Меню
Соціальні мережі
Розділи
01 квітня 2026 р. 16:44
Між свободою і золотою кліткою: в Одесі відбулася вистава за поемою Ліни Костенко
This article also available in English173
Вистава "Сніг у Флоренції". ФОТО: Інтент
В Одесі у камерному форматі відбулася вистава "Сніг у Флоренції" за драматичною поемою Ліни Костенко, яка зібрала глядачів у затишному просторі Книгарні-Кав'ярні. Постановка порушила глибокі теми свободи митця, відповідальності за талант і складного вибору між творчістю та компромісами.
Про це повідомив Інтент.
Постановка мала камерний формат, що створило особливу атмосферу близькості між акторами та глядачами. Кількість місць була обмеженою, а сама вистава тривала півтори години без антракту. На сцені — лише двоє акторів: Олексій Кочетов та Юлія Петрусевічюте, які через мінімалістичні засоби змогли передати складну внутрішню драму героїв.
В основі вистави — один із найглибших творів української літератури XX століття. Драматична поема "Сніг у Флоренці", написана у 1980-х роках, порушує вічні питання відповідальності митця перед власним талантом, вибору між свободою і матеріальним благополуччям, а також ціни компромісів із владою.
Головний герой твору — реальна історична постать, італійський скульптор епохи Відродження Джованфранческо Рустичі, сучасник і приятель Мікеланджело, а також учень Леонардо да Вінчі. За сюжетом, Рустичі проводить останні роки життя у французькому монастирі, в бідності та забутті. У спогадах він повертається до молодості у Флоренції — часу слави, розкоші та водночас залежності від впливових покровителів.
Центральний конфлікт твору — протистояння справжньої творчої свободи та "золотої клітки" комфорту і підпорядкування. Через долю Рустичі Ліна Костенко порушує універсальні питання: чи має митець право жертвувати своїм покликанням заради стабільності та чи можлива справжня творчість без внутрішньої свободи.
Окремим символом у творі виступає сніг у Флоренції — рідкісне природне явище, що у поемі набуває глибокого метафоричного значення. Це уособлення очищення, запізнілого каяття або ж ілюзії, яка швидко зникає.
Попри те, що дія розгортається в Італії та Франції, у тексті відчутний прихований контекст української реальності радянського періоду. Через історію митця Костенко говорить про долю творчої особистості в умовах несвободи, коли талант змушений існувати під тиском системи.
Камерна вистава в одеському артпросторі стала ще одним прикладом того, як класичні тексти можуть звучати актуально і сьогодні. Вона не лише занурила глядачів у атмосферу епохи Відродження, а й спонукала замислитися над особистим вибором, свободою і відповідальністю — темами, що не втрачають значення у будь-який час.
Нагадаємо, що відвідавши кав'ярню ви можете підтримати незалежні медіа.
Також нещодавно в Одесі відкрилась виставка "Куди веде течія?" — візуально-філософський мистецький проєкт про те, як спадок минулого і сформовані раніше соціальні сценарії продовжують впливати на наше життя.
