Начальниці окупаційного відділу виплат у Херсоні посилили вирок

Апеляційний суд посилив вирок чиновниці з Херсонщини, яка під час окупації працювала на ворога в "управлінні праці та соцполітики". Суд залишив у силі шість років в'язниці та 10 років заборони працювати в органах влади, але додатково призначив конфіскацію частини майна та позбавив її рангу чиновника.

Відповідний вирок ухвалив Херсонський апеляційний суд. 

За матеріалами справи, до окупації жінка була завідувачкою сектору обробки документів в управлінні праці та соціального захисту населення у Дніпровському районі Херсона. Не пізніше серпня 2022 року вона стала "начальником відділу нарахувань" в окупаційному Управлінні праці та соціальної політики Херсона. Жінка обіймала цю посаду до листопада 2022 року.

Відділ нараховував соціальні виплати за законодавством рф. Засуджена керувала його роботою, контролювала призначення виплат і перевіряла документи для нарахування пенсій та допомог. Зарплату отримувала в рублях. У відомості за липень 2022 року вона розписалася за понад 115 тисяч рублів.

У своєму рішенні суд спирався на показання свідків, зокрема колишніх колег. Одна з них розповіла, що в жінки було четверо підлеглих, окремий кабінет і секретар. Інша свідчила, що начальниця давала вказівки й перевіряла документи. Колишня колега також повідомила, що засуджена пропонувала їй роботу в новому управлінні. Це підтвердило листування в telegram від липня 2022 року.

Під час обшуку в ноутбуці засудженої знайшли звіт відділу за 5–9 вересня 2022 року. У ньому йшлося про 1 800 оброблених заяв від жителів Херсона та 124 від жителів Миколаївщини. Крім того, підготували відомості на виплату допомог на понад 31 мільйон рублів. Почеркознавча експертиза підтвердила, що підпис в іншому звіті від 7 вересня 2022 року виконала засуджена. Серед доказів були також посадова інструкція, списки працівників, накази й виписка з реєстру, де орган зареєстровано 5 серпня 2022 року, а ще вісім протоколів впізнання за фото.

Свою вину жінка не визнала. На суді вона говорила, що працювала, аби виживати, виконувала ту саму роботу, що й раніше, і підлеглих не мала. Водночас підтвердила, що тиску на неї не чинили.

Захисник просив скасувати вирок і закрити провадження. Він наполягав, що показання свідків у вироку не збігаються з їхніми свідченнями в суді. Також стверджував, що впізнання за фото провели з порушеннями, а доказів її посади бракує. За його словами, документи російською мовою були недопустимими. 

Апеляційний суд відхилив усі доводи захисту. Він визнав, що жінка діяла добровільно, мала можливість вибору, а показання свідків відповідають записам судового засідання. Закон допускає впізнання за фото. Суд також визнав, що російськомовні докази не порушують вимог кримінального процесуального закону, бо протоколи оглядів складені українською.
 

Юлія Калабайда