Аналітики знайшли спільне у телеграм-каналах Харкова та Одеси: «джинса» на тлі бійок, ДТП та криміналу

Експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика постійно слідкують за ситуацією в регіональних ЗМІ, але у цьому дослідженні ми вирішили доповнити спостереження аналізом контенту популярних телеграм-каналів Харкова та Одеси. 

Вони зазначають, що у той час, як кількість читачів ЗМІ критично знижується, телеграм-канали та фейсбук-спільноти отримують усе більше підписників. А за аудиторією прямує і передвиборча «джинса». 

Для аналізу аналітики взяли два найбільш популярних телеграм-канали Харкова «Харків 1654» та «Харків Life». Також скористалися дослідженнями найбільш популярних каналів Одеси «Одеса як вона є» та інші.

Бійки, наркомани і неадекватні матері – основний контент регіональних телеграм-каналів

Перше, на що потрібно звернути увагу, говорячи про висвітлення передвиборчої боротьби, що ця тема для телеграм-каналів не є провідною. Як правило, вони набирають велику аудиторію саме за рахунок поширення шокуючого негативного контенту.

При цьому професійних стандартів, як правило, у таких телеграм-каналах не дотримуються. І найбільше тут страждають точність, нейтральність та відсутність мови ворожнечі. 

Ці повідомлення – такі собі «новини» нашвидкуруч, які не передбачають відповідальності за поширення неправдивої інформації. При цьому авторів телеграм-каналів справедливість, встановлення правди цікавить не в першу чергу. Головне – картинка, що привертає увагу: бійка, ДТП, пожежа, неадекватна поведінка.

Ось, наприклад, повідомлення телеграм-каналу «Харків 1654» за 27 вересня: «… на Північній Салтівці упороті типи душили іншого типа і кричали, що він наркоман, а вони зараз відвезуть його на лікування. Як тільки почули, що зараз подзвонять у поліцію, відразу втекли». І відео.

«Фактично, тут автора не цікавить, приміром, імовірне порушення громадського спокою вночі чи зловживання наркотиками, робота поліції чи безпека на вулицях. Головне – «пікантний» контент. Звісно, про стандарти тут не йдеться», - зазначають автори дослідження.

Подібні повідомлення, як правило, мало відрізняються з каналу в канал. Хіба що стилістика десь може бути надто відверта, в тому числі, із вживанням ненормативної лексики, а десь – більш нейтральна. 

Ось іще один подібний текст із каналу «Харків Life». До допису прикріплене відео матері, яка годує дитину. «Судити не беремося, але вони [батьки] під чимось. Дитину шкода. Автор [відео] говорить, що вони точно під чимось, оскільки бачив, як вони заходили і сідали в тралік».

Тож якщо раніше чутки мандрували із вуст в уста, то зараз – за допомогою цифрових технологій – поступово сягають масових масштабів. І, відмовляючись від новин у ЗМІ, читач отримує інформацію саме у такій формі. 

Можливо, із часом, регіональні телеграм-канали і зміняться якісно, проте зараз, обганяючи ЗМІ за популярністю, вони багато в чому поступаються. Вони не інтегрують громаду, не виробляють шляхів вирішення проблем, не долучають до дискусії експертну спільноту, не вимагають підзвітності у місцевої влади. 

Навішування ярликів, відсутність нейтральності та втручання у приватне життя

Легкий, невимушений стиль подачі новин – це також ознака регіональних телеграм-каналів. Однак поряд із цим страждає і нейтральність. А у деяких випадках може призводити і до дискримінації. Як правило, без потреби згадують національність героїв новин: «циганчата», «роми з дітьми, які стоять над душею, поки не даси їм грошей», «якийсь араб» або ж просто «іноземні студенти», які кличуть розібратися «адын на адын».

У деяких повідомленнях зустрічаються цькування та навішування ярликів. У дописі під відео, на якому на проїжджій частині бачимо жінку, що везе дитину на самокаті, читаємо: «просто матір року з маленькою дитиною». Або ж можуть публікувати фото чоловіків із підписом «Знайомтесь, ці хлопці влаштували вчора дебош». 

Тож якщо у ЗМІ для таких випадків існують правила щодо невтручання у приватне життя, у телеграм-каналах це не працює. І, звісно, звертатися зі скаргами немає куди, бо на законодавчому рівні це ніяк не врегульовано, а етичного кодексу у таких авторів немає. Вони просто знімають «прикольне» відео, мало кого цікавить те, що разом із тим можна поширити чутливий контент чи ж зачепити чиїсь почуття.

Звісно, переважання «негативного» контенту, численні повідомлення про бійки, ДТП, надзвичайні ситуації, що супроводжуються фотографіями чи відео «без купюр», врешті решт призводять до того, що читачі цих телеграм-каналів не зможуть адекватно оцінити криміногенну ситуацію в своєму місці, а також розумітися на тому, що саме потрібно зробити, щоб цю ситуацію покращити. До того ж, читачі вважатимуть, що нічого, окрім надзвичайних ситуацій, у їхньому місті не відбувається.

При цьому справді корисні повідомлення – про людей, які потребують допомоги, про пошук загублених речей та ін. просто губляться в потоці негативу.

Поширення кримінального контенту без цензури, звичайно, впливає на трафік і привертає увагу масової аудиторії. А оскільки ця аудиторія постійно знаходиться у збудженому стані – через надто відверті фото та відео, вона, в цілому, може дуже некритично сприймати контент. І це якраз те, що треба, якщо говорити про політиків, які вирішили використати саме такі телеграм-канали для матеріалами із ознаками маніпуляцій. Подивимося на такі тексти детальніше.

Авіакатастрофа під Чугуєвим у телеграм-каналах Харкова

Подібні події, під час яких сучасний читач жадібно шукає інформацію, використовуються і для піар-цілей. Тож спочатку відео авіакатастрофи миттєво опинилося у всіх регіональних телеграм-каналах. І якщо деякі з них все ж орієнтувалися на стандарти і намагалися висвітлювати інформацію детально та в усіх подробицях, то телеграм-канал «Харків Life» зробив усе для піару голови ОДА Олексія Кучера. Його прізвище постійно з’являлося у заголовках дописів. «Губернатор Олексій Кучер вимагає назвати винних в катастрофі Ан-26», «Губернатор Олексій Кучер озвучив версію катастрофи Ан-26», «Володимир Зеленський та Олексій Кучер провідали курсанта, що вижив, у шпиталі», «Володимир Зеленський та Олексій Кучер прибули на місце катастрофи літака в Чугуєві», «Кучер дав перше інтерв’ю» та ін. Таке враження, ніби вирішенням ситуації опікується тільки одна людина. Ну, і Зеленський – зовсім трохи.

«Плюралізм джинси»

Якщо деякі телеграм-канали просувають конкретних політиків або політичні партії, то на інших спостерігається «плюралізм джинси». Публікують маніпулятивні тексти усіх, хто зможе «зацікавити» адміна.

Таким чином, в телеграм-каналі «Харків 1654» знаходимо і «новину» про те, що партія «Наш край» висунула «команду професіоналів», і «паркетний» матеріал про того ж Олексія Кучера, який закупив 16 апаратів ШВЛ для опорних лікарень регіону, і «обмін люб’язностями» між Кернесом і Добкіним щодо висування останнього на посаду мера Харкова.

Схожа ситуація і в одеських телеграм-каналах, які досліджує ІзбірКом та Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України». Тут знаходимо і маніпулятивні рейтинги, згідно яких на перші місця у перегонах за крісло мера виходить то Голубов, то Ківалов. І «чутки» про імовірне будівництво заводу із переробки ядерного палива в одеському порту зі згоди нинішнього мера Труханова та скріншоти невідомого походження щодо скупки голосів Скориком. І відео-пародії на Олега Філімонова, кандидата у мери від «Слуги народу». І «переспіви» фільму «Ліквідація» із Євгеном Червоненком – у головній ролі.

Фактично, незважаючи на те, що телеграм-канали є відносно новим типом медіа, логіка поширення «джинси» у них та сама. Хіба що більше креативу – в надії на те, що якийсь відеоролик стане вірусним.

Нагадаємо, Одеські фейсбук-спільноти включилися у передвиборчу боротьбу і поширюють матеріали із ознаками замовності, у тому числі, чорний піар. 

Перед місцевими виборами 2020 року в Одеській області стрімко зріс рівень медійного впливу опозиційних медіа та політиків в інформаційному просторі регіону.

Маніпулятивні передвиборчі рейтинги постійно використовуються в українських загальнонаціональних та регіональних ЗМІ, і кампанія 2020 року не стала винятком. 

Матеріал підготовлений виданням ІзбірКом в рамках кампанії з протидії ворожим інформаційним операціям та підвищення критичного мислення за підтримки Open Information Partnership.