19 вересня 2024 р. 13:58
У Миколаєві відтворили історичну модель козацького судна 18 століття
637
ФОТО: Музей суднобудування та флоту
В рамках культурного проєкту у Миколаєві створюють модель козацького судна часів 18 століття. Цей проєкт досліджує традиції суднобудування козацької доби та їх вплив на розвиток регіону в XV–XVIII століттях.
Про це повідомила пресслужба Музею суднобудування та флоту.
В рамках проєкту, присвяченого культурній спадщині Миколаївщини, Валерій Кіщук, керівник гуртка судномоделювання на Міській станції юних техніків, створює масштабну модель козацького судна "Дуб" кінця XVIII століття. Цей проєкт досліджує традиції суднобудування козацької доби та їх вплив на розвиток регіону в XV–XVIII століттях.
ФОТО: Музей суднобудування та флоту
Козацьке "Дуб" — це вантажне вітрильне судно, яке активно використовували в Причорномор'ї та в гирлах річок Дніпро, Дон і Буг. Судно було ключовим у битвах проти Османської імперії на Чорному морі. Відмінною особливістю дуба від відомих козацьких чайок були дві-три щогли з вітрилами.
Назвою "Дуб" козаки підкреслювали міцність своїх суден та їх багатотоннажність, яка досягала 100 тонн. Також дуби перевозили визволених із неволі людей та велику кількість гармат. Екіпаж такого судна складав 50 – 70 козаків.
Цей проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Партнерами проєкту виступили Миколаївський обласний краєзнавчий музей, Миколаївський музей суднобудування і флоту та Агенція розвитку Миколаєва.
ФОТО: Музей суднобудування та флоту
Нещодавно з колекцій Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна та Миколаївського обласного краєзнавчого музею стали оцифровувати понад 400 експонатів. До цього переліку входять графічні роботи другої половини XX століття відомих українських митців, таких як Марія Примаченко, Микола Глущенко, Тетяна Яблонська, а також художників південного степу.
Раніше у Миколаєві відкрили виставку "Мовні вправи". Вона присвячена питанню мови як складової формування національної ідентичності. Роботи Олі Федорової, Ігоря Гусєва, Алевтини Кахідзе, Валерія Ведути та Кулани Світлинич, – лише частка великого проєкту, в рамках якого митці рефлексують та переосмислюють тему постколоніального минулого.
