12 листопада 2018 р. 17:27

Аналіз засідання Львівської міської ради від 11 жовтня

939

Аналіз засідання Львівської міської ради від 11 жовтня

Друге після канікул і водночас перше засідання 15-ї сесії Львівської міської ради відбулося 11 жовтня. Воно розпочалось з традиційної реєстрацією, під час якої традиційно зареєструвалося близька до мінімальної необхідної для початку роботи кількість депутатів – 37 з 64.

Якщо по фракціях від БПП "Солідарність" було присутніх 9 депутатів, УКРОП - 4 депутати, Громадянська позиція - 3 депутати, Українська галицька партія - 1 депутат, Народний контроль - 6 депутатів, ВО "Свобода" - 2 депутати, Об’єднання "Самопоміч" - 11 депутатів, а також секретар ради Анатолій Забарило, який головував на засіданні.

Те, на що варто в чергове звернути нашу увагу це на проблему відвідуваності і дисципліни під час пленарних засідань. Перше, що вказує на це той факт, що кількість тих обранців, які зареєструвалися на початку засідання і в кінцевому протоколі за підсумками засідання помітно різняться. Якщо спершу було 37 депутатів, то у списку зареєстрованих депутатів поточного засідання їх уже 61.

Це означає, що протягом пленарного дня їхня кількість постійно змінювалася, проте загалом електронна система "Рада" зафіксувала більшу чи меншу активність 61 депутата. Безумовно у розрізі окремих депутатів ця активність суттєво відрізняється, що ми розглянемо дещо нижче. Проте це, на жаль, звична практика не лише Львівської міської ради. Другим фактом, який вказує на проблему низької дисципліни депутатського корпусу є негативний наслідок, який вона має на ряд розглянутих питань. Фактично через невиконання або ігнорування депутатами свого обов’язку участі в голосуванні питання порядку денного №73 - 89 і №122 – 141 виносились на голосування по декілька раз або були провалені через відсутність необхідної кількості голосів.

Ще одна проблема, яку було виявлено під час верифікації даних голосувань це той факт, що згідно підсумкового списку відвідуваності засідання були відсутні троє депутатів (Орися Богун, Віталій Свіщов і Роман Федишин), тоді як за підсумками аналізу результатів голосувань таких депутатів виявилося чотири – додався також Маркіян Лопачак, який із незрозумілих причин значиться як присутній. Безумовно аналіз на основі одного пленарного засідання не може бути застосований для загальних висновків, проте він дозволяє показати проблеми, які на загал непомітні за на загал продуктивною роботою депутатського корпусу.

Протягом усього засідання було розглянути загалом 146 основних питань і 9 додаткових – 155 питань загалом. З-поміж них 104 рішення було прийнято (67%), 37 відхилено (24%), 8 вилучено (5%), а 6 перенесено (4%). Двічі на голосування виносились 17 проектів ухвал, що пов’язано з відсутністю депутатів на робочих місцях.

Найбільша активність народних обранців спостерігалася впродовж перших сімдесяти голосувань: якщо поглянути на зведену таблицю результатів можна помітити, що під час цих голосувань виразно домінує варіант голосування "за", а вже після під час голосування за проекти ухвал після №70 значно частіше появляється варіант голосування "утримався", а кількість пропущених депутатами голосувань помітно зростає.

Така ситуація може бути спричинена тим, що найзагальніші і найважливіші проекти розглядаються у першій половині засідання. Крім цього питання другої половини порядку денного містили переважно питання про надання фізичним і юридичним особам виключних прав на проекти землеустрою в місті, що подекуди може не збігатися із баченням розвитку і реконструкції міста конкретних політичних акторів.

Якщо глянути на структуру голосувань кожного з депутатів Львівської міської ради окремо протягом усього пленарного засідання, то можна ще краще простежити наскільки сумлінно кожен з них виконує свій обов’язок участі в голосуваннях. Враховуючи, що у порядку денному було 155 питань, а 18 з них двічі ставились на голосування, то у підсумку знаємо, що під час даного пленарного засідання загалом відбулося 172 голосування.

Загалом депутатський корпус міської ради у 62% брав активну участь у голосуванні, а у 57% проголосував "за". Проте у 32% депутати надавали перевагу різновидам так званому негативного голосування, серед яких 1% голосування "проти", 4% - "утримався" і 27% - не брали участі в голосуванні, хоча їхня картка знаходилась в електронній системі. Ще у 11% голосувань депутати просто були відсутні у сесійній залі.  

Серед тих, хто демонструє найвищий показник активного голосування (сумарно "за", "проти" і "утримався") беззаперечно є Секретар ради Анатолій Забарило, який головував на основній частині пленарного засідання. В його активі 95% позитивного (164) голосування і лише 5% проігнорованих (8) голосувань. Абсолютно протилежна ситуація у міського голови Львова Андрія Садового, в пасиві якого 90% негативних (155) голосувань, оскільки він переважно був відсутній або не брав участі в голосуванні, і лише 10% позитивного (17) голосування. Це пов’язано з тим, що мер часто відсутній у сесійній залі у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків і час від часу з’являється на засіданні.

