Меню
Соціальні мережі
розділи
01 серпня 2026, 17:31
В Одесі знайшли загублену вежу Хаджибейського замку після 240 років пошуків
This article is also available in English222
ФОТО: Андрій Красножон / Facebook
Під час розкопок на Приморському бульварі в Одесі археологічна експедиція знайшла одну з веж Хаджибейського замку.
Про це повідомив ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського Андрій Красножон.
"Нарешті можна підбити перші підсумки роботи цьогорічної спільної археологічної експедиції Університету Ушинського м. Одеса та Інституту археології НАНУ: одну з веж Хаджибейського замку - знайдено", - написав Красножон.
За його словами, вперше за 240 років вдалося не лише точно локалізувати оборонний комплекс, а й визначити його реальні розміри, які до цього залишалися суперечливими. Питання датування замку поки що лишається відкритим.
Місце для пошуку вежі науковці визначили ще торік, зіставивши плани замку 1789 року з кресленнями фронтальної стіни артилерійської батареї, прибудованої до нього у 1760-х роках. Під час розкопок фундаменти споруди виявилися майже неушкодженими - зберігся навіть перший ряд кладки. Частину конструкції, однак, пошкодили зливовий колектор XIX століття та сучасний бетонний колодязь.
Хоча на історичних планах вежа позначена як кругла, археологи виявили багатокутний фундамент. За словами дослідників, така практика була поширеною для середньовічних фортифікацій: круглі башти нерідко зводили саме на багатокутних або квадратних основах.
Діаметр вежі становив близько 8 метрів, а товщина стін - 2,5 метра. У кладці збереглися канали для дерев'яних армувальних балок, скріплених кованим металевим стрижнем. Під час будівництва використовували османську плінфу та "татарську" черепицю.
У будівельних завалах археологи знайшли срібну монету султана Абдул-Хаміда I, датовану 1785 роком, а також елементи одягу. На думку дослідників, це свідчить, що "вежу якщо й не збудували османи, то як мінімум активно експлуатували у XVIII столітті".
Ще однією знахідкою стала господарська яма із золотоординським глеком другої половини XIV століття, що походить із центральної частини сучасної Молдови.
За словами Красножона, це підтверджує, що "700 років тому на місці Приморського бульвару вирувало життя" та допомагає визначити найранішу можливу дату виникнення замку.
На північ від вежі археологи також дослідили артилерійський двір. У канаві для відведення дощової води знайшли російську монету 1761 року. Дослідники нагадують, що після штурму Хаджибейського замку у вересні 1789 року російські війська почали розбирати його на будівельні матеріали, через що фундамент зазнав значних руйнувань.
За підсумками досліджень науковці встановили, що більша частина Хаджибейського замку й досі перебуває під сучасною бруківкою Приморського бульвару. За їхніми оцінками, фортеця мала розміри приблизно 32×37 метрів - трохи більші за площу цитаделі Аккерманської фортеці.
Як зазначив Андрій Красножон, досягти такого результату вдалося завдяки багаторічній спільній роботі археологів, підтримці міської влади, участі студентів-істориків та волонтерів.
