Як іноземці сприяють кремлівській пропаганді в медіа

Більше восьми років деякі колишні військові, дипломати, журналісти та науковці США, Німеччини, Франції, Італії, Британії та інших країн транслювали російську риторику на іноземну аудиторію. 

Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 ситуація дещо трансформувалась: частина представників міжнародного суспільства змінила свою думку щодо підтримки дій росії та висловила солідарність народу України.

Однак, як повідомляє в. о. керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Шаповалов "Українській правді", залишилися і ті, хто відкрито підтримує вбивства росією українців, а також ті, хто під виглядом "альтернативної точки зору щодо війни" продовжують транслювати проросійські наративи. 

Аналітики Центру протидії дезінформації при РНБО виявили понад сотню таких науковців, військових, журналістів та політиків, яких умовно можна поділити на три групи: 

• ті, хто неприховано підтримує ідеї путінського режиму; 
• ті, хто заявляє, що співчуває народові України, але виправдовує дії росії; 
• ті, хто заявляє про підтримку України, засуджує російську агресію, але схиляє Україну до "перемовин" та виступає проти постачання озброєння нашій державі. 

Пул №1: "Події Бучі – фейк"

Спочатку зупинимось детальніше на відкритих адептах ідей путінського режиму. По суті, ці коментатори несуть найменшу загрозу інформаційній безпеці України – їх добре видно, вони не приховують свого позитивного ставлення до президента російської федерації. 

Складають приблизно 20% від загальної кількості проаналізованої ЦПД діяльності іноземних спікерів. 

Серед найактивніших представників цієї категорії можна виділити Інститут Шиллера (The International Schiller Institute), заснований у Німеччині, а нині розташований у США та французький Центр досліджень у сфері розвідки (СF2R). 

Діяльність Інституту Шиллера (The International Schiller Institute) провадиться у 50 країнах світу, але лише 5-7 осіб, які є фундаторами Інституту, найактивніше просувають співзвучні росії наративи про "поширення русофобії у світі", "наявність свободи слова лише у росії", "російський Крим та Донбас" та про те, що "події у Бучі – фейк". 

Повний список спікерів, які просувають співзвучні росії наративи, можна глянути тут. 

Французький центр досліджень у сфері розвідки (СF2R) намагається відкидати звинувачення у підтримці путінського режиму, незважаючи на те, що голова цієї організації Ерік Дениси навіть висловився у публічній площині, що "Президент України Володимир Зеленський має вибачитись за розв’язану війну в Україні". 

Пул №2: "Співчувальники"

Умовна друга група спікерів – це транслятори меседжів про те, що вони начебто співчувають народові України, але при цьому виправдовують дії росії. Доля таких коментаторів складає понад 60%  від загальної кількості виявлених Центром протидії дезінформації.

Подібні меседжі транслювали старший науковий співробітник дослідницького центру Інституту Катона Дуг Бендоу (Doug Bandow), військовий стратег Едвард Люттвак (Edward Luttwak), доктор соціології Ян Оберг (Jan Øberg), парламентар Мунео Судзукі  (Muneo Suzuki), політик, журналіст Ерік Земмур (Eric Zemmour). 

В основному прокремлівські коментатори заявляють про те, що "НАТО спровокувало росію", "росія не нападала на Україну", а "Україні і світу треба йти на поступки путіну". Ці тези також перекликаються із наративами російських пропагандистських телеканалів.

Пул №3: Лобісти "перемовин"

Потенційно найбільшим викликом для інформаційної безпеки України є умовна третя група спікерів. Вони складають менше 20% від загальної кількості виявлених ЦПД коментаторів, але здебільшого це умовно впливові персони – такі, як депутати Європарламенту та міжнародні журналісти. 

Вони намагаються схилити Україну до перемовин з фіксацією нині окупованих росією територій, виступають проти постачання озброєння нашій державі, а також заявляють, що "світ провокує путіна на ядерну війну", а також транслюють такі меседжі:

• "В Україні точиться конфлікт між росією та Вашингтоном"
• "В Україні конфлікт"
• "Учасникам конфлікту треба сідати за стіл перемовин"

Зокрема, такі тези транслюють депутати Європарламенту Франческа Донато (Francesco Donato), Тьєрі Маріані (Thierry Mariani), Клер Дейлі (Clare Daly), Жан-Лін Лакапель (Jean Lin Lacapelle), колумніст Die Welt Кристоф Шильц (Christoph Schiltz). 

Депутати Європарламенту Франческа Донато з Італії або Тьєрі Маріані з Франції розповідають, що в Україні точиться "війна за довіреністю між НАТО та росією".  

Зазначених спікерів активно цитують Politico, The News, The Economist, Global Times.

Зв'язок та афільованість зазначених коментаторів із рф для багатьох іноземців не є очевидними, що може вводити в обману читачів та глядачів, суспільство може сприймати їх як об’єктивних та незалежних.