Серед депутатів з високими показниками Ігор Стояновський з рівнем 99% активного і 80% позитивного голосування, Оксана Рубай і Володимир Ропяк - 96% і 78%, Володимир Крицак – 94% і 82%, Юрій Моравецький – 87% і 78%, Юрій Мельник – 85% і 78%, Тетяна Іванів – 83% і 76%,  Андрій Пундор – 83% і 73%, Роман Грицевич і Юрій Кужелюк – 82% і 82%, Петро Адамик – 81% і 77%.  Серед тих обранців у кого високі показники активного і низькі позитивного голосування Юлія Гвоздович (81% і 46%) і Мирослав Данилків (78% і 43%), що пов’язано з перебуванням фракції Української галицької партії в опозиції.

Серед депутатів, які формально були зареєстровані на засіданні найбільше питань щодо участі в голосуваннях до Дмитра Чуниса, у пасиві якого 93% пасивних голосувань (сумарно ігнорування голосувань та відсутність у сесійній залі), Ірини Сердюк – 68%, Григорія Козловського – 66%, Іван Гринда – 63%, Тарас Кльофа – 56%, Тарас Ворко – 55%, Андрій Рікота і Тарас Гупало – 52%. Серед депутатів, які найчастіше "утримувалися" під час голосувань Юлія Гвоздович (59 рази), Мирослав Данилків (55), Ігор Дякович (34), Володимир Ропяк (31),  Тарас Чолій (29), Оксана Рубай (27). "Проти" найчастіше голосував Ігор Дякович (15 разів), Олена Пасевич (12) і Олег Шмід (10).

Фракційна дисципліна достатньо висока. На загал депутати дотримувалися лінії партії. Попри те, що фракції голосували доволі одностайно, все ж помітна умовна "більшість" (Об’єднання "Самопоміч, БПП "Солідарність" та Громадянська позиція і меншою мірою Народний контроль і УКРОП) і "опозиція" (Українська галицька партія і ВО "Свобода"). У цих двох групах простежуються більш-менш схожі патерни голосувань, що мають певні відмінності при порівнянні цих партій між собою.

Загалом, відповідно до плану засідання, розглядалися питання пов’язані із розподілом земельних ділянок. Де-факто їх можна поділити на три великі категорії: проекти землеустрою, передача життєвого і виробничого простору в користування фізичним або юридичним особам в оренду/як допомогу, та приватизація окремих ділянок. Інші питання, не менш важливі але малочисельні: затвердження положень бюджету, вирішення господарських проблем львівських комунальних підприємств, про розподіл та надання певних повноважень виконавчого апарату львівської міської ради та її представникам, культурна політика. 60% стосувалися організаційних питання відносно діяльності Львівської міської ради і життя міста, а 40% - конкретні проекти землеустрою (прийнято одноголосно).

До затверджених в своїй більшості рішень можна віднести господарські питання комунальних підприємств, формально-бюрократичні рішення, передача приміщень в оренду та про їх приватизацію. Проекти землеустрою приймалися із перемінним успіхом.

Конфлікт інтересів був озвучений лише депутатом фракції БПП "Солідарність" Остапом Доскічем Остапом щодо питання порядку денного №69, яке стосувалося подальшої долі земельної ділянки на вулиці Конюшинній 14.

З порядку денного було вилучено 8 питань, а саме №: 8, 21, 40, 50, 88, 105, 136, 137 – переважно стосувалися оренди, продажу та приватизації земельних ділянок. За ініціативою мера Львова в порядок денний було внесено ще додаткові питання.

Найбільш жваве обговорення відбулося стосовно питань № 4, 5, 6, 7, 19 (додаткове питання щодо бюджетної резолюції), 25, 27, 43 (мало велику кількість додаткових питань), 47, 67, 72 і 109 - питання дуже різнопланові. Найменше підтримку серед проектів ухвал порядку денного отримало питання №123, за яку було віддано лише сім голосів. 

Відносно результатів голосувань: більшість положень прийнято одноголосно, інші були прийняті більшістю (невелика кількість позицій "утримався" і мізерна - "проти"), що дозволяє говорити про взаємодію фракцій та ефективну роботу "більшості". Варто також відзначити вплив на нормотворчий процес міського голови: усі проекти рішень, які ставив на голосування Андрій Садовий приймалися швидко і одноголосно (проте варто звернути увагу на те, що його участь у пленарному засіданні відбувалась виключно на початку засідання, а ближче до середини його вже не було у сесійній залі).

Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад», про те як, здійснювалось оцінювання в попередні роки та про його результати можна дізнатись: 
На сайті організації
В розділі «Атестація місцевих депутатів» на інформаційному ресурсі «Ізбірком»: 
В соціальній мережі Facebook

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи у Львівській області звертайтесь до: Тарас Радь, представник Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області e-mail: lviv@opora.org.ua
    
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». У місті Львів за реалізацію ініціативи відповідає Львівська обласна організація «Громадянська мережа «ОПОРА».

      

Поділитися