В Одесі відмовились заочно судити колишнього директора "Херсонводоканалу"

В Одесі суд відмовився розглядати у заочному режимі справу колишнього директора “Херсонводоканалу” Віктора Скоблікова, якого обвинувачують у державній зраді. 

Про це йдеться в ухвалі Хаджибейського районного суду Одеси.

Прокурор просив дозволити спеціальний судовий розгляд, тобто розгляд справи без присутності обвинуваченого. За даними сторони обвинувачення, Скобліков переховується на тимчасово окупованій території та не з'являється до суду.

Суд, однак, зазначив, що наданих прокурором матеріалів недостатньо, щоб підтвердити перебування Скоблікова на окупованій території.

Зокрема, суд не прийняв як належні докази листи СБУ з оперативною інформацією про його місцеперебування. Також у матеріалах справи не було даних про оголошення обвинуваченого в міжнародний або міждержавний розшук.

Водночас суд встановив, що Скобліков без поважних причин ухиляється від явки до суду. Через це його оголосили в розшук, а кримінальне провадження зупинили до моменту розшуку обвинуваченого.

За версією слідства, після окупації Херсона Скобліков співпрацював із представниками російських спецслужб. Йому закидають, зокрема, передачу комунальної техніки для облаштування російських військових позицій, організацію участі працівників водоканалу в окупаційних заходах, а також зняття українського прапора з будівлі підприємства та встановлення прапора держави-агресора.

Скоблікову повідомили про підозру в державній зраді у серпні 2022 року. Згодом обвинувальний акт передали до суду. Він перебуває в розшуку з серпня 2022 року.

Раніше в Одесі суд арештував корпоративні права Скоблікова. Йдеться про частки по 1% у п'яти підприємствах – "Мелітопольводоканал", "Херсонводоканал", "НІІ КВОВ-Україна", "Первомайскводоканал" та "Артемівськводоканал". Їхня сукупна номінальна вартість становить 57,3 тисячі гривень. Арешт передбачає заборону користуватися цими частками, розпоряджатися ними та відчужувати їх.

Суд врахував, що щодо ексдиректора у 2024 році застосували санкції, зокрема блокування активів. Арешт корпоративних прав прокурор обґрунтовував також тим, що у разі обвинувального вироку за статтею про державну зраду можливе застосування конфіскації майна.

Ірина Глухова