15 листопада 2021 р. 16:52

Заставу директорці юридичного департаменту Одеської міської ради зменшили у п'ять разів

Заставу директорці юридичного департаменту Одеської міської ради зменшили у п'ять разів

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду призначила директорці юридичного департаменту Одеської міської ради Інні Поповській 4,9 мільйонів гривень застави. 

Про це з зали суду повідомила кореспондентка ІзбірКома.

Це рішення сьогодні, 15 листопада, прийняла колегія у складі суддів Ігоря Панаіда, Сергія Боднаря під головуванням Віктора Панкулича і, як наслідок, скасувала ухвалу слідчого судді Маркіяна Галабали про призначення Поповській 26 мільйонів гривень застави.

НАБУ підозрює головну юристку мерії в участі в злочинній організації та сприянні відчуженню земельних ділянок комунальної власності Одеси в інтересах бізнесмена Володимира Галантерніка. За версією слідства, вона зловживала своїм службовим становищем, оскільки відповідала за законність всіх проєктів рішень ще на стадії їх підготовки та розгляду на сесії міськради та не доводила до відома депутатів про наявність законних процедур, приховувала юридично значимі факти, створювала ілюзорність юридичної чистоти та законності в сесійній залі. 

За даними НАБУ, особи заволоділи шістьма земельними ділянками в Одесі за адресами: Гагарінське плато, 4 (житловий комплекс Sea View); Варненська, 27 з літерами А, В і Г (ЖК «Скай Сіті»); Жаботинського, 54А (ЖК «Альтаїр-3») та Академічна, 30 (апарткомплекс «Морська резиденція»). Усі вказані будинки збудувала компанія «Будова», яку пов'язують з Галантерніком. У справі - шістнадцять підозрюваних.
 
Раніше прокуратура просила двомісячний арешт чиновниці з альтернативою застави в 100 мільйонів гривень, обґрунтовуючи не майновим станом підозрюваної, а можливими доходами злочинної організації. За версією слідства, спільники в Одесі з 2016 по 2019 роки завдали 558 мільйонів гривень шкоди місту. Прокурор САП Валентин Мусіяка повідомив, що загалом доходи від "проєктів" Галантерніка в одній з виявлених під час обшуку таблиць становлять понад 170 мільйонів доларів США.

В Апеляційній палаті обвинувачі погодились, що 26 мільйонів гривень застави достатньо, аби Поповська сумлінно поводилась на досудовому розслідуванні. 

Як зауважив головуючий, суддя першої інстанції визнав підозру обґрунтованою та актуальними ризик переховування з огляду на можливе вчинення тяжкого злочину, наявність документів для виїзду, ризик впливу на свідків щодо дачі брехливих показань та ризик знищення документів, оскільки на прохання Поповської це можуть зробити її колишні підлеглі - чинні працівники міськради. Водночас, суддя відкинув ризик перешкоджання провадженню та ймовірність, що Поповська здійснить інший злочин. 

Прокурор САП Максим Кравченко назвав ухвалу слідчого судді щодо суттєво більшої застави законним  рішенням. 
"Підозра обгрунтована, бо навіть стороньому глядачеві зрозуміло, що Поповська причетна до скоєння п’яти тяжких злочинів щодо зловживання службовим становищем та діяла в інтересах власного збагачення та інших учасників злочинної організації. Вона вдавалась до безвідповідального церемоніального візування проектів рішень", - пояснив він. 
За словами прокурора, головна юристка мерії  не виконувала правові експертизи, а формально візувала проекти рішення, тобто нічого не зробила, аби унеможливити прийняття рішень на шкоду територіальній громаді. 

Натомість, Поповська не визнає себе винною і заявляє: землекористувач порушив закон, коли на праві постійного користування звів забудови, але вона не вирішує питання ефективності розпорядження тим чи іншим об'єктом. 

Донині Поповська не сплатила 26 мільйонів гривень, бо нібито не має таких грошей. За словами її адвоката Олександра Лисака, не знайшлося осіб, які хотіли за неї внести цю заставу. 

Також вона спробувала взяти кредит на таку суму в кількох банках, проте чиновниці відмовили через її статки. Прокурор САП Максим Кравченко зауважив, що це не стосується меж апеляційної скарги. Судді відмовились долучати ці документи, бо це не має жодного впливу на прийняття ними рішення. 

У засіданні стало відомо, що Поповська здала паспорти детективам НАБУ для виїзду закордон, щоб унеможливити ризик переховування. 

Водночас, адвокати заперечували будь-які ризики. Вони просили не застосовувати жодний запобіжний захід або ж віддати її на поруки адвокату Олексію Бебелю та його колезі.

"Суддя фактично перерахував її арештоване майно та гроші за останні 20 років без витрат. Ухвала слідчого судді - поступка детективам НАБУ, відхилити їх клопотання - це розсипати п’ятирічне розслідування та поставити під сумнів компетентність правоохоронців", - вважає адвокат Бебель.  

Важливо, що сьогодні під час з’ясування обставин головуючий суддя АП ВАКСу Віктор Панкулич також зауважив, що офіційно задекларований майновий стан Поповської та членів її родини значно менший за 26 мільйонів гривень. Проте прокурор відшукав докази, які вказують, що підозрювана приховувала, вочевидь, свої реальні доходи від участі в злочинній організації. Зокрема, на флешці у "правої руки" Галантерніка Альони Попової знайшли аркуш "Зарплати", де вказано, що юридичний відділ та Поповська отримували 125 тисяч гривень та доплати у розмірі 80 тисяч гривень. Прокурор припускає, що ці оплати з "чорної каси" були на систематичній основі, бо злочинна організація діяла майже 4 роки. 

Також прокурор згадав рішення ЄСПЛ стосовно того, що розмір застави не завжди має відповідати майновому стану, бо треба врахувати збитки, характер та обставини злочину. Кравченко наголошував, що зухвалість злочинів та розмір шкоди мають стати підґрунтям  для визначення застави. Проте це не зарадило скороченню застави в апеляції у 5 разів. 

Між іншим, Поповська також запевняє, що у матеріалах справи немає жодних листувань щодо погодження корупційних схем стосовно земельних махінацій з нею або що їй було відомо про реальні наміри орендарів та забудовників. 

Проте з віднайдених в її телефоні листувань з Галантерніком для САП очевидно: чиновниця фактично йому звітувала, як керівнику.
Поповська спілкування з Галантерніком не заперечує. Але каже, що воно стосувалось не відчужень земельних ділянок, а зовсім інших питань: зокрема погодження інвестиційного договору щодо електронного білету. 

Авторка: Катерина Петренко

Поділитися