Меню
Соціальні мережі
Розділи
13 квітня 2026 р. 09:54
Ми заслужили війну, бо хотіли жити рівно, - Володимир Уманенко
This article also available in English149
Художник та дизайнер одягу Володимир Уманенко поклеїв нові плакати на стіну, де у березні 2022 році розпочав проєкт "Воля не смерть" в Одесі, але відомий він не лише цим.
Інтент взяв у митця інтерв'ю, в якому поговорили про війну, про конфлікт навколо висловлювань професора Олександра Музичка про смерть артиста Володимира Комарова, про мистецтво взягалі та власне й про виставку та мистецькі акції з початку повномасштаної війни.
Про війну та життя
"Я хочу жити нерівно. Навіть не нерівно, а асиметрично. Бо життя це взагалі асиметрична штука дуже парадоксальна. І коли ми хочемо жити рівно... Ми хотіли оце жити рівно 30 років і з нами сталась війна. Ми її заслужили, я вважаю, всі разом. Таке відношення до себе зі сторони там сусідів, тому що ми дозволили це, тому що не то, що ми розслабилися, а тому, що ми хотіли жити рівно, спокійненько сидіть кожен у своєму вишневому садочку і наминать якісь е дієтичні галушки. От і донаминалися. В принципі, це випробування, але я просто не то що знаю, ну відчуваю і знаю, ну, по-своєму, що ми на піку, навіть на виході, а ми раніше всіх, я не знаю, як у світі, але в Європі точному перші, хто виходить з цієї кризи, яка зараз відбувається в світі".
Про Музичка та Комарова
"Музичко неправий. Я його не то що знаю, не знаю, неважливо. Він, м'яко скажучи, неправий. Все. Я я не хочу навіть коментувати не то що коментувати, я міг би сказати, що я не хочу розмовляти про людину, яка ну я не знаю, чи вона гімно чи з неї це полізло. Він просто неправий. І він має вибачитись і в принципі вибачатись досить довго, тому що він не знав того, про кого він говорив. А це не тому, що це моя там близька людина, мій колега, мій кум. Ну, навіть за це можна. Вот просто неправий".
Про вуличні акції: Чому воля не смерть
"Після початку повномасштабного вторгнення вулиця стала єдиним майданчиком для мистецтва, тому що всі музеї, галереї і все інше було закрито. Ну, розуміємо, да? В березні 2022 року десь тиждень, перший тиждень я зрозумів цей чудовий обвал, що в ті, хто взяв автомат, взяв автомат, а хто у кого залишився пензель, почав малювати. Я зразу хотів це робити на Дерибасівський, як публічно найбільш публічному місту місці, але на третій день Деребасівська вже була в їжаках і дротя, ну, взагалі перекрита. І тоді я ходив по місту і шукав, де це можна зробити, де у кого щось відкрите. Мені хотілось якогось девізу якогось, ну, не заклику, саме девізу. І оце поняття воля або смерть, я просто ні-ні, подождить, це неправильна штука. Я не хочу мати такий вибір. Це якийсь, такий конкурент, ну, не ну конюнктурний вибір. І я виставив питання воля, заперечення, не смерть. І саме по тому я зрозумів, я вже тоді відчував і потім я побачив, що в принципі ми на волю витягнули життя".
Про Труханова та Лисака
"Труханова не варто було вибирати взагалі, і так довго чекати, щоб його вигнати. І мені дивно, чому він досі не поніс те, що має понести, як адміністратор і взагалі, можливо, і людина. А Ліптуга, не дуже був класним керівником управління. І це теж було неправильне, як на мою думку. Я не кажу, я не знаю, хто такий Лисак. взагалі я його досі не бачу. в нас в музеї не бачив в себе на виставках. Я з ним не знайомий і для мене це не дуже правильна позиція, тому що він нова людина в місті і він має знати в місті, якщо не кожного, то в принципі тих, хто ну кого має знати. Я б якби був би на його місці, я просто б ходив би по місту і знайомився з містом і з людьми. Ну, ну це так робиться".
