Cумісність голосувань Львівської міської ради: як голосують фракції і депутати протягом VII скликання

У рамках проекту «Депутати місцевих рад. Атестація» продовжується аналіз діяльності депутатського корпусу Львівської міської ради.

Цього разу було з’ясовано, як корелюють голосування фракцій між собою.

Для визначення показника сумісності голосувань ми скористалися відкритою базою даних голосувань lviv.rada4you.org – проекту, який нещодавно запустила Громадянська мережа ОПОРА у кількох містах України, зокрема, і у Львові. Його точна назва «Як депутати голосують за питання, які важливі для тебе?» є адаптованою версією для місцевих рад інструменту моніторингу голосувань Верховної Ради під назвою «Вони голосують для тебе».

На цьому сервісі у відкритому доступі містяться усі дані голосувань системи "Віче" у Львівській міській раді за останні двадцять п’ять місяці – від грудня 2015 р. до грудня 2017 р. За її допомогою можна встановити як показник відвідуваності, так і сумісності голосувань та дотримання депутатами фракційної дисципліни. Нагадаємо, депутатський корпус ЛМР сьомого скликання нараховує 64 депутати, які входять до складу семи фракцій – Об’єднання "Самопоміч" (24 депутати), БПП-"Солідарність" (10), ВО "Свобода" (8), "Громадянська позиція" (6), Громадський рух "Народний контроль" (6), УКРОП (5) і Українська галицька партія (4). А також Анатолій Забарило, який обрався першим номером списку Громадянська позиція, проте згідно вимоги Закону перебуває у статусі позафракційного, оскільки займає посаду секретаря ради.

Згідно з даними, які містяться на порталі, станом на 2 грудня 2017 року у Львівській міській раді загалом відбулося 3717 голосувань. Саме аналіз структури голосувань є найкращим індикатором для визначення рівня взаємодії та сумісності фракцій між собою. Іншими словами, реальний показник учасників більшості та опозиції. Попередній розподіл сил у Львівській міській раді відбувся під час домовленостей за обрання секретаря ради. В результаті обрання на цю посаду лідера "Громадянської позиції", саме ця партія стала постійним союзником найбільшої фракції Об’єднання "Самопоміч", яку представляє міський голова Львова Андрій Садовий.

Проте, як показують дані порталу lviv.rada4you.org, "Громадянська позиція" попри відносно високий показник сумісності голосувань з правлячою партією (66% або 2434 голосувань) він все одно є нижчий, аніж з фракцією БПП-"Солідарність". Показник фреквентності (частота співпадіння голосувань) президентської партії з Об’єднанням "Самопоміч" становить 73%, що говорить про одностайність під час 2714 голосувань. І це найвищий показник сумісності голосувань у Львівській міській раді поміж усіх фракцій. Цікаво те, що у Верховній Раді України та у Львівській обласній раді ці дві політичні сили перебувають у відкритій конфронтації. Таким чином фактично ці три партії – Об’єднання "Самопоміч", БПП "Солідарність" та "Громадянська позиція" – формують умовну більшість у Львівській міській раді, яка наразі демонструє стабільність своєї взаємодії. Хоча вони не одностайні не при усіх голосуваннях, проте сумарна кількість 41 мандат дає достатній запас міцності для мерської більшості.

Більшості показово протиставляються фракції політичних партій ВО "Свобода" і Українська галицька партія, які сумарно налічують 12 депутатів (19% мандатів). Вони формують опозицію у міській раді, хоча не координують своєї діяльності і діють кожен сам по собі. Про це можна судити за рівнем їхньої взаємодії (9%, або 335 голосувань), яка є найвищою з-поміж усіх фракцій. При цьому "Свобода" і УГП мають приблизно однакові показники сумісності голосувань з іншими п’ятьма фракціями ЛМР. Вони надзвичайно низькі і коливаються у межах 16-27%, що свідчить про перебування цих політичних сил у глибокій опозиційності не лише до умовної більшості, але до усього депутатського корпусу. У цьому можна пересвідчитись у таблиці, де найвищий показник сумісності голосувань у ВО "Свободи" не перевищує 27% (1004 голосування), а в Української галицької  партії - 20% (744 голосування). Цікаво те, що в обох випадках - це фракція Об’єднання "Самопоміч", яку вони найчастіше критикують, так само як і самого міського голову. Проте ще нижчими є їхні показники фреквентності з іншими фракціями міської ради, при цьому загалом показники сумісності голосувань у "галичан" є навіть нижчими, аніж у "свободівців".

Середні показники фреквентності голосувань у міській раді мають фракції політичних партій Громадський рух "Народний контроль" та "Українське об’єднання патріотів - УКРОП" (сумарно 11 депутатів). Вони формують своєрідний вододіл між більшістю та опозицією у Львівській міській раді. Їхні показники сумісності голосувань з іншими фракціями коливаються у межах 48-60%. Уже звично він найвищий при голосуванні з Об’єднанням "Самопоміч" (НК – 60% або 2230 голосувань, УКРОП – 57% або 2119 голосувань). При цьому він найнижчий при голосуванні між обома цими фракціями – 48%, що означає одноголосність при 1785 голосуваннях. Навряд чи у близькості показників голосувань "Народного контролю" та "УКРОПУ" можна говорити про координовану співпрацю між ними, а радше про подібність моделей поведінки фракцій у сесійній залі. При цьому очевидно, що попри періодичні випади у сторону міського голови та його критику їм значно ближчі позиції більшості, аніж опозиції.

Загалом з-поміж усіх фракцій Львівської міської ради найвищий показник сумісності голосувань між Об’єднанням "Самопоміч" та БПП "Солідарність" – 73%, Громадянською позицією та Об’єднанням "Самопоміч" – 66%, Громадянською позицією та БПП "Солідарність" – 62% і Об’єднанням "Самопоміч" та Громадським рухом "Народний контроль" – 60%. Натомість фракції ВО "Свобода" і Української галицької партії залишаються найбільш антагоністичними, категоричними і принциповими під час голосувань.

Зведена таблиця сумісності голосувань фракцій Львівської міської ради:

Якщо уважно подивитись на показники сумісності голосувань у таблиці, можна помітити не лише  поділ на три групи фракцій, але також простежити цікаву закономірність сумісності голосувань між ними. Розміщення партій у таблиці за рівнем їхньої взаємодії з найбільшою фракцією міської ради - Об’єднанням "Самопоміч" - від найвищого рівня фреквентності до найнижчого показує, що ця логіка зберігатиметься також щодо інших шести партій. Це призводить до побудови ідеальної сходинчастої (спадаючої)  структури, коли показники сумісності голосувань кожної фракції також знижуватимуться у такій ж послідовності.

Інше цікаве спостереження полягає у тому, що в усіх фракцій Львівської міської ради найвищі показники сумісності голосувань саме з Об’єднанням "Самопоміч", незважаючи на те, чи вони відносяться до умовної більшості, чи до опозиції, у той час як з іншими – завжди нижчі.

Голосування проти лінії фракції

На завершення аналізу цікаво з’ясувати також рівень дотримання депутатами внутрішньо фракційної дисципліни під час голосувань. На ресурсі lviv.rada4you.org цей показник має назву "Проти фракції", який рахується як відсоток голосувань депутата, які розходяться з голосуванням більшості членів фракції, до якої він входить. Якщо 50% членів фракції проголосували "так" за проект ухвали, то голосування окремого депутата "ні", "утримався" або "не голосував" вважається голосуванням "проти фракції". Саме тому, скажімо, цей показник міського голови Андрія Садового дуже високий і становить 80% (2482 разів), оскільки він найчастіше не бере участі у голосуванні (72%) у той час, як депутатський корпус надає перевагу позитивному голосуванню. Натомість у секретаря ради Анатолія Забарила цей показник найнижчий у міській раді - лише 3% (85 разів), через те, що він у 93% голосувань натискає на кнопку "так".

Проти лінії фракції у Львівській міській раді найчастіше голосують депутати опозиційних фракцій. Найвищий цей показник у депутатів фракції Української галицької партії: від 42% (980 разів) у Тараса Чолія до 27% (851 разів) у Мирослава Данилківа. Дещо нижчі вони у депутатів фракції ВО "Свобода", показники яких близькі та коливаються у межах від 26% (834 разів) в Андріяна Гутника до 16% (349 разів) у Володимира Гринишина. Основною причиною такого високого показника голосувань "проти фракції" є так зване негативне або протестне голосування, яке поширене серед опозиційних депутатів, які часто утримуються від голосування або не беруть участь в голосуванні у той час як фракція може голосувати "проти".

Далі рівень голосувань проти лінії фракції поступово зменшується по мірі зростання показника сумісності голосувань фракції. Таким чином депутати фракцій УКРОП і "Народний контроль" мають приблизно однаковий показник фракційної дисципліни. Проти лінії фракції найчастіше голосують Іван Гринда та Віталій Свінціцький - 24% (744 і 843 рази), а найрідше – Богдан Гула (11%) і Михайло Дідух (12%). Показники решта депутатів цих фракцій знаходяться у проміжку між цими крайностями.

Практично аналогічні показники з попередніми двома фракціями має БПП-"Солідарність". Проте з-поміж усіх членів цієї фракції помітно виділяється Григорій Козловський, який голосує "проти фракції" у 54% (1028 разів) через те, що навідміну від його партії він найчастіше не бере участі в голосуванні (33%) і не часто голосує "за" (18%). Решта його колег коливаються між 23% (Уляна Пак) та 9% (Остап Доскіч).

Найнижчі показники голосувань проти лінії фракції у партіях Громадянська позиція (16-10%) та Об’єднання "Самопоміч" (28-4%). Якщо не брати до уваги Ромага Федишина (28% або 388 разів, через низький показник відвідуваності та позитивного голосування), який вибивається із загальної тенденції, то рівень голосування депутатів більшості "проти фракції" низький і коливається між 16-4%. Відносно вищі у Назара Палідовича (16%), Романа Іванціва (16%), Андрія Дворакевича (14%) та надзвичайно низькі і Богданни Зубрицької (5%) і Тетяни Іванів (4%). Можемо говорити про жорстку внутрішньопартійну дисципліну, яка проявляється у переважній одностайності під час голосувань, що у випадку фракцій більшості означає переважну необхідність усіх депутатів голосування "за" проекти ухвал і рідше "проти", проте у цьому випадку також одностайно.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 14 місцевих рад з 8 областей України. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У Львові за реалізацію ініціативи відповідає Громадянська мережа ОПОРА.

Автор: Тарас Радь