З держбюджету виділили 7 мільйонів гривень на медіаграмотність

Міністерству культури та інформаційної політики цьогоріч на проєкт із медіаграмотності виділено з державного бюджету 7 мільйонів гривень.

Про це повідомив під час онлайн-дискусії заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко, повідомляє Укрінформ.

"Ми бачимо, що це має бути співпраця як держави, так і громадських організацій, партнерів з розвитку. Бюджет, який є в міністерстві безпосередньо під проєкт з медіаграмотності, – орієнтовно 7 млн грн на поточний рік… Крім того, це проєкт не на один рік, і ми потенційно бачимо можливості збільшення бюджетів у майбутні роки", – сказав Шевченко.

Він зазначив, що міністерство неодноразово наголошувало на важливості теми медіаграмотності.

"Ми зараз напрацьовуємо і найближчим часом будемо презентувати наш план заходів з медіаграмотності. І з точки зору медіаграмотності для нас важливі всі без винятку цільові аудиторії, ми розуміємо, що для різних вікових аудиторій має бути абсолютно різна робота і різні задачі", – зауважив заступник міністра.

Він уточнив, що це і діти молодшого віку, і школярі. Так само не менш важливим є і доросле населення – і студенти, і старші люди, до яких, можливо, найскладніше донести інформацію і для яких, напевно, телебачення, за даними дослідження "Інтерньюзу", є головним джерелом інформації.

Шевченко зазначив, що МКІП реалізовуватиме проєкт з медіаграмотності в співпраці з іншими відомствами та громадськими організаціями, зокрема з Міністерством цифрової трансформації, в якому раніше стартував проєкт цифрової грамотності.

Він також додав, що в контексті особистої інформаційної безпеки в людей є величезний запит на безпеку, зокрема щодо того, як розуміти, де є фейки, як ці фейки та дезінформація працюють.

"Тут є тісний перетин проєкту з медіаграмотності та діяльності майбутнього Центру протидії дезінформації", – зауважив заступник міністра.

Водночас учасники обговорення висловили сумнів, чи вистачить коштів, виділених з держбюджету, на такий важливий проєкт.

Зокрема, перша заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич зауважила, що потрібна широка, комплексна і системна робота, зокрема курси з перекваліфікації вчителів та викладачів, і 7 млн грн – це надто мало.

А за словами директорки Internews в Україні Джилліан Маккормак, "якщо немає фінансових ресурсів, не буде багато результатів".

"Я думаю, що це крок уперед – що ми всі обговорюємо, що ми можемо робити разом. Але в держави є багато різних комітетів, агентств, міністерств, які могли б мати різні ролі та інвестиції в це питання. Я б хотіла, щоб була велика інвестиція в медіаграмотність у школах, тому що це хороша інвестиція в майбутнє. Поки що ми як представники міжнародних донорів готові допомогти... Але йдеться, зокрема, про 17 чи 18 тисяч шкіл. Отже, якщо держава вважає питання медіаграмотності вагомою проблемою, потрібно знайти кошти на її розв'язання", – сказала Маккормак.

Нагадаємо, організація IREX in Ukraine оголосила конкурс для вчителів, які бажають поліпшити свою медіаграмотність. 

У вересні минулого року неприбуткова організація IREX in Ukraine та студія онлайн-освіти EdEra розробили «Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності». Курс вже доступний трьома мовами: українською, англійською та російською, а щоб його пройти треба зареєструватися.

Нагадаємо також, що Верховна Рада України ухвалила в другому читанні проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів. А Інститут масової інформації оприлюднив назви 10 сайтів, які подають майже 100-відсотково якісну інформацію.

Одеська область в антилідерах за кількістю журналістів, померлих через COVID-19. Одеська область на другому місці в Україні за кількістю нападів на журналістів у 2020 році.