На що витрачають гроші громади-мільйонники

Громади-мільйонники найбільше коштів виділяють на освіту, наприклад, Київ у січні-березні витратив на цю сферу майже половину бюджету, а Харків та Одеса витрачають на галузь близько 40%.

Про це свідчать данні дослідження Центру спільних дій.

Дніпро, згідно з дослідженням, виділяє на освіту лише 35%, однак і для нього ця сфера є пріоритетною. Такі солідні частки на освіту, вважають експерти, можна пояснити тим, що громади отримують від держави субвенцію на зарплати вчителям. Ці гроші громади не заробляють, але вони проходять через їх бюджети. З власних грошей місцева влада може доплачувати освітянам, будувати та ремонтувати школи, купувати обладнання.

Протилежна ситуація з охороною здоров'я: ця сфера пріоритетна лише для Києва. У січні-березні 2021 року столична влада направить на медицину близько 8% коштів. Цьому теж є пояснення.

Оскільки медичні послуги оплачує Національна служба здоров'я лікарям, ці кошти не проходять через місцеві бюджети. На плечах місцевої влади – медобладнання, ремонт лікарень, закупівля автомобілів швидкої допомоги. У Києві, наприклад, у 2020 році планували купити 20 автомобілів швидкої допомоги, але, згідно зі звітом, грошей на це не виділили.

Для міст-мільйонників пріоритетна дорожньо-транспортна сфера. На неї громади виділяють від 7-8% (Дніпро й Одеса) до 15-16% бюджету (Харків та Київ). Однак є нюанс: не за всі дороги в громаді відповідає місцеве самоврядування. На дороги районного, обласного та державного значення кошти повинні виділяти район, область або держава відповідно.

Житлово-комунальне господарство теж займає вагому частку витрат для всіх, окрім столичної громади. Дніпро, Одеса й Харків виділяють на ЖКГ 9-12% бюджету. На ці кошти встановлюють освітлення, прибирають вулиці, вивозять сміття, ремонтують житло, забезпечують мешканців якісною водою.

Тільки влада Києва та Харкова у 2021 році виділяє гроші на соціальний захист. На цю сферу громади в першому кварталі витратили 7,81% та 2,9% бюджетів відповідно. Кошти пішли на допомогу вразливим верствам населення, пільговий проїзд у транспорті, харчування школярів з багатодітних родин.

Цікаво, що Київ на соціальний захист планує виділити найбільшу частку бюджету серед решти громад обласних центрів.
Приблизно однакову частку бюджету (10-15%) громади-мільйонники виділяють на роботу органів місцевого самоврядування. Ці кошти, зокрема, йдуть на потреби місцевої ради і виплату зарплати її виконкому. Усі чотири громади витрачають на цю сферу більше, ніж, наприклад, на комунальну сферу.

"Лише Одеса та Дніпро вважають пріоритетною сферу будівництва та регіонального розвитку. Йдеться про важливі для громади об'єкти: дитсадки, школи, лікарні, будинки для літніх людей, центри для людей з інвалідністю. Обидві громади виділили на ці потреби 5-6% бюджету: Одеса – 118 млн грн, Дніпро – близько 142 млн грн", - зазначили дослідники.

Завдяки фінансовій децентралізації бюджети громад наповнюють загальнодержавні податки, зокрема податок на доходи фізосіб (ПДФО).

За загальним правилом ставка ПДФО становить 18% (в окремих випадках 0%, 5% та 9%). Оподатковуються зарплати, доходи ФОПів, доходи від здавання в оренду землі. Від суми сплаченого ПДФО 25% ідуть до держбюджету, 75% – до місцевих бюджетів. Останні у 2020 році отримали 177,7 млрд грн.

Місцева влада повністю розпоряджається цими грошима. Відповідають за їх використання міський голова, місцева рада та її виконком.
У січні-березні 2021 року ПДФО становив щонайменше 40% доходів громад-мільйонників. Найменше коштів від цього податку отримав бюджет Києва – 41,28%, тоді як в Одесі ПДФО становить майже половину всіх надходжень.

На другому місці – кошти, отримані з єдиного податку. З цього джерела Київ, Харків та Одеса в першому кварталі отримали 15-19% усіх своїх доходів.

Єдиний податок – податок, що сплачують суб'єкти господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування. Це основний підприємницький податок. У 2020 році надходження від його сплати становили 37,9 млрд грн.

Бюджет Дніпра єдиний податок цьогоріч наповнив на 14,7%, трохи більше місто отримало від сплати податку на майно. Його місцева влада встановлює самостійно. Найменше на це джерело розраховує Одеса – близько 10%.

Також бюджети громад-мільйонників наповнює акциз на алкоголь, тютюн і пальне, проте для Києва це джерело не пріоритетне. Столиця більше орієнтується на податок на прибуток підприємств. Це ще один податок, який до децентралізації наповнював лише державний бюджет.

Різною мірою бюджети мільйонників залежать від міжбюджетних трансфертів, тобто від субвенцій та дотацій. Це кошти, які Київ отримує від держави, а інші громади-мільйонники – від держави або області.

Найменша частка цього джерела доходів – у бюджеті столиці (9,58%), найбільша – у бюджеті Одеси (14,26%). Субвенції даються місцевим громадам на конкретні потреби, наприклад, на зарплати вчителям. Чим менший відсоток таких надходжень, тим більш фінансово незалежна громада.

Нагадаємо, розпис доходів бюджетів територіальних громад Одещини за п’ять перших місяців 2021 року виконується досить нерівномірно та свідчить про різну ефективність заходів з нарощення доходних джерел. Про це повідомляє Одеський регіональний офіс Програми «U-LEAD з Європою».

Одеська область отримала 17,5 мільйонів гривень субвенції на розвиток мережі ЦНАП, фінансування було розподілено на чотири громади: Балтську, Великомихайлівську, Таїровську та місто Чорноморськ.

Фінансовий департамент Одеської обласної адміністрації констатував, що 33 з 91 об'єднаної громади Одеської області неспроможні повністю задовільнити свої фінансові потреби.

Нагадаємо також, що територіальні громади Одеської області станом на 1 квітня показали перевиконання розпису доходів загального та спеціального фондів на 8,1%, або на 298,7 мільйонів гривень, від запланованого.

Найбільше перевиконання доходів у порівнянні з запланованими показала Затишанська селищна громада (197,3%).

В Одеській області десять територіальних громад скористались допомогою Програми "ULEAD з Європою: створення ЦНАП" для облаштування належних Центрів надання адміністративних послуг, однак 55 громад поки що не мають їх взагалі. 

Покращення фінансових показників спостерігається в більшості громад Одеської області за результатами 2020 року. Про це повідомила Олеся Голинська, радниця з питань муніципальних фінансів та управління Одеського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою».