17 вересня 2026, 12:41
Біолог назвав тварин, які заселили дно Каховського водосховища
This article is also available in English
ФОТО: Суспільне
Місце колишнього Каховського водосховища вже заселяють рослини та дрібні тварини, однак повноцінна екосистема сформується там ще не скоро - і не буде точно такою, якою вона була до затоплення.
Про це в коментарі для Інтенту розповів завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко.
Хто заселяє територію першим
За словами науковця, першими територію колишнього водосховища заселили вітрозапильні рослини, зокрема верба. Комахозапильних рослин поки що значно менше - вони більш інертні і лише починають з'являтися.
"Не буде оцих нектароносних рослин - не буде і комах", - пояснив Мойсієнко.
Поступово кількість комахозапильних рослин зростає, однак вітрозапильні види все ще домінують.
За словами професора, зараз на території не може оселитися, наприклад, олень - для цього тварині потрібен розріджений ліс, де вона могла б вільно рухатися з рогами. Поки що ж ліс на цій території занадто густий.
Дрібні хижаки, такі як лисиця чи тхір, уже з'явилися на території - їхні сліди бачили зоологи. Але поява великих тварин, за словами Мойсієнка, потребує часу: дерева мають подорослішати, а ліс - природно прорідитися.
"Треба, щоб ці дерева, верби, подорослішали, ліс сам прорідився - це нормальний процес. І тоді зрозуміло, що там з'являться великі тварини", - зазначив науковець.
Чому екосистема не буде такою, як раніше
Мойсієнко наголосив, що навіть повністю відновлена екосистема не стане на сто відсотків такою, якою була до затоплення водосховища. За його словами, це підтверджує досвід плавнів, які ніколи не затоплювалися - наприклад, плавні нижче Каховської ГЕС або в Дніпровсько-Орільському заповіднику.
"Вони не такі, як були 70 чи 80 років тому, вони теж змінилися", - зазначив професор.
Причина, за його словами, - глобальне потепління, через яке з'являються південні види рослин, а також поширення інвазивних (заносних) видів.
"Якщо ті плавні, які ніколи не затоплювались, змінилися вже за 50-80 років, то зрозуміло, що ми можемо цей досвід поширити і на великий об'єкт - він не буде на сто відсотків таким, яким був, тому що все навколо вже змінилось", - підсумував Мойсієнко.
