Одеські журналісти іноді припускаються невиправданих емоційних сплесків щодо туристів - дослідження

Одещина має високий рівень міжетнічного співробітництва, що відображається і в медіа: місцеві журналісти звично не звертають уваги на національний компонент під час роботи над новинами.

Проте, як зазначають аналітики Інституту масової інформації, іноді у авторів трапляються невиправдані емоційні сплески, і повідомлення отримують елементи узагальнення та мови ворожнечі.

Такі висновки експерти зробили на основі вибіркового аналізу десяти онлайн-ЗМІ, який з 2 по 4 серпня 2021 року провів Інститут масової інформації. Загалом було проаналізовано 671 повідомлення наступних медіа: «Думська», «048», «Одеса.Онлайн», «УСІ», «Таймер», «Бессарабія інформ», «Пушкінська», «Одесит.юа», «Одеса-медіа», «Топор».

Методологія дослідження охоплювала аналіз частки матеріалів із мовою ворожнечі в регіональних медіа. Визначалися тематики та типи порушень у таких новинах.

Мова ворожнечі — це будь-які вислови, контекст чи візуальне зображення, що призводить до створення або ж поглиблення вже існуючої ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства.

В ході моніторингу одеських медіа встановлені п'ять повідомлень, які, на думку аналітиків ІМІ, містили мову ворожнечі. Так, у заголовку новини "Селянин влаштував п'яні покатушки на човні в Аркадії і попався водній поліції" наголошується на походженні туриста з невеликого населеного пункту Одещини. В тексті повідомлення згадується про те, що відпочивальник порушив закон і отримав відповідне покарання, але заголовок повідомлення має образливий характер і знаходиться в контексті поширеного в Одесі стереотипу, що туристи з віддалених регіонів та селищ поводять себе безкультурно, смітять та порушують спокій містян.

Безпричинно на географічному походженні правопорушниці, на думку аналітиків, фокусуються й журналісти у повідомленні "В Одесі затримали 19-річну киянку з партією наркотиків". Знову ж таки в новині окремо згадується, що дівчина приїхала відпочити до Одеси. Відзначимо, що в рамках гібридної інформаційної війни в інформаційному просторі Одещини часами трапляються маніпуляційні вкиди, які мають на меті підірвати авторитет столиці та створити негативний образ киян у одеситів.

В тому числі, на основі російської пропаганди, на думку експертів, ґрунтується новина "«Шпрехенфюрер» пропонує виселяти незадоволених українізацією". У повідомленні присутні власні оціночні судження автора та інтерпретація українського законодавства, використовується методика дегуманізації особи через використання мовних ярликів, які викликають у більшості одеських читачів почуття неприязні до героїв/героїнь таких публікацій.

У новині "Розстріл на Малиновського: поліція назвала ім'я кілера і розповіла подробиці вбивства" йдеться про резонансне замовне вбивство, яке відбулося нещодавно в Одесі. Аналітики зазначили: незважаючи на те, що у повідомленні згадується кілька прізвищ, які притаманні різним національностям, окремо наголошується походження саме вбивці (громадянин Грузії). Те саме явище спостерігається й у новині "Особа ймовірного кілера, що застрелив чоловіка в Одесі, встановлена". Журналістами чомусь підкреслюється лише походження кілера. Ці новини нібито надають певним етнічним групам схильність до таких злочинів. Хоча коли йдеться про подібні випадки за участю українців, ніхто не пише, що "двоє українців пограбували помешкання" та були затримані тощо. Тим більше, що офіційна статистика за злочинами не демонструє значної кореляції між національністю людини та кількістю правопорушень. Але якщо й існують етнічні кримінальні угруповання, то чи вирішить питання їх існування саме підвищення рівня негативного ставлення до цих етносів з боку читачів?

Нагадаємо, закінчився третій день ХІІ Одеського Міжнародного Кінофестивалю. Сьогодні у Музкомедії ім. Водяного пройшли презентація українсько-хорватського серіалу «Зломовчання» та пресзустріч із представниками фільму «Суперник».  «Зломовчання» став першим серіалом, який було знято не на замовлення телеканалу, а платформи Over-The-Top Content (OTT). 

Раніше експерти ІМІ зазначали, що в одеських онлайн-медіа 7,6% новин опубліковані з порушенням стандарту достовірності. 

Інститут масової інформації опитав журналістів України на тему сексуальних домагань у зв’язку з професійною діяльністю та з'ясував, що із такою проблемою стикалися 53% журналісток.