На позачерговій сесії депутати затвердили бюджет Полтави на 2019 рік

Схоже, що для Полтавської міськради вже стає традицією розпочинати сесію із суперечок.

Однак, якщо під час дев’ятнадцятої сесії протестувальникам вдалося майже на дві години паралізувати роботу ради, то на позачерговій двадцятій сесії все обмежилося штурханиною з правоохоронцями під залою засідань та періодичними вигуками на адресу нелегітимності нинішньої влади. Яким би не був початок, депутати розглянули на сесії півсотні питань, серед яких і затвердження бюджету Полтави на 2019 рік. Про основні рішення ради, далі в огляді.

В новий рік з новим бюджетом

Другий рік поспіль бюджет на рік Полтава отримує завчасно, а не тоді, коли його вже потрібно витрачати. Для прикладу, у 2017 році депутати затвердили бюджет 31 січня, а свій бюджет на 2016 рік Полтава взагалі отримала 25 лютого. Тому те, що місто має головний фінансовий документ на 2019 рік ще до закінчення 2018-го, вже тішить.

Згідно з бюджетом, прогнозовано, що у 2019 році дохід міста складе 3 млрд 308 млн грн (порівняно з 2018 роком збільшується на 133 млн грн), натомість розрахований обсяг видатків – 3 млрд 309 млн грн (порівняно з 2018 роком зросте на 51 млн грн).
Найбільше коштів з бюджету наступного року перепаде на управління освіти – 973 мільйони гривень. Як розповів під час прес-конференції депутат Андрій Матковський, все через те, що додатково майже 100 мільйонів гривень із закладених коштів передбачено на капітальний ремонт закладів освіти. Також, аби з батьків таки перестали збирати гроші в школах і дитсадках, 8 мільйонів гривень виділяють на додаткові потреби закладів (придбання канцтоварів, дрібний ремонт та інше). Крім цього, передбачено збільшення надбавок вчителям за престижність професії.

На другому місці за обсягом асигнувань очікувано управління житлово-комунального господарства – 660 мільйонів гривень. Саме на розвитку ЖКГ наголосив виконувач обов’язків мера Олександр Шамота, зазначивши, що в новому бюджеті закладені гроші на придбання нової комунальної техніки та збільшення зарплат працівникам комунальної сфери міста
До трійки лідерів також увійшло й управління охорони здоров’я, на нього передбачено 262 мільйони гривень. Управління у справах сім’ї, молоді та спорту отримає 87 мільйонів, управління капбудівництва – 71 мільйон гривень, а управлінню культури перепаде 60 мільйонів гривень.

Зазначимо, під час засідання профільної комісії депутати розповідали, що часу на детальне опрацювання проекту рішення не було, оскільки бюджетне управління постійно його оновлювало, додаючи щоразу нові правки до бюджету. Одначе більшістю голосів проект таки рекомендували винести на сесію.

Вже на самому засіданні за затвердження бюджету без зайвих обговорень проголосували 29 депутатів із 30 присутніх (не голосувала депутатка від БПП "Солідарність" Майя Матвеєва).

Комунальна лихоманка

Проголосувавши за основний фінансовий документ Полтави, депутати взялися оновлювати і затверджувати міські програми. Таких питань загалом набралося більше двадцяти, одне із них стосується Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтави на 2019 рік.

Згідно з цією Програмою, на поточний, капремонт та утримання об'єктів благоустрою міста наступного року заплановано виділити понад 238 мільйонів гривень. Серед них найбільшу суму, 80 мільйонів, мають витратити на утримання в належному санітарному стані об'єктів благоустрою та утримання вулично дорожньої мережі міста. 50 мільйонів гривень планується витратити на капремонт тротуарів, а от на капремонт доріг передбачено спрямувати 30 мільйонів гривень. Серед усього, 2 мільйони гривень закладають і на ремонт зливової каналізації – проблемного для міста питання.

У той час на утримання та експлуатацію об'єктів ЖКГ міста заплановано витратити трохи більше 92 мільйонів гривень. З усіх статей найбільше потягне капремонт сходових клітин – 30 мільйонів гривень. Ще 26 мільйонів гривень мають спрямувати на капремонт трубопроводів, 24 мільйони гривень планують витратити на капремонт покрівель. На поточний ремонт житлового фонду передбачено виділити 33 мільйони гривень, серед який 12 мільйонів мають піти на поточний ремонт ліфтів.

Як розповів, заступник міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко, вказані цифри поки що орієнтовні, оскільки зараз комунальники збирають необхідні дефектні акти й опрацьовують списки об’єктів, які необхідно відремонтувати. Завершити формування відкритого списку мають до травня 2019 року. Ремонтуватимуть житловий фонд Полтави, орієнтуючись на технічний стан – чим гірший дах, тим швидше його оновлять.  

Крім того, за останні роки рекордну кількість грошей для придбання спецтехніки отримує КАТП-1628. З бюджету заплановано виділити 63,1 мільйона гривень, аби комунальне підприємство закупило нові сміттєвози, машини і трактори.
Гроші на нову техніку виділяють і полтавському "Міськсвітлу" – 6,8 мільйона гривень.

Зазначимо, порівняно з Програмою на 2018 рік обсяг видатків по більшості статей у новому документі значно нижчий. Проте, не варто забувати, що це лише перші показники, які упродовж року будуть неодноразово змінюватися.  
"За" нову Програму проголосували 29 депутатів з 31 присутнього на засіданні. Не голосували Олександр Кісільов ("СДП") та Андрій Матковський (БПП "Солідарність").

Також, під час сесії внесли зміни до Програми капремонту ліфтів Полтави на 2018-2020 роки. Згідно з новою редакцією документа, на ремонт ліфтів у 2019 році передбачено виділити 30 мільйонів гривень (у попередній редакції – 152,7 мільйона гривень). Натомість у 2020 році на ліфти заплановано витратити куди більше – 275,5 мільйона гривень (у попередній редакції – 152,7 мільйона гривень). Оновлювати ліфти вирішили теж "у порядку нагальності". Точний перелік об’єктів, які відремонтують у 2019 році, має з’явитися вже навесні.

Підтримали зміни до Програми 29 депутатів з 31 присутнього, не голосували Анатолій Клименко (ВО "Батьківщина") та Андрій Матковський (БПП "Солідарність").

Торкнулися зміни і Програми розвитку міського електротранспорту. Так, на 2019 рік заплановано додатково виділити 4 мільйони гривень на переобладнання "технічки" для обслуговування тролейбусів. Нову редакцію Програми підтримав 31 депутат міськради з 32 присутніх, не брав участь в голосуванні Дмитро Сенчакович (Об’єднання "Самопоміч").

Мільйони з "Турботою"

Левову частку питань двадцятої сесії депутати усіх фракцій підтримали одностайно, що досить незвично для Полтавської міськради. Проте, знайшлися у порядку денному і питання, які викликали обговорення.

Одне із них – затвердження Програми соцзабезпечення та соцзахисту "Турбота" на 2019 рік. Її, в основному, асоціюють з екс-мером Олександром Мамаєм, оскільки через програму підтримки незахищених верств щороку бюджетникам виплачувалися премії до професійних свят. А це, між іншим, забирало майже третину грошей Програми. Проте, і після зміни влади "традиції щедрості" залишилися. Виділяти так звану матеріальну допомогу влада вирішила і в 2019-му. На це передбачено витратити 29,6 мільйона гривень, при тому, що загальна сума видатків Програми 68,1 мільйона гривень.

Щодо цього під час засідання сесії висловився голова фракції "Самопоміч" Дмитро Сенчакович. Він запропонував виключити з документу пункт, який стосується виплат до професійних свят. Натомість голови двох депутатських фракцій Юрій Синяк ("СДП") і Андрій Матковський (БПП "Солідарність") виступили на підтримку виплат преміальних та зазначили, що у перелічених представників професій досить низькі зарплати, тому місто повинно про них турбуватися.

У результаті правку Дмитра Сенчаковича підтримали лише представники фракцій "Самопоміч" та "Свобода", тому програма лишилася незмінною.

Підтримали "Турботу" на 2019 рік 26 депутатів, утрималася фракція "Самопоміч" (4 депутатів), також двоє представників корпусу не голосували через конфлікт інтересів – Світлана Нестуля ("Рідне місто") та Вадим Ямщиков ("Свобода").

Не менше обговорень перепало на нову Програму висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування. Згідно з нею, упродовж 2019 року чотирьом обраним місцевим медіа виплатять 597 тисяч гривень, аби ті, в свою чергу, розповідали про роботу міської ради та поширювали цю інформацію через друковані видання, телебачення й інтернет.   

Порівняно з 2018 роком, фінансування на висвітлення діяльності зменшується майже втричі. Проте, новий документ викликав сумніви у депутатів. Так, напередодні сесії регламентна комісія одностайно забракувала Програму. Як розповів депутат Сергій Луценко (позафракційний), одна із причин цього – рада хоче віддати частину замовлення ФОП Могила І. Л., зареєстрованому за кілька днів до проведення самої сесії. Пересвідчитися в наявності досвіду та поспілкуватися з учасником депутати не мали змоги, оскільки підприємець не з’явився на засідання регламентної комісії.

Крім того, серед друкованих видань влада традиційно віддає перевагу "Полтавському віснику". Хоча до ради надходили звернення і від інших видань Полтави.

Натомість Олександр Шамота зазначив, що представник підприємця з’являвся на бюджетній комісії і жодних сумнівів у депутатів не викликав. Що ж до монополії "Полтавського вісника" – у цій газеті, як запевнив виконувач обов’язків мера, просто найдешевше розміщувати інформацію.

У підсумку підтримали Програму висвітлення діяльності 25 депутатів. Утрималися від голосування члени фракції "Свобода" (четверо депутатів) та Володимир Соколовський ("Рідне місто"). Через конфлікт інтересів не голосував депутат Андрій Матковський (БПП "Солідарність").  

Нові рішення для Полтави

Історичним рішенням двадцятої позачергової сесії можна назвати затвердження Концепції інтегрованого розвитку міста "Полтава 2030". Майже три роки Інститут розвитку міста розробляв цей документ у рамках проекту Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ "Інтегрований розвиток міст в Україні".

Сама Концепція стосується сталого розвитку Полтави на довгострокову перспективу. Забезпечити її мають 62 проекти покращення міського простору у рамках шести сфер розвитку міста: "Диверсифікація економіки", "Посилення статусу Полтави як регіонального центру", "Житло та житлова інфраструктура", "Туризм та культура", "Довкілля та розвиток зелених зон" та "Поліпшення мобільності". Серед пропозицій Концепції, реконструкція головної вулиці міста – вулиці Соборності, реорганізація території Центрального ринку, будівництво сонячної електростанції, зведення реабілітаційного центру, сімейного парку розваг та інше.
Згідно з рішенням, виконавчі органи міськради мають забезпечити виконання проектів Стратегії "Полтава 2030". Реалізацією займеться спеціальний комітет, склад якого згодом мають затвердити. А контроль за втіленням лягає на профільні депутатські комісії.

Підтримали концепцію 30-ма голосами, не брав участі в голосуванні депутат від "Рідного міста" Тарас Бойко.
Наступне рішення ради хоч і не передбачає настільки глобальних змін, проте для міста є новою практикою. Мова про міську цільову програму "Сучасна медична діагностика". Як розповів депутат Андрій Матковський, за програмою кожен полтавець зможе пройти діагностику (магніторезонансну томографію, комп’ютерну томографію) у будь-якому медичному закладі міста безкоштовно, незалежно від його форми власності. Для цього з бюджету Полтави виділять 12 мільйонів гривень, які розподілять між 8 лікувальними закладами міста, в залежності від потреб пацієнтів.

Затвердили програму 28-ма голосами, утрималися двоє депутатів з "Рідного міста" Світлана Нестуля та Олександр Кудацький.  
 
Зазначимо, корпус Полтавської міськради під час сесії отримав таки 42-го депутата. Замість Тетяни Юрченко, яка склала свої повноваження на користь посади заступниці мера, до лав фракції "Рідне місто" увійшов Тарас Бойко – начальник комунального підприємства КАТП-1628. Новий депутат приєднався до комісії з питань регулювання земельних відносин.
Підкреслимо, що фракція "Совість України" від серпня у повному складі пропускає пленарні засідання, не винятком стала і позачергова двадцята сесії. Також, відсутніми були депутати Олег Бєлоножко (ВО "Батьківщина"), Юліан Матвійчук (ВО "Свобода"). Частину засідання пропустили депутати Артем Чубенко (ВО "Свобода"), Володимир Печериця (БПП "Солідарність") та Андрій Соколов (ВО "Батьківщина").
 
Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком».
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись на сайті організації.

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в Полтавській області звертайтесь до: ГО «ПОЛТАВСЬКА ПЛАТФОРМА», e-mail: platformaplt@gmail.com.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація».  В місті Полтава за реалізацію ініціативи відповідає ГО «ПОЛТАВСЬКА ПЛАТФОРМА».