Автор пам'ятника Дерибасу подарував одеській бібліотеці скульптуру, присвячену Сковороді

 Одеський скульптор Олександр Князик передав Одеській національній науковій бібліотеці (колись бібліотека імені Горького, - ред.) скульптуру, присвячену українському письменнику, поету та філософу Григорію Сковороді.

Цю акцію скульптор присвятив 300-річчю з дня народження поета.

Григорія Сковороду Олександр Князик зобразив із книгою на плечі та палицею в руці.

Для мене образ Григорія Сковороди близький, тому що мене завжди цікавили філософи, що несли в народ мудрість. Він був людиною свого часу. Часу, коли в світі з'явилися такі титани, як Вольтер, Робесп'єр та інші енциклопедисти. Але, на відміну від французьких філософів того часу, Григорій Сковорода, вийшовши з народу, не відірвався від нього. Він ходив селами як мандрівник. Саме тому я зобразив його з палицею мандрівника. А ще він ніс народу мудрість, тому я зобразив на його плечі книгу, - наголосив скульптор. 

Олександр Князик відомий одеситам зокрема пам’ятниками Йосипу Дерибасу, Адаму  Міцкевичу, Григорію Маразлі. Також він автор скульптури "Спартак" та "Дівчина на дельфіні", меморіальної дошки Іллі Ільфу тощо. 

Скульптура Григорія Сковороди, яку він подарував бібліотеці, зроблена з дерева.

Григорій Сковорода - український філософ-містик, богослов, поет та педагог. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали "Сократом".

Сковорода писав свої твори різновидами староукраїнської літературної мови: художні та філософські твори слов'яноруською (слов'яноукраїнською), поезії та байки — книжною українською (у ній менше цер­ковнослов'янських елементів). Частину листування Сковорода вів також латинською мовою.

На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано: "Світ ловив мене, та не впіймав…". 

Раніше пам'ятник Олександру Пушкіну, що розташований навпроти будинку №13 на вулиці Пушкінській, закрили дерев'яною конструкцією на кшталт тієї, за якою сховали до цього пам'ятник "Засновникам міста".

Зазначимо також, що депутати Одеської міської ради на сесії 30 листопада вирішили демонтувати та перенести пам'ятники "Засновникам міста", більш відомий як "Пам'ятник Катерині ІІ" та Олександру Суворову.

20 жовтня о 20:00 завершилось електронне голосування щодо долі пам'ятника "Засновникам міста", більш відомого як пам'ятника Катерині ІІ. Одеситам пропонували обрати один із семи варіантів подальшої долі скульптурного ансамблю. Найбільшу кількість голосів, а саме 3 тисячі 914, отримав варіант про повний демонтаж.

Кирило Бойко