставин. Є й такі, що вважають винними західні спецслужби таку думку висловили - 3,5% респондентів.    

Нагадаємо, 2 травня 2014 року в Одесі відбулися зіткнення, в яких загинули 48 осіб. Пожежа в Будинку профспілок стала кульмінацією подій. За результатом пожежі загинули 42 людини. 

У 2020 році  моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй (ООН) з прав людини підбила підсумки того, що було зроблено за шість років у рамках розслідування тих подій і зазначила, що розслідування подій на Грецькій площі за рік не просунулося вперед, як і розслідування подій на Куликовому полі в Будинку профспілок.

Будинок профспілок. Одеса. 2 травня 2014 рік Фото: odessa-life

Майдан — революція гідності

Схожа ситуація склалася з оцінкою подій на Майдані наприкінці 2013 – на початку 2014 року. 47,7% вважають що відбулася Революція Гідності — справедливе повстання народу проти авторитарної влади й лише 16,4% - що відбувся незаконний державний переворот, захоплення влади групою озброєних людей.

Й знов понад третина опитаних заявили, що їм важко визначитися з оцінкою подій.

Майдан Незалежності у лютому 2014 року. Фото: Національний технічний університет України
"Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського

Російська агресія

Значно легше мешканцям Одещини визначитися з ближчими за часом подіями, а саме агресією російської федерації та обстрілами регіону. 

Дослідники спитали в респондентів чи погоджуються вони із твердженням, що українська влада використовує надані партнерами системи протиповітряної оборони тільки аби захистити Київ, а мешканці Одещини потерпають від обстрілів.

Більшість опитаних - 60,6% не погодилися: 30,2% не погодилися зовсім, а ще 30,4% відповіли, що скоріше не згодні. 

Погодилися з твердженням 13,9%. Утім понад чверть опитаних - 25,4% відповіли, що їм складно визначитись. 

З твердженням про те, що усі росіяни відповідальні за війну проти України згодні 57,2% опитаних: 32,2 відсотка повністю згодні, а 25% скоріше згодні. 

Хоча доволі багато й тих хто не погоджується з таким твердженням. Так кожен п’ятий респондент, скоріш не погоджуються з відповідальністю росіян у війні - 20,3%, а повністю не згодні 10%. 

Тих хто не може визначитися - 12,4%.

Розбита російським ударом історична пам'ятка в центрі Одеси. Фото: Інтент/Наталя Довбиш. 

"Останнє питання про відповідальність російського народу за війну демонструє схильність до загальних висновків, з 57.2% респондентів, які погоджуються з цим твердженням. Ці результати відображають складний і багатогранний характер сприйняття суспільством ситуацій, що впливають на безпеку та інформаційний ландшафт в Україні, особливо в контексті Одещини та відносин з росією. Опитування підкреслює необхідність подальшого аналізу та вивчення цих питань для розуміння динаміки суспільної думки", - вважають експерти.

Дослідження в Одеському регіоні стосується трьох ключових питань, які мають відношення до війни, відповідальності та відповідної поведінки.

На думку експертів те, що більшість респондентів (60,6%) відкидає твердження, що українська влада використовує системи ППО лише для захисту Києва може відображати довіру до уряду або недостатню інформацію з цього питання.

Утім є високий рівень згоди (57,2%) з твердженням, що увесь російський народ відповідальний за війну проти України. Це вказує на сильні емоції та загальну ворожість до росії в контексті війни.
Також експерти опитали мешканців Одещини щодо вживаних заходів для уникнення отримання повістки в публічних місцях, й результати отримали досить збалансовані, з 38,6% знають про такі випадки й 37,1% не знають. Це може відображати поділені думки та різноманітність досвіду в різних частинах суспільства.

Загалом, ці дані, на думку аналітиків, висвітлюють важливі аспекти суспільного сприйняття війни в Одеському регіоні, включаючи довіру до влади, ставлення до росії та поведінкові відповіді на військову загрозу. Результати можуть бути корисними для зрозуміння динаміки суспільної думки в регіоні та формування ефективних стратегій комунікації та політики з боку влади та ЗМІ.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, що здійснюється за підтримки Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні. У виданні представлені винятково результати дослідження авторів. Вони не обов’язково відображають позицію Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні. 

Кирилл Бойко