Гіперлокальним ЗМІ Одеської області притаманна гендерна чутливість

Експертками проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» разом із пресцентром «Paritet» упродовж тижня 11-17 жовтня моніторили гіперлокальні медіа Одеської області: 5 друкованих видань (газет «Арцизские вести», «Придунайские вести», «Сільські новини», «Татарбунарський вісник», «Хлібороб Любашівщини») та 5 новинних сайтів («Бессарабия ИНФОРМ», «Біляївка.City», «Измаил.City», «Лиманська Агенція Новин» (україномовна версія), та «04868.com.ua - сайт г. Черноморск»). 

За цей період було проаналізовано 75 газетних матеріалів (статті, новини, інтерв’ю тощо) та 273 інтернет-новин. Офіційні повідомлення та приватні привітання, виборчі списки кандидатів, оголошення, гороскопи, некрологи до уваги не брались. 

Мета моніторингу – визначити рівень гендерної чутливості гіперлокальних медіа Одеської області, а саме – кількість експерток та експертів, героїв та героїнь, фемінітивів, а також наявність стереотипного та сексистського контенту в журналістських матеріалах.

Кількість неперсоналізованих матеріалів склала 20%. До них відносились перероблені на новини офіційні повідомлення з посиланням на владні структури або ж просто матеріали без посилань на конкретних ньюзмейкерів. В Інтернет ЗМІ цей показник поступово зменшувався протягом п’ятьох хвиль моніторингу: від 48% в лютому до 19% в жовтні.    

Відсоток публікацій на тему СOVID-19 під час жовтневого моніторингу гіперлокальних ЗМІ залишився приблизно на рівні серпневого – 19%. Це були переважно довідки про кількість тих, хто захворіли, одужали та померли або новини та коментарі про чергові заходи щодо послаблення або посилення деяких карантинних заходів. 

Відсоток експерток і героїнь в матеріалах на тему епідемії в друкованих ЗМІ в жовтні був значно вищим, ніж в Інтернет виданнях: 67% і 69% проти, 20% і 20% відповідно. 

На початку поширення епідемії по Україні (квітневий монітирониг) матеріалів у ЗМІ на тему розповсюдження і боротьби з коронавірусом було більше половини. Крім статистичної інформації це були новини про ситуацію в лікарнях, допомогу місцевих та центральної влади медпрацівникам, благодійну та соціальну допомогу незахищеним верствам населення, роз’яснення щодо проведення свят та закриття ринків. 

Окрему увагу під час жовтневого моніторингу експертки звертали на інформацію про кандидаток у різні органи місцевої влади. Так, у семи газетних публікаціях згадувались шість кандидаток: три - від партії «Слуга народу», два – від «Батьківщини» та одна – від партії «Доверяй делам». Всі матеріали були витримані в нейтральній тональності, одна носила позитивне забарвлення і жодна – негативного. 

В 35-х новинах інтернет-видань фігурували 10 кандидаток, сім з яких входять до партії ОПЗЖ, 2 – до «Європейської солідарності» і одна – до «Слуг народу». Лише одна новина мала негативне забарвлення, всі інші були подані нейтрально.

Загалом в інтернет-виданнях експертки в 100% коментували або надавали роз’яснення в новинах із освітньої та волонтерської тематики. Всі вони були опубліковані на сайті «Бессарабия Информ». Такі ж 100% показники були зафіксовані і в газетних публікаціях: в рубриці «Освіта/наука» - в газеті «Придунайские вести», в рубриці «Волонтерство/благодійність» - в газетах «Сільські новини» і «Хлібороб Любашівщини».

Простежується гендерний баланс в інтернет новинах на тему «Культура/релігія» - 50% експерток. І майже збережено його в інформаційних повідомленнях, в яких мова йшла про екологію і довкілля - 46%. Дещо схожі дані і в газетах: 57% і 50% відповідно.
Героїнями в новинах на теми «Волонтерсто/благодійність» жінки виступали у 100% випадків. І зовсім не було їх зафіксовано в темі «Економіка».Такий самий результат спостерігався в лютому та червні.

Незважаючи на передвиборчий період, під час якого проходив моніторинг, та гендерні квоти у виборчому законодавстві, кількість експертокв інтернет-новинах становила 33%. Героїнь в розділі «Політика» було ще менше – 24%. Зовсім не було їх на сайтах «Біляївка Сity» та «Ізмаїл City». 

Не дуже відрізнялись показники присутності експерток та героїнь на шпальтах газет – 30% та 20% відповідно.  

«Якщо порівнювати дані за весь рік моніторингу, то відсоток експерток в розділі «Політика/місцева влада» в Інтернет виданнях був найвищим в серпні (40%). Це пояснюється висвітленням майже на всіх сайтах, які підлягали моніторингу, подій в Білорусі та роботи місцевих рад. Найнижчий показник зафіксовано в квітні та червні  (23% і 22% відповідно).

В газетах наявність експерток в публікаціях на теми політики та місцевої влади трималась  на рівні 30-31% в лютому, серпні та жовтні. В квітні та червні цей показник був найнижчим -17% і 15% відповідно», - зазначається в дослідженні. 

Високий відсоток чоловіків у політичній тематиці і в газетах, і на сайтах під час квітневого та червневого моніторингів пов’язаний з публікацією матеріалів про сесії місцевих рад та ситуації, які склалися в ОТГ, коментарів щодо різних державних та місцевих рішень, в тому числі пов’язаних і з початком розповсюдження COVID-19. В цих інформаційних матеріалах фігурували переважно очільники різних рівнів. 

Інтернет ЗМІ частіше за газетні медіа використовували фемінітиви: 60% проти 47% відповідно. Серед лідерів у використанні жіночих назв посад, професій, занять - інтернет-видання «Біляївка Сіті» та «Лиманська Агенція новин» - по 86% та газети «Татарбунарський вісник» (63%) і «Хлібороб Любашівщини» (50%). 

Якщо порівнювати вживання фемінітивів у всіх ЗМІ, які підлягали моніторингу, то на сайтах вони зустрічалися частіше протягом всіх п’яти етапів моніторингу. Серед лідерів – інтернет-видання «БіляївкаCity», «Ізмаїл City» та «Лиманська Агенція новин».
Поряд з використанням і в російськомовних, і в україномовних виданнях слів «заведующая», «очільниця», «трудівниця», «чиновниця», «авторка», «психологиня», «лікарка», «керівниця» фігурували «заступник», «начальник», «кандидат», «представитель», закройщик», «руководитель», «журналіст», хоча в обох мовах є жіночі назви цих посад або професій. 

Найбільший відсоток експерток в газетних публікаціях був зафіксованийу виданнях «Хлібороб Любашівщини» - 55%  і «Арцизские вести» - 50%. Героїнь – в «Татарбунарському віснику»- 52% і «Придунайскихвестях» - 43%.  

Тематична публікація на гендерну тематику «Гендер і виховання: шість фраз, якими можна зіпсувати майбутнє дитини» була опублікована на сайті «БіляївкаCity». 

За результатами жовтневого моніторингу найбільш гендерночутливими друкованими виданнями виявились газети «Татарбунарський вісник» (51%) і «Хлібороб Любашівщини» (45%). Цей показник складається з сукупності трьох складових: гендерного балансу серед героїнь/героїв, експерток/експертів та відсотку вживання фемінітивів.   

За підсумками року очолюють список найбільш гендерночутливих друкованих ЗМІ газети «Хдібороб Любашівщини» (43%) та «Придунайские вести» (42%).

Хоча кожне з п’яти друкованих ЗМІ хоч раз було на першій позиції: в лютому – «Придунайские вести», в квітні – «Придунайские вести» і «Сільські новини», в червні – «Арцизские вести», в серпні – «Хлібороб», в жовтні – «Татарбунарський вісник». 

В інтернет-виданнях експертки частіше фігурували на сайтах «Біляївка.City» (46%), «04868 – сайт м. Чорноморськ» (42%) та «Лиманська Агенція новин» (40%). Найвищі показники присутності героїнь були зафіксовані в новинах «Біляївка.City» і «Лиманська Агенція новин» - по 86% та на сайті «Ізмаїл.City» - 62%.

Найбільш гендерно чутливим гіперлокальним інтернет-виданням у жовтні став сайт «Лиманська Агенція новин» (52,7%). За ним – «Біляївка City» (48%) та «Ізмаїл City» (41%). 

За підсумком п’яти хвиль моніторингу 2020 р. найбільш гендерночутливими виявились Інтернет-видання «БіляївкаCity» (53%) та «Лиманська Агенція новин» (48%). Обидва ЗМІ протягом п’яти періодів моніторингу показували найвищі показники (за винятком лютого, коли гендерна чутливість «Лиманської Агенції новин» ще не була високою).

Індекс гендерної чутливості одеських гіперлокальних медіа у жовтні становить 41%. Загальний річний показник – 40%. Вони є одними з найкращих серед інших видань України.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським пресклубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.