Вищий антикорупційний суд 17 червня змінив запобіжний захід екснардепу Олександру Пресману із застави в 927 тисяч гривень на особисте зобов’язання.

Колишнього топпосадовця, а зараз голову Роздільнянської районної ради, обвинувачують в отриманні незаконної компенсації за житло в розмірі майже 1 мільйон гривень протягом 2014-2018 років.

Його дії кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме - зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки. Екснардепу загрожує від 3 до 6 років позбавлення волі.

Олександр Пресман з квітня бажає укласти зі слідством угоду про визнання винуватості у повному обсязі.

Адвокат і прокурор у справі згодні піти на угоду. Утім, апарат Верховної Ради України вимагає спочатку відшкодувати збитки державі. 

“Позиція апарату дивна, бо заставодавець надав нотаріальну згоду на те, що сума застави буде звернена після вироку суду на відшкодування збитків. Це пришвидшило б питання реального відшкодування. Дивує, бо вже є два виправдувальних вироки суду в подібних справах, тобто якщо б і далі продовжували судову боротьбу задля виправдання, то невідомо, чи ці кошти взагалі б повернулись державі”, - вважає адвокат Денис Ломанов. 

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Валентин Мусіяка пояснює, що Апарат насторожився, бо в разі укладення угоди можуть не повернути кошти з рахунку казначейства на їх рахунок. 

“За логікою апарату, заставодавець може відмовитись після ухвалення вироку від таких своїх намірів. Насправді від нього тоді нічого не залежало б, вирок підлягав би виконанню. Тому для мене не зрозуміла позиція. А зараз при зміні запобіжного заходу шлях цих коштів має бути таким: вони повертаються Ткачу, і він з власної волі їх перерахує на рахунок управління справами”, - висловився прокурор.

Разом з тим, заставодавець Ткач просив повернути йому заставу за Пресмана і запевняв, що перерахує гроші на рахунок Управління справами апарату ВРУ. 

Обвинувачений Пресман пояснив, що не має наразі мільйона гривень, аби усунути негативні наслідки своїх дій. З цих підстав адвокат Денис Ломанов просив суд змінити заставу на особисте зобов'язання. За його словами, після внесення застави 1 липня 2020 року в розмірі майже мільйон гривень, додаткові обов’язки не продовжувались. А ризики переховування та впливу на свідків вже не актуальні, хоча б з тих підстав, що імовірна розбіжність показань свідків може вилитись у притягнення їх до кримінальної відповідальності. Також жодного впливу на свідків донині не зафіксовано. 

Внаслідок зміни запобіжного заходу колегія суддів у складі судді Олега Ткаченка, Віталія Дубаса та Олега Коліуша вирішила повернути гроші заставодавцю і фактично розблокувала можливість розглянути угоду 30 червня. Сторони процесу домовились, що синхронно проситимуть призначити Олександру Пресману 3 роки позбавлення волі умовно з позбавленням права обіймати посади в обраних органах державної влади. Випробувальний термін – 1 рік. 

Нагадаємо, 20 травня 2021 року виповнилось два роки перебування Володимира Зеленського на посаді Президента України. За Конституцією України президент наділений правом законодавчої ініціативи, і ОПОРА вирішила дослідити, як народні депутати, обрані в мажоритарних округах Одеської області, підтримували законодавчі зміни від Володимира Зеленського, та порівняти цю підтримку з його попередником – Петром Порошенком.

Олександр Пресман з 2005 по 2006 рік - помічник Міністра транспорту та зв'язку України.

З 2007 по 2009 рік - представник Гетьмана запорізького козацтва України.

З 2009 по 2010 рік - помічник народного депутата України Олександра Волкова.

З 2010 по 2012 рік депутат Одеської обласної ради. Заступник керівника фракції Партії регіонів в Одеській обласній раді. Голова постійної комісії Одеської обласної ради з питань міжрегіонального і міжнародного співробітництва та інвестиційної діяльності.

З листопада 2012 року народний депутат Верховної Ради України VII скликання, обраний по виборчому округу №139.

20 лютого 2014 року Пресман вийшов з фракції Партії регіонів.

На парламентських виборах 2014 року пройшов до Ради за одномандатним виборчим округом №139 самовисуванцем, набравши 42.54% голосів виборців.

У 2019 балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 139 округу (Одеська область) також як безпартійний самовисуванець, але невдало.