Практика звітування депутатами всіх семи фракцій Львівської міськради суттєво різниться, - аналітики

Обов’язок звітування є одним з важливих індикаторів для оцінки відкритості, прозорості та ефективності роботи депутата місцевої ради. 

Аналітики Громадянської мережі ОПОРА у Львові у межах проекту "Атестація депутатів місцевих рад" другий рік поспіль досліджують питання на локальному рівні та фіксують певні тенденції за підсумками звітів львівських обранців за 2017 рік. 

Поряд із щомісячним особистим прийомом громадян, участю у пленарних засіданнях та роботою у постійній комісії, обов’язком кожного депутата місцевої ради є щорічне звітування і підтримка зворотного зв’язку з виборцями. Так, у відповідності до чинного законодавства кожен депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний інформувати мешканців міста про свою роботу. Орієнтовні терміни проведення такого звітування визначаються на місцевому рівні. Зокрема, згідно Регламенту Львівської міської ради таким крайнім терміном є 31 березня.

Згідно українського законодавства належний звіт депутата місцевої ради повинен містити ряд обов'язкових компонентів: відомості про діяльність у самій раді та її структурах, про ухвалені радою та її органами рішення та про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради. Окремою складовою інформування є дані про роботу обранця у виборчому окрузі, зокрема про виконання безпосередніх доручень своїх виборців.

Усі звіти депутатів публікуються Секретаріатом Ради на Інформаційному порталі ЛМР та є загальнодоступними. Цьогоріч варто відзначити помітне збільшення кількості оприлюднених щорічних звітів у профайлах депутатів у порівнянні з минулорічним моніторингом. Якщо у 2017 році звіт за попередній рік роботи опублікували 21 депутат (33%) Львівської міської ради, то станом на грудень 2018 року це вже зробили 51 (79%) місцевий обранець.

Аналіз показав, що серед оприлюднених матеріалів можна знайти індивідуальні та фракційні, фінальні річні та проміжні піврічні звіти. Більша їх частина – у текстовому форматі, проте зустрічаються також графічні матеріали, відео та презентації. Деякі депутати оприлюднюють водночас звіти у кількох форматах. 

Цікавим у цьому аспекті є те, що сама практика звітування депутатами всіх семи фракцій суттєво різниться. Так, наприклад, депутати трьох фракцій оприлюднили усі звіти. Зокрема, шестеро депутатів фракції партії Громадянська позиція опублікували індивідуальний текстовий звіт, тоді як Анатолій Забарило оприлюднив звіт Секретаря ради про досягнення міста. Водночас у чотирьох представників фракції у профайлі досі розміщено проміжний звіт замість фінального. Інший приклад –  четверо депутатів фракції Української Галицької Партії, які, на відміну від попереднього року, розмістили однаковий фракційний звіт з описом індивідуальних досягнень. Сім депутатів фракції Всеукраїнське Об’єднання "Свобода" опублікували індивідуальні, тоді як Маркіян Лопачак розмістив фракційний статистичний звіт.

Фракція партії Українське об'єднання патріотів — УКРОП оприлюднила індивідуальні звіти чотирьох з п’яти депутатів. Наразі не надав інформації про підсумки річної діяльності тільки Богдан Гула, чомусь розмістивши у своєму про файлі звіт колеги Івана Гринди. Четверо депутатів фракції партії Народний контроль опублікували індивідуальні звіти. В той же час останнє "звітування" Анни Мармуляк представлено статтею з електронної газети "Акценти" ще за 2017 рік, а Михайло Дідух не публікував звіту взагалі.

З-поміж десяти депутатів фракції партії БПП "Солідарність" шестеро опублікували текстовий індивідуальний звіт, тоді як Петро Адамик – фракційний. Натомість Григорій Козловський, Юрій Моравецький і Володимир Роп’як річних звітів поки не оприлюднили. Паралельно з текстовими звітами, загальноприйнятою практикою для депутатів фракції партії БПП "Солідарність" є відеозвітування. 

Сімнадцять депутатів фракції партії Об’єднання "Самопоміч" опублікували текстові індивідуальні звіти, проте семеро їхніх колег – Олег Береза, Оксана Динік, Вікторія Довжик, Тетяна Іванів, Тарас Кльофа, Володимир Крицак і Олег Шмід жодної інформації ще не оприлюднили. 

Попри позитивну динаміку збільшення кількості оприлюднених звітів, значна частина депутатів продовжує скептично ставитися до процесу звітування в цілому. Формальний підхід обранців до виконання свого обов'язку негативно впливає на змістовне (якісне) наповнення звітів. Аналітика доводить, що у більшості випадків текст документу обмежується переліком досягнень депутата у межах певного округу або ж у певній спеціалізованій сфері. Ігнорування багатьох важливих компонентів деформує значення цілого процесу. Так само як викривлює суть звітування відсутність його публічної презентації чи обговорення. 

Позиція депутатів у порушених питаннях принципово розходиться: частина обранців вважає, що звітування – штучна, непотрібна та знецінена практика, інші представники навпаки підкреслюють його значимість. Дехто розцінює звіт, як факт оприлюднення депутатом результатів роботи над конкретною проблемою, а не річне узагальнення досягнень. Для когось це можливість порівняти виконане з обіцяним у передвиборчих програмах. Як у випадку із веденням прийому виборців, так і з написанням звітів, депутати скаржаться на низьку громадську активність мешканців Львова, апелюючи до того, що громадяни не виявляє цікавості до їх роботи та не відвідує публічних презентацій. Багато хто наголошує на тому, що депутат працює на громадських засадах і є незахищеним від професійного вигорання, що позначається насамперед на якості виконання обов’язків.

Якщо узагальнити то варто зазначити, що у частині підзвітності депутатському корпусу Львівської міської ради ще потрібно докласти багато зусиль для покращення окремих показників. Проте у цілому Громадянська мережа Опора у Львові позитивно оцінює прогрес у кількісних показниках і поступову позитивну зміну у ставленні депутатів до виконання вимог закону щодо щорічного звітування про свою діяльність у раді.

Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати: 
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація» 
В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком» 
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись на сайті організації

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи у Львівській області звертайтесь до: Тарас Радь, представник Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області e-mail: lviv@opora.org.ua
    
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». У місті Львів за реалізацію ініціативи відповідає Львівська обласна організація «Громадянська мережа «ОПОРА».