Парламентарі зареєстрували два проєкти заборони проросійським політикам балотуватися

Представники партій "Слуга народу" та "Голос", зареєстрували в парламенті два законопроєкти про заборону бути обраним колишнім членам проросійських політичних сил.

Відповідні законопроєкти викликали бурхліву дискусію серед парламентарів, повідомляє "Лівий берег".

 Основна авторка законопроєкту "Слуг народу" Галина Янченко наголосила, що його мета – провести "антикремлівську люстрацію". 

У проєкті закону прописана заборона брати участь у виборах усіх рівнів народним депутатам України, депутатам місцевих рад або сільським, селищним, міським головам, які на момент повномасштабного вторгнення, тобто 24 лютого 2022 року, були членами проросійських партій. Заборона має діяти впродовж 10 років після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Автори законопроєкту фактично пропонують розширити перелік підстав для заборони бути обраним, передбачений Конституцією України, додавши членство в забороненій партії.

Також є перестороги, що в разі ухвалення закону громадяни, яким заборонять балотуватися, масово почнуть звертатися до Європейської спілки з прав людини, аби отримати компенсацію від держави.

Утім автори законопроєкту зазначають, що в Україні ще з 2015 року діє закон про заборону Комуністичної партії України, члени якої ще до заборони партії судом втратили право бути обраними. З одного боку, це було елементом обмеження громадянських прав. Однак 12 проросійських партій вже остаточно заборонені судом. 

Альтернативний проєкт від "Голосу", на думку його основного автора Віталія Безгіна, є досконалішим бо в базовому проєкті є прив'язка до початку повномасштабного вторгнення (проголошення воєнного стану), а він пропонує запровадити заборону балотуватися від загального початку агресії російської агресії проти України, який в законодавстві зазначеноий як 19 лютого 2014 року – це початок тимчасової окупації територій країни.

Віталій Безгін впевнений, що це унеможливить опцію обратись у майбутньому для колишніх членів "Партії регіонів".

Альтернативний проєкт пропонує також заборонити представникам проросійських партій балотуватися у президенти та ставати членами Кабінету Міністрів і державними службовцями категорії А.

Окрім того якщо в базовому проєкті йдеться про обрання від заборонених партії, то альтернативний пропонує додати членство у фракції забороненої партії, що, на думку його авторів, дозволить виключити можливість балотуватися навіть тим хто йшов на вибори самовисуванцем, а потім приєднався до заборонених політичних сил.

Натомість колишній заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера вважає, що обидві законодавчі ініціативи точно порушують ст. 76 Конституції з винятковим переліком підстав реалізації пасивного виборчого права для громадян України.

На його думку, усі підстави для обрання чи заборони чітко виписані й будь-якої іншої підстави, включаючи членство в заборонених партіях, у Конституції немає. Якщо хтось хоче поміняти умови балотування на виборах усіх рівнів, є лише один шлях – внесення змін до статті 76 Конституції України. Утім під час воєнного стану змінювати Конституцію заборонено.

Також, за його словами, у запропонованих проєктах прописана норма заборонити балотуватися саме членам таких проросійських партій. Але в Україні відсутнє фіксоване членство в політичних партіях. Тому довести цей факт стосовно кожного рядового члена партії буде досить проблематично. 

Також заслужений юрист і колишній нардеп, автор Виборчого кодексу Леонід Ємець побачив у запропонованих нормах порушення Конституції.

Він наголосив, що ще у 2014 році розглядали можливість заборонити брати участь у виборах навіть люстрованим політикам та посадовцям, але зрештою вирішили, що це не відповідає Конституції.

Кирило Бойко