Прощання з зимою в Україні: історія та традиції Масляної

16 лютого в Україні розпочнеться одне з найсмачніших і найвеселіших народних свят у році — тиждень Масниці (Масляної). Це не один день: святкування, як і різдвяні свята, триває довго: цілий тиждень перед Великим постом. Цього року це — з 16 по 22 лютого.

Дати Великого посту, в свою чергу, залежать від великодніх свят. Тому Великдень, який у 2026 році випадає на 12 квітня, і Масниця тісно пов'язані, хоча церковна традиція і не визнає Масницю, адже у православному календарі її не знайти. Проте є Сирна седмиця — це останній тиждень перед Великим постом, який у 2026 році триває вісім тижнів (56 днів). Церква не скасувала дохристиянські традиції Масниці, а радше пристосувала її до нового релігійного контексту.

Свято зберегло народний, світський характер, а духовний сенс для віруючих полягав не у веселощах, а в поступовій підготовці до посту. Саме тому Масниця так і залишилася радше культурною традицією, ніж релігійною подією. Єдиний елемент Масниці з чітким християнським змістом — Прощена неділя. У цей день віряни просять одне в одного пробачення, готуючись до Великого посту. Водночас сама традиція взаємного примирення добре вписалася у народну культуру й набула широкого поширення поза церковним контекстом.

Спочатку святкування Масниці було пов'язане з днем весняного рівнодення — народ проводжав зиму і зустрічав весну, саме тому святкування супроводжуються вогнем. Але після прийняття християнства виявилося, що традиційний час свята випадає якраз на Великий піст, тому Масляну довелося змістити — на останній тиждень перед постом. 

Тому Масничний тиждень завжди передує Великому посту і вважається останнім періодом, коли дозволено вживати молочні продукти, масло і яйця. Його дати однакові як для нового церковного стилю, так і для старого.

Масляна чи Масниця

Масляна та Масниця – це дві назви одного й того ж свята, яке відзначають у слов’янських народів перед Великим постом. У сучасній українській мові більш поширена назва Масниця, тоді як Масляна є русифікованим варіантом.

Це свято ще називають Масляна, Пущення (Запусти), Сиропуст, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Общиця.

Масниця чи Колодій?

Свято Колодія – це не просто "аналог" Масниці, а унікальний праслов'янський обряд, який існував на наших землях задовго до хрещення Русі (коли про те що поміж боліт з’явиться москва не знали) та нав’язаних радянською владою традицій.

Історики зазначають, що Тривалий час радянська пропаганда намагалася витіснити автентичного Колодія Масляною (не Масницею, а саме Масляною, бо так свято звалося у північних сусідів). Проте між ними існують фундаментальні відмінності.

Підкреслюється, що Колодій — це про шлюб, продовження роду та злагоду, тоді як Масляна — це переважно гуляння навколо їжі.

Млинці чи вареники

Також попри популярність млинців (традиції, що більше притаманна північним сусідам), для України автентичною стравою Масниці завжди були вареники з сиром. Їх форма асоціювалася з місяцем і доповнювала "сонячну" символіку млинців. Вареники уособлювали ситість, добробут і можливість насолодитися їжею перед початком посту. Предки казали: "На Масницю й турок вареники їсть", "Дав Бог – Масниці діждали, то вареників ся понаїдали!",  ще одне прислів'я: "Вареники доведуть, що і хліба не дадуть!".

  ФОТО: Смачно24

Традиція готувати вареники з сиром була пов'язана з тим, що після зими отелювались корови і в будинках з'являлося багато молока. Взимку худобу не ріжуть, а торішні запаси закінчувалися — тож саме молочні продукти та випічка у цей час входили до раціону наших пращурів. 

Предки мали цікаве повір’я до Масниці: якщо цього тижня заснути з грудочкою сиру в роті, а потім прокинутись, і вона залишиться на ранок — то отримаєш особливі чарівні сили. Або побачиш справжню відьму. Звісно, із сиром у роті прокинутися не вдавалося нікому.

Вареники споживали в такій кількості, що запаси борошна в господарів зменшувались до катастрофічного мінімуму. Але багаті частування були нормою: "Далі піст, треба наїдатися". До слова, м’ясне в тиждень Масниці вже не їли, старалися робити страви на основі молочних продуктів.

Найкращим вареникарям дають спеціальну нагороду

В Україні на стільки поважають вареники, що їх використовують як гагороду: "Золотий вареник" — спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України.

Кругла двох-сантиметрова основа нагороди виконана зі срібла 925 проби. Сам же "Золотий вареник" зроблений із золота 583 проби, як і його кружечок, що обрамляє, на емалі (начебто на тарілку поклали маленький золотий вареник). Сам вареник по канві "тарілки" обсипаний "алмазами" з цирконію — 38 штук діаметром один міліметр кожний.

"Золотий вареник". ФОТО: Весела Абетка

Знаки були розроблені і виготовлені в Сімферополі народним майстром України Сергієм Скляром. Ідея символу "Золотого вареника" була запропонована продюсером Романом Воробйовим у 1999 році.

На варениках можна ворожити

Ця традиція багатовічна. Дівчата ворожили на варениках на Святки, починаючи з 13-го грудня, коли розпочинався той сакральний період.

Способів було багато. До вареників клали гудзики, монетки, каблучки. Робили "щасливі" вареники з перцем. Вареники пропонувати обрати дівчатам та запропонувати голодному коту, начебто чий перший вареник кіт з’їсть, та дівчина й заміж перша вийде.

Колодій: історія та обряди

Традиції свята сягають своїми коренями в далеке язичницьке минуле. Це свято зародилося на території України ще в дохристиянські часи, десь із ІV столітті н. е. Донині церква так і не зуміла адаптувати свято під свій календар і надати йому релігійний підтекст.

Активного святкування Колодій-Масляна набула у IX — XII століттях. Тоді так обряд Колодія відзначали напередодні Великого посту. Це останній тиждень напередодні Великого посту, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або просто Бабським, а Колодій, відповідно, — Бабським святом. Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем — останнім тижнем Масляної.

Колодій – в давньоукраїнській міфології бог шлюбу, любові та злагоди. Колодій нагадує молоді та їхнім батькам: "Не женився єси, то колодку носи!", звідки й пішла традиція в'язати колодку.

Прив’язування колодки парубкам, які не встигли створити сім'ю – це унікальна українська традиція святкування Колодію, яка підкреслювала важливість шлюбу для громади.

ФОТО: Osvitoria.media

Так, заміжні жінки ходили селом від хати до хати на гостину до чоловіків, які довго не зважувалися на весілля або перебирали дівчатами. Жінки влаштовували парубкам-одинакам справжнісінький булінг: сварили, допитувались, чому "крутить" дівками, коли нарешті зважиться родину створити. Якщо хлопець хотів відкупитись — пригощав молодиць, ставив могорич і обіцяв одружитися цього ж року. А якщо ні — до його ноги чіпляли дровиняку на мотузці. Бувало, що хлопці тікали з хати, побачивши панянок з колодками в руках. Тоді колодку запросто могли на ногу батька чи матері почепити: "А чом це ви так довго не одружуєте дітей?".

Також зграї суворих жіночок заходили в хати до жонатих пар, які протягом року не народжували первінця. Їх теж булінгували, ставили питання в лоб і просили пояснити, чому дітей не хочуть мати, чому громаду засмучують. Пари мусили виправдовуватись: "Певно, нам пороблено!" — "То йдіть до ворожки та "відпрацюйте" вроки. Ходіть до церкви, частіше моліться".

У тиждень Колодію дівчата хлопцям, що не одружилися, прив'язувати до ноги дерев'яну колодку. Щоб не ходити з колодкою, за неї давали "викуп" ("могорич"). 

Масниця (Масляна): що означає кожен день свята

Кожен день Масниці має свою назву і значення. 

Понеділок — зустріч Масляної

У перший день Масляної вдома робили прибирання і пекли перші млинці. Ними обов'язково пригощали жебраків і незаможних людей, або залишали млинці поруч з будинком — на помин покійних родичів. У перший день можна було ходити в гості або приймати гостей, а ще в понеділок встановлювали опудало Масляної.  

Вівторок — Загравання 

У цей день проходили оглядини — батьки поспішали засватати дітей до початку посту. Хто хотів, міг сам пошукати свою половинку без допомоги батьків — наприклад, на гулянках або в гостях. 

Середа — Тещині млинці

У третій день тижня зять повинен йти в гості до тещі, виставляв їй могорич із чимось міцненьким: "Щоб у вас у горлі не пересихало!". А теща мала щедро нагодувати зятя вареничками.

За кількістю частування на столі у тещі можна було судити про те, як сильно напартачив зять за минулий рік. І чим дружелюбнішою буде теща цього дня — тим щасливішим буде життя молодого подружжя. 

Четвер — Розгуляй, Широка Масляна

Це день розваг. Закінчувалися прибирання та всі господарські справи і починалися катання на санях, кулачні бої (у північних сусідів), стрибки через багаття та інші веселощі. 

П'ятниця — Тещині вечірки

У цей день теща повинна їхати з візитом до зятя. Але їхала вона не одна, а з подругами і родичами. Млинці, звичайно, зять не готував — це робила його дружина — але весь вечір повинен був всіляко потурати тещі і гостям.  

Субота — Посиденьки зовиці

Заміжні жінки запрошували в гості сестер чоловіка (зовиць), пригощали їх млинцями і вручали подарунки. Також разом ворожили на майбутнє.

Неділя — Проводи Масляної (Прощена неділя)

Цю неділю ще