“Колосальні” виплати афганцям, польські націоналісти та “шпрехенфюрер”: ворожнеча та емоції в Одеському інфопросторі

Минулий тиждень в одеському інформаційному просторі характеризувався наявністю повідомлень з ознаками мови ворожнечі по відношенню до різних національностей та прихованою політичною і комерційною рекламою.

Протягом останнього моніторингового періоду було загалом зафіксовано 44 інформаційні маніпуляції. Також 11 новин мають ознаки політичної джинси, практично половина з яких пов’язана з чинним міським головою Одеси Геннадієм Трухановим. Як відомо, мер міста опинився на лаві підсудних у результаті розслідування НАБУ. З ознаками політичної джинси в інтересах Труханова виходили новини на кшталт «Секретар фракції «Довіряй ділам» про «одеську справу»: Ми вживатимемо всіх заходів для захисту честі та гідності, насамперед городян», «Конкретні правоохоронні органи фактично відпрацьовують політзамовлення", — політолог Цибулько про «одеську справу» (новина містить лише думку експерта, що входить в базу прихованих піарників та псевдосоціологів). Відзначимо, що у новині "«Кишеньковий» Жученко: як прокуратура розслідувала корупційні справи одеської мерії" зафіксовані вже елементи чорного піару та контрагітації по відношенню до міського голови та його команди.

В одеських медіа в черговий раз приховано себе "піарили" представники партії «Наш край» Сергій Шахов (1, 2) та Олександр Мазурчак (рекламна кампанія триває з початку літа 2021 року), Вадим Рабіновіч (лідер ОПЗЖ), який зміг "дістати" 20 тонн кисню для місцевої лікарні, Роман Іванісов (нардеп з Рівненщини, обраний від "Слуги народу", але в подальшому виключений з фракції), Аднан Ківан (одеський забудовник, що має вплив на місцеву політику).

Такі висновки можна зробити після аналізу даних, які були отримані в результаті щотижневого моніторингу одеського інформаційного простору командою проєкту "Infocrime Одеса" за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.*

З 1 по 5 листопада було проаналізовано 1366 повідомлення в 14 місцевих медіа, 195 дописів у їхніх Telegram-каналах та 50 постів у Facebook 6 місцевих політиків, активних у соціальних мережах. В 44 матеріалах (2,7% від усіх проаналізованих) виявлені інформаційні маніпуляції.

Емоційна лексика та мова ворожнечі

Цього моніторингового періоду зафіксована чергова інформаційна маніпуляція, яку поширив нардеп від «ОПЗЖ» Микола Скорик. У дописі на Facebook політик опублікував свій виступ у ВР, в якому заявив, що "держава допомагає переселенцям з Афганістану, яких у нас вже тисячі, і виплачує їм колосальні суми". Важливо, що ця думка знаходилася в контексті проблем вимушених переселенців з Донбасу, через що відбувається штучне протиставлення одних біженців іншим. Мова ворожнечі завжди супроводжує подібні інформаційні "вкиди". Також вже давно був розвінчаний міф про "колосальну" фінансову допомогу емігрантам з Афганістану, які одноразово отримують лише 1500 гривень. Тому в цьому випадку спостерігається ще й перебільшення у розповсюдженій нардепом заяві.

У новині "Український «шпрехенфюрер»" задумав перейменувати Южний та Первомайськ" одеське видання взагалі вдалося до російської пропаганди, адже формулювання, вжиті у статті, та її суть пропагують погляди, бачення та позицію російської влади. Додатково використовуються елементи емоційної лексики.

Оціночні судження, зафіксовані у частині новини з підзаголовком "Польща будує "залізну завісу", оскільки автор новини, коментуючи спровоковану білоруською владою емігрантську кризу у Польщі та Прибалтиці, вважає, що ці країни "традиційно відрізнялися підвищеним рівнем націоналізму". У новині не вказується, на чому саме ґрунтується такий висновок журналіста. У цьому випадку порушується один із стандартів журналістики, оскільки новинний кореспондент узагалі повинен виступати як спостерігач, не висловлювати власних думок і не робити власні висновки частиною матеріалу.

Не відповідає заголовку зміст новини "Одеський комік Барський сумує за гастролями у Криму та в Росії", оскільки в коментарі відсутні прямі цитати артиста, які б наводили на цю думку. В цьому випадку автор новини власноруч інтерпретував поведінку героя публікації. Відзначимо, що більша частина висловлювання стосувалася негативного відношення до окупації Криму та агресивної політики Росії стосовно України. Проте в назву новини головна думка коміка чомусь не потрапила. Нагадаємо, що згідно результатів дослідження «Україна: дослідження споживання та сприйняття медіаконтенту», реалізованого Thomson Reuters у 2021 році, 48% респондентів зізналися, що читають лише заголовки. Це означає, що ЗМІ потрібно відповідальніше ставитись до оформлення назв публікацій. Спотворення змісту заголовку може сприяти розповсюдженню неправдивої інформації у суспільстві та значно посилити його поляризацію.

Рекомендації

• Перевіряти заяви політиків у соціальних мережах перед їхньою публікацією в медіа. Такі заяви можуть містити неправдиві факти, перекручені цифри. Потрібно додавати бекграунд з підтвердженням або спростуванням такої інформації.
• Шукати першоджерела цитат та робити власний переклад з мови оригіналу.
• Більш відповідально ставитися до написання заголовків та змісту новин.
• Уважно опрацьовувати статистику, особливо показники кількості інфікованих на коронавірус. Інформацію про показники варто перевіряти в таких джерелах: Міністерство охорони здоров’я України таОфіційний інформаційний портал Уряду. 
• Маркувати політичну рекламу зрозумілим для аудиторії способом.
• Уникати мови ворожнечі.
• Формувати більш згуртовану регіональну спільноту журналістів, які могли б самостійно виявляти «джинсу» та фейки на місцевому рівні та контролювати одне одного.

*Дослідження охопило період з 1 по 5 листопада 2021 року. Загалом було проаналізовано 1611 повідомлень в стрічках новин та Телеграм каналах 10 медіа «Думська», «048», «Одеса.Онлайн», «УСІ», «Таймер», «Бессарабія інформ», «Пушкінська», «Одесит.юа», «Одеса-медіа», «Топор» та 4 телеканалів (підсумкові випуски за тиждень) – «Думська ТВ», «Odesa.Live», «7 канал», «Перший міський». До моніторингу також потрапили 50 дописів у Фейсбуці 6 місцевих політиків.

З методологією дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Матеріал створено за сприяння Black Sea Trust for Regional Cooperation та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю видання ІзбірКом і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу