Атестація депутатів Київради: підсумки 2018 року

Підходить до кінця перший рік здійснення проекту «Атестація депутатів місцевих рад» у місті Києві. ч

Підходить до кінця перший рік здійснення проекту «Атестація депутатів місцевих рад» у місті Києві. Протягом 2018 року ГО «Інтегріті ЮА» здійснювало моніторинг діяльності депутатів Київради при їх спілкуванні з виборцями через громадські приймальні.

Природньо, що закінчення року ми присвячуємо підведенню підсумків. 

Ми вважаємо, що виявлені нами проблеми допоможуть депутатам Київради подивитись на власну діяльність під іншим кутом зору. Віримо, що врахування окремих недоліків, покращення роз’яснювальної роботи і комунікацій з виборцями повинні побудувати ефективну співпрацю депутатів і виборців, як це відбувається у цивілізованому демократичному суспільстві.
Ті проблеми, які ми виявили у діяльності депутатів Київради, ми умовно розділили на кілька основних блоків, і так само по цим блокам нами підготовлені рекомендації щодо вирішення цих проблем в інтересах територіальної громади.

Блок І. Організаційно-правові проблеми комунікацій депутатів 

Корінь цих проблем криється у чинних нормативних документах з питань організації депутатської діяльності зі взаємин з виборцями. 

Як відомо, Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» визначає основним обов’язком місцевого депутата представляти інтереси територіальної громади, виборців свого виборчого округу, виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення. Виконання цих обов’язків вбачається через спілкування обранців зі своїми виборцями. При цьому, депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітний.

Закон не містить вказівок про можливість відкриття приймальні депутата, але передбачає, що місцеві ради та їх органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами місцевих рад їх повноважень.

У Статуті територіальної громади міста Києва було передбачено, що громадські приймальні депутатів Київради утворюються з метою допомоги депутатам у виконанні своїх обов’язків.

При цьому, положення про громадську приймальню передбачає, що громадська приймальня забезпечує безперервний зв’язок між виборцями та депутатами Київради. Вона є однією із форм громадського контролю за діяльністю місцевих депутатів. 

Таким чином передбачалось, що виборці через громадську організацію, що виконує функцію громадської приймальні, повинні були отримати інструмент спілкування з депутатом з одного боку, а також інструмент контролю за депутатською діяльністю з іншого.

Перелічені вище нормативні документи не містять норм, які дозволили б оцінити ефективність комунікацій місцевого депутата. Також, положення не містить норм, що дозволяють оцінити ефективність діяльності ні громадської організації, що виконує функції приймальної, а ні самої громадської приймальні, оскільки відсутня будь-яка форма звітності для них. 

Депутати Київради у положенні про громадську приймальню передбачили, що Київська міська рада, або її виконавчий орган (Київська міська державна адміністрація) здійснюють матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності кожної з 120 громадських приймалень (одна громадська приймальня на кожного депутата Київради). Таким чином, можливість фінансування своєї громадської приймальні депутати прив’язали до наявності громадської організації, чим створили потенційний корупційний ризик у вигляді конфлікту інтересів.

Вказана проблема підтверджується існуючою в Києві практикою, адже велика кількість депутатів самі стали керівниками або засновниками громадських організацій, які виконують функції їх громадських приймалень і відповідно повинні виконувати функції громадського контролю самі за собою. У таких депутатів наявний конфлікт інтересів між їхніми депутатськими обов’язками та приватними інтересами, як керівників або засновників громадських організацій, що отримують бюджетні кошти за рішенням Київради, яке самі ж і голосують.

Пропозиції:

Вважаємо, нормативні положення щодо організації діяльності громадських приймалень повинні бути переглянуті та удосконалені Київрадою. Основним, на що треба звернути увагу при удосконалені цих документів має стати: врахування партійного принципу виборчої системи на місцевих виборах; обмеження щодо керівництва депутатом громадськими організаціями, які виконують функції громадських приймалень; запровадження конкурсного відбору громадських організацій, які будуть виконувати функції громадських приймалень; уведення в нормативні акти критеріїв та індикаторів, за якими можна визначити ефективність діяльності громадської приймальні депутата Київради; запровадження звітів для тих громадських організацій, які виконують функції громадської приймальні депутата Київради; обов’язкове зазначення на сайті Київради назв тих громадських організацій та їх керівників, які виконують функції громадської приймальні.

Блок ІІ. Проблеми фінансування громадських приймалень

Рішенням Київради визначено, що розмір фінансування однієї приймальні (оренда, оплата комунальних послуг, зарплата, телефон, канцелярія) складає близько 320 тис. грн. на рік. Ці кошти перераховуються з міського бюджету безпосередньо на рахунки громадських організацій, які виконують функції громадських приймалень. 

Тільки на заробітну плату в громадській приймальні з бюджету виділяється майже 20 тис. грн. Також через громадські приймальні здійснюється виплата коштів з бюджету Києва на виконання кожним депутатом обіцянок за програмою вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців, а це приблизно 850 тис. гривень на рік для кожного депутата. 

За рахунок цих коштів депутатами надається матеріальна допомога малозабезпеченим верствам населення м. Києва, придбаваються предмети, матеріали, обладнання та інвентар, оплачуються різного роду послуги, тобто здійснюється діяльність яка законодавством покладена на органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, але ж ніяк не на депутатів, тим більш за рахунок бюджету.

Норми Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» взагалі передбачають, що за рахунок коштів місцевого бюджету депутату відшкодовуються витрати, пов’язані тільки з депутатською діяльністю.

Саме тому, фінансування громадських організацій – це «винахід» Київради. І, виходить, що облаштування громадської приймальні депутатом – це питання не стільки його ефективної діяльності, скільки фінансової вигоди. Адже фінансування приймалень-примар з бюджету, як, наприклад, у депутатів Марини Кочур, Ганни Свириденко (обидві – фракція «Батьківщина»), Андрія Страннікова та Віталія Рослякова (обидва - фракція «Солідарність»), це питання не тільки етичності депутатів, але й загальної довіри до депутатського корпусу і виборчої влади в цілому. На нашу думку, зловживання стають можливими за відсутності належного контролю за фінансовими витратами Київради та її виконавчого органу.  

Пропозиції:

Зміна принципів фінансування з бюджету громадських приймалень дозволить знизити рівень зловживань з місцевими фінансовими ресурсами.

Фінансування будь-яких соціальних заходів за рахунок бюджету міста Києва може бути ініційоване депутатом, але безпосереднє перерахування коштів, контроль за їх використанням та ефективністю результатів повинні перебувати у сфері компетенції виконавчого органу. Депутат, у свою чергу, може лише здійснювати контроль за витратами бюджетних коштів.  

Блок ІІІ. Проблеми матеріально-технічного забезпечення громадських приймалень

Законодавством на органи місцевого самоврядування покладений обов’язок сприяти депутатам у здійсненні їх обов’язків. Але у Києві таке сприяння має свої особливості, які встановлені самими депутатами Київради у відповідних нормативних актах.

Так, наприклад, депутат може отримати для організації приймальні приміщення з комунальної власності, а в деяких випадках і не одне, та сплачувати за нього 1 гривню, але не використовувати його за призначенням чи взагалі не використовувати. У цьому нами були помічені депутати Бродський В’ячеслав, Новіков Олексій (обидва - фракція «Єдність»), Паладій Сергій (фракція «Батьківщина») та інші.

Крім того, деяким депутатам надано під приймальню приміщення комунальної власності великою площею і чи використовуються вони під таку мету і чи сплачується адекватна розміщенню плата – це питання яке потребує уваги громадськості, тим більше, коли мова йде про приймальні у найбільш коштовному в місті Печерському районі столиці. Маємо на увазі, Діденко Ярослава («Солідарність»), Терентьєва Михайла («Солідарність»), Васильчука Вадима («Київська команда»).

Пропозиції:

Оскільки майнові питання в організації діяльності депутатських приймалень займають одне з найголовніших місце, для виключення зловживань у необхідно на нормативному рівні взагалі прибрати можливість депутата отримувати майно на пільгових умовах. Київраді для цього доцільно визначити перелік приміщень у кожному виборчому окрузі, які можуть використовуватись депутатами під громадські приймальні – як місце роботи депутата з виборцями.

Блок ІV Проблеми комунікацій під час організації прийому громадян

Ще один комплекс проблем в організації прийому громадян депутатами, який ми сформували під час моніторингу, стосується комунікаційної політики, а саме: розташування приймалень депутатів, їх контактні дані, час роботи та слабкі комуникативні зв’язки між депутатом і виборцями. 

Як ми зазначали, депутат повинен працювати у виборчому окрузі але насправді дуже часто громадські приймальні депутатів знаходяться поза межами його виборчого округу. Це значно ускладнює для громадян-виборців можливість спілкування з депутатом.

Наприклад: Іванченко Вадим («Єдність»), Павлик Віталій («Єдність»), Старовойт Володимир («Батьківщина»), Терентьєв Михайло («Солідарність»), Кочур Марина («Батьківщина»). 

Також, ускладнює можливість спілкування з депутатом й час роботи приймалень. Як ми зазначали деякі приймальні взагалі не мають встановленого часу роботи, інші обмежуються кількома годинами і не кожного дня. А враховуючи повноцінне фінансування таких приймалень з бюджету, то такий графік роботи виглядає вкрай неефективним.

Це стосується, наприклад,  Артеменко Сергія («Солідарність»), у якого графік прийому виглядає так: середа з 10.00 до 13.00 п’ятниця з 15.00 до 18.00; Березнікова Олександра («Батьківщина»), графік роботи його приймальні: Вівторок: з 10.00 до 15.00 та четвер: з 13.00 до 17.00.

Пропозиції:

Київрада повинна уніфікувати на нормативному рівні і час роботи громадських приймалень і години прийому депутатом своїх виборців, які не території Києва повинні бути однаковими.

Питання комунікацій з виборцями може заслуговувати і винесення в окремий блок проблем. Але, враховуючи початок за нашими даними процесу підготовки комунікативної стратегії міста, зараз ми обмежимося постановкою проблеми та загальними пропозиціями щодо її вирішення. 

Вважаємо, що одним із найкращих шляхів побудови комунікації з виборцями є створення модельних сайтів, сторінок соціальних мереж та чат-ботів, які з одного боку будуть містити всю необхідну для виборців інформацію та можливості спілкування з депутатом, а з іншого боку не дадуть депутатам можливості уникати спілкування зі своїми виборцями або робити його формально-безвідповідальним.

Також доцільно запровадження єдиної інформаційної системи обліку звернень виборців, яка має вестись у кожній громадській приймальні депутата і надасть можливість обліковувати звернення, визначати найболючиші проблеми на рівні округів, районів та міста в цілому, а також контролювати їх.

Наші рекомендації з удосконалення депутатської роботи з виборцями будуть надані Київраді і пропонуємо слідкувати та висвітлювати реакцію Київради на них. Цілком впевнені, що розумне та ефективне налагодження роботи громадських приймалень депутатів Київради, відповідно до наших рекомендацій, стане запорукою побудови гармонійної екосистеми влада-суспільство як у Києві, так і у всій країні.

Отже, м’яч на боці Київради.

Далі буде.

Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати: 
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація» 
В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком» 
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись на сайті організації

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в місті Києві звертайтесь до: ГО «Інтегріті ЮА», e-mail info@integrityua.org.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Києві за реалізацію ініціативи відповідає ГО «Інтегріті ЮА».