Влада відреагувала лише на третину скарг журналістів з початку року

У першому кварталі 2021 року українська медіаспільнота випустила сім заяв, що стосувалися ситуації зі свободою слова в Україні, та дві заяви на підтримку білоруських журналістів.

Окрім того, окремі медіа та журналісти зробили два публічних звернення до влади щодо утиску їхніх прав. Влада публічно відреагувала на чотири таких заяви.

Такими є підсумки щомісячного моніторингу ІМІ "Барометр свободи слова", в якому Інститут масової інформації також відстежує реакцію журналістської спільноти на порушення.

Українські журналісти та медійні громадські організації публічно зверталися до Нацполіції, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України та Верховного Суду, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Міністерства закордонних справ.

Заяви українських медійників та медіаорганізацій:

• 24 січня – заява Медіаруху із закликом до Нацполіції невідкладно розслідувати дії ВГО "Журналісти проти корупції", а також утриматися від переслідування активістів за коментарі в медіа. 
• 27 січня – звернення Комісії з журналістської етики до Нацполіції та Міністерства юстиції з проханням перевірити інформагентство та газету "Журналісти проти корупції", ГС "Національна спілка незалежних журналістів України", ІА "Таврія ньюс", газету "Лига информ" та журнал "Business Компаньон" на предмет ознак підроблення документів, зловживання правами журналіста, отримання свідоцтва про держреєстрацію шляхом обману. 
• 31 січня понад 20 журналістів Запоріжжя звернулися з відкритою заявою до органів центральної влади з проханням втрутитися в ситуацію, яка склалася через систематичний недопуск журналістів на сесії Запорізької міської ради та засідання постійних депутатських комісій. Завдяки зверненню журналістів розгляд проблеми був винесений на розгляд парламентського комітету свободи слова, поліція відкрила кримінальне провадження, а в лютому журналістів було допущено на сесію міськради, хоча й заборонено пересуватися будівлею міської ради. 
• 3 лютого журналістська та медіаспільнота не могли не відреагувати на застосовані 2 лютого до телеканалів "112 Україна", ZIK і NewsOne санкції. Зокрема, низка громадських організацій заявила, що санкції проти телеканалів "групи Медведчука" не загрожують свободі слова, адже ці канали є інструментами іноземного впливу та становлять системну загрозу інформаційній безпеці України. 
• 4 лютого українські громадські організації закликали Президента України Володимира Зеленського застосувати вето до Закону №3450 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань захисту викривачів" та повернути його на доопрацювання Верховній Раді України. Організації вважають, що законопроєкт спрямований проти викривачів. Зокрема, викривач має пояснити, звідки йому стали достеменно відомі дані про вчинене правопорушення. Це, йдеться в заяві, суперечить базовим принципам захисту джерел інформації та фактично є неможливим, оскільки сам викривач і є джерелом інформації про корупцію. Президент Володимир Зеленський 3 березня повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями Закон "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо впорядкування окремих питань захисту викривачів", який був ухвалений 4 лютого 2021 року.
• 6 лютого санкції щодо "каналів Медведчука" підтримав Медіарух, зазначивши, що "брехня, яку наполегливо і часто повторюють, розпалює ворожнечу, шкодить суспільству і не має нічого спільного з журналістикою".
• 1 квітня із заявою до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України та Верховного Суду звернувся ІМІ через неправомірне обмеження прав журналістів у судах. Інститут масової інформації зафіксував неодноразові випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання без належних правових підстав. Особливо це стосується резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу. ІМІ закликав вищі органи суддівського самоуправління та нагляду: забезпечити припинення практики неправомірного вибіркового недопуску журналістів на відкриті судові засідання; притягнути суддів, які припустилися неправомірного обмеження прав журналістів, порушення вимог гласності судового процесу, до передбаченої законом дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності. 

Звернення журналістів:

• 4 лютого на Закарпатті журналісти-розслідувачі Станіслав Данко та Олена Мудра закликали Міністерство внутрішніх справ ефективніше реагувати на порушення їхніх прав. Вони надіслали звернення до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та до керівництва закарпатської поліції щодо ситуації з неналежним реагуванням окремих місцевих підрозділів поліції на повідомлення щодо можливих порушень прав журналістів. У листі перелічуються факти, зокрема, про закриття кримінального провадження щодо ненадання відповіді на журналістський запит Станіслава Данка з боку Служби автомобільних доріг, відмову поліції міста Виноградів відкрити кримінальне провадження за заявою журналістки Олени Мудри щодо ненадання відповіді від міськради на інформаційний запит. Журналісти отримали відповідь від МВС на своє звернення, однак їх ця відповідь не задовольнила. 
• 25 лютого редакція вінницького інтернет-видання "20 хвилин" відреагувала на рішення Голосіївського районного суду м. Києва заблокувати доступ до 426 сайтів у межах кримінального провадження про шахрайство. Видання заявило, що вважає тиском влади рішення суду про блокування його сайту, який потрапив до переліку 426 сайтів, та оскаржуватиме таке рішення. 25 лютого речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець повідомила, що правоохоронці закрили кримінальне провадження в справі, за якою Голосіївський районний суд Києва вирішив заблокувати доступ до 426 сайтів. 
• Окрім того, українські медійники випустили дві заяви на підтримку білоруських колег: 
• 16 лютого українські громадські організації закликали владу України публічно засудити репресії та політичний тиск з боку білоруської влади на правозахисників та незалежних журналістів.
• 18 лютого журналістки й медійниці України висловили свою підтримку засудженим білоруським журналісткам телеканалу "Белсат" Катерині Бахваловій (Андрєєвій) та Дарії Чульцовій, яких ув’язнили на два роки за стрім з акції протесту. 21 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в спільній заяві засудили утиски журналістів у Білорусі. "Весь демократичний світ визнає засоби масової інформації четвертою владою та не втручається в їхню професійну діяльність. Наступ на свободу слова, життя та здоров’я журналістів у Республіці Білорусь відкрито порушує ці базові принципи", – йдеться в заяві.

Нагадаємо, у березні експерти Інституту масової інформації зафіксували 22 випадки порушення свободи слова в Україні, причому 15 з них стосувалися саме фізичної агресії проти журналістів. Одещина знов опинилася серед регіонів, де порушуються права журналістів.

Колегія суддів Київського районного суду Одеси відправила фотографа Євгена Нікіфорова, якому закидають скоєння смертельного ДТП, під нічний домашній арешт.

23 лютого Приморський суд Одеси визнав винним активіста Сергія Стерненка у викраденні людини. Його засудили на сім років позбавлення волі. Того ж дня прихильники Сергія Стерненка влаштували акцію протесту біля пам'ятника Дюку в центрі Одеси.

Йдеться про справу 2015 року, коли новообраного депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича викрали та катували п'ятеро чоловіків, вимагаючи відмовитися від мандата, який він мав отримати 30 квітня.

8 вересня 2015 року за підозрою у викраденні заарештували Сергія Стерненка, який тоді був лідером одеського «Правого сектора», і його соратника Руслана Демчука. Разом зі Стерненком за підозрою в хуліганстві і насильстві щодо працівника прокуратури був заарештований тодішній лідер одеського "Автомайдану" Євген Резвушкін.

Однак вже 11 вересня Апеляційний суд дозволив Стерненку вийти під заставу в розмірі 60 тис. грн. Цього ж дня гроші на заставу зібрали, і Стерненка, і Демчука звільнили з-під варти.

Зазначимо також, що голова Одеської обласної адміністрації Сергій Гриневецький публічно підтримав обмеження доступу журналістів до приміщень адміністрації та облради. 

Наразі обмеження через суд оскаржує головний редактор видання ІзбірКом Валерій Болган. Одним із відповідачів у справі є й голова Одеської ОДА. Утім сам Гриневецький вважає, що пропуск журналістів в умовах пандемії варто зробити "ще жорсткішим".

Нагадаємо, регіональна представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Яна Кузьміна повідомилаодеським журналістам, що офіс омбудсмана припинив розгляд їхньої скарги з приводу обмеження для представників засобів масової інформації у доступі до приміщення Одеської обласної ради та Одеської обласної державної адміністрації.

Журналісти звернулися до омбудсмана ще на початку лютого, проте реакція з'явилася лише зараз.