Депутати Львівської міської ради повернулись до роботи після канікул

959

Після літньої відпустки, яка тривала два місяці, свою роботу відновив депутатський корпус Львівської міської ради, а 20 вересня відбулося перше пленарне засідання 15-ї сесії поточного скликання.

У рамках моніторингової кампанії Атестація депутатів місцевих рад ми побували на засіданні та зробили короткий огляд його підсумків.

20 вересня 2018 року відбулося чергове засідання Львівської міської ради. Згідно даних електронної системи голосування "Віче" на відкритті нової сесії зареєструвалося трохи більше, ніж половина депутатського корпусу – 33 з 64 депутатів. Цього було достатньо для наявності кворуму, щоб офіційно розпочати роботу. Головував на засіданні міський голова Андрій Садовий.

Те, що на початку засідання зареєструвалася мінімально необхідна кількість для початку роботи, не означає, що їхня кількість не змінювалася упродовж засідання. Як показали результати подальших голосувань кількість присутній депутатів помітно зросла і коливалась у середньому у межах 45-50 обранців. Наприклад, це помітно в обговоренні питання №15 порядку денного (Про затвердження проекту інвестиційного договору щодо інвестиційного проекту "Реконструкція трамвайного депо з метою створення інноваційно-креативного простору", проекту договору оренди та надання ТОВ "Лем Стейшн" в оренду об’єкта інвестування, будівель, споруд та їх частин на вул. Д. Вітовського, 57 та вул. Братів Тимошенків, 4) вже брали участь три представники ВО "Свобода" (Андрій Карбовник, Андрій Рікота і Маркіян Лопачак). Загалом за це рішення голосували 55 осіб, що було найвищим показником по кількості присутніх у цей день депутатів міської ради.

На жаль, це загальна практика, коли протягом дня кількість депутатів постійно змінюється у залежності від питань порядку денного та періоду дня. У Львівській міській раді ніколи не було проблем із кворумом та відвідуваністю засідань, проте у частині виконання іншого свого депутатського обов’язку – участі в голосуваннях – проблема була завжди. Правда у тому, що кожен з депутатів самостійно для себе вирішує наскільки відповідально йому ставитись до цього і скільки свого робочого часу виділяти на сесійний день. Проте враховуючи ту обставину, що у Львові сформувалась практика, що пленарні засідання в середньому відбуваються один раз протягом місяця (раніше практикувалося двічі на місяць), то виділити один цілий день для роботи в місяць можливо. На жаль, на момент підготовки матеріалу на Інформаційному порталі ще не були оприлюднені ні список реєстрації депутатів, ані протокол засідання, щоб встановити факт коливання присутності та активного голосування.

За тематикою питання порядку денного засідання можна назвати доволі типовими, оскільки питання, що стосуються землеустрою, оренди, купівлі й продажу землі та приміщень переважають у своїй кількості: таких було аж 227 з-поміж 266 питань порядку денного. Інші питання (зміна бюджетів, затвердження бюджетних програм, зміни до ухвал, проекти договорів, підтримка петицій, комунальні питання) сумарно становили лише 39 з них. Проте така структура питань порядку денного є характерною для Львівської міської ради.

Серед "інших" цікавим було обговорення деяких питань порядку денного. Це питання, які стосувались комунальних потреб міста, перегляду змін до бюджетів, планів території, петицій та місцевих ініціатив. Саме останні два спровокували гостре обговорення. Мова йде про питання про підтримку місцевої ініціативи, а саме електронної петиції під назвою "Заборонити будівництво сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій, 13. Знайти ділянку для будівництва заводу за межами м. Львова". Під час обговорення цього питання згадували пожежу на Грибовицькому сміттєзвалищі, переходили на обговорення діяльності Андрія Садового під час його останньої каденції міського голови Львова. Під час обговорення дійшло до питання сміттєвої блокади міста і наскільки ганебною була вона для Львова. Цікаво, що мер міста, розповідаючи про цю ситуацію, заявив, що проблему блокади, а також діалогу з можновладцями одного дня розглядатимуть як case в університетах.

Загалом обговорення цих питань зайняло близько 40 хвилин, що є достатньо великий відрізок часу з-поміж 8 годин пленарного засідання. Ще одним Перше, яке зайняло 33 хвилин, стосувалось питання "Про внесення змін до переліку об’єктів, видатки на які у 2018 році будуть проводитись за рахунок коштів бюджету розвитку". Воно стало гострим і через сам факт виділення коштів з бюджету розвитку, що, на думку лідера фракції "Народний контроль" Валерія Веремчука є "перетворенням бюджету розвитку на бюджет проїдання". Крім того, основну частину обговорення, зайняло питання купівлі нових евакуаторів для міста.

Тут депутати поділились у своїх думках на два табори. Ігор Дякович (УГП), Андрій Рікота (ВО "Свобода") та Ігор Зінкевич (УКРОП) пропонували відкласти це питання, аргументуючи це відсутністю звітності комунального підприємства з витрат бюджетних коштів, закону, який врегульовував би це питання остаточно та наявність у міста власних евакуаторів, які могли б виконувати ці функції. Протилежну позицію займав Григорій Козловський (БПП "Солідарність"), на думку якого, належна та ефективна робота евакуаторів мали б змінити думку людей щодо вирішення проблем паркування і зрушити проблему заторів у центрі міста. На цій же позиції стояв міський голова, який переконував, що наявні евакуатори вичерпали свій ресурс і не спроможні ефективно виконувати поставлені завдання. Дискусії закінчились після того, як Андрій Садовий зробив технічну перерву на три хвилини і після короткої наради з керівниками фракцій питання було проголосовано позитивно.

Підсумовуючи, варто зазначити, що у більшості питаннях депутати сходяться до певного консенсусу. Проте, коли мова заходить про "болючі" теми (сміття в місті, паркування, забудови чи нові інвестиції), у депутатському корпусі розпочинаються гострі дискусії, які не завжди можна назвати конструктивними. Вони можуть відходити від теми, згадуючи минулі "образи" та "невдачі" міського голови. Засідання 20 вересня також показало, що питання президентських виборів також впливає на обговорення важливих рішень для міста Львова.

Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись:
На сайті організації
В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком»:
В соціальній мережі Facebook
За додатковою інформацією про здійснення ініціативи у Львівській області звертайтесь до: Тарас Радь, представник Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області e-mail: lviv@opora.org.ua

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». У місті Львів за реалізацію ініціативи відповідає Львівська обласна організація «Громадянська мережа «ОПОРА».