Київський апеляційний суд залишив без задоволення скаргу Служби безпеки України на рішення Шевченківського районного суду Києва, який зобов'язав тимчасово виконуючого обов'язки начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України спростувати інформацію щодо одесита, якого той назвав хакером.

Як йдеться в постанові суду, оскільки оспорювана інформація була поширена відповідачами на офіційному брифінгу Служби безпеки України та на офіційному Інтернет порталі Служби безпеки України, суд першої інстанції, повно та всебічно розглянувши справу, надавши всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, постановив законне та правильне по суті рішення, яким визнав оспорювану інформацію недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, і зобов`язав Службу безпеки України спростувати її у спосіб, в який вона була поширена. 

За даними видання LIGA, йдеться про Михайла Ритікова, про якого на брифінгу у 2019 році начальник департаменту СБУ заявив, що в нього два паспорти, а також, що він мало не організатор хакерського угруповання. 

Михайло Ритіков наполягав, що інформація, яка безпосередньо стосується його, була публічно поширена представником СБУ, як службовою особою шляхом особистого виступу перед засобами масової інформації в рамках брифінгу СБУ, а у подальшому - СБУ на своєму офіційному інтернет-порталі. У такий спосіб зазначена інформація була доведена до відома невизначеного кола осіб - засобів масової інформації та користувачів мережі Інтернет.

Також він зазначав, що тимчасово виконуючий обов'язки начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України поширивши вищевказану інформацію щодо позивача, грубо порушили права, свободи і законні інтереси позивача, а також основні принципи інформаційних відносин, оскільки:

• повідомили інформацію щодо позивача, яка не відповідає дійсності;
• допустили під час поширення інформації грубі порушення вимог чинного законодавства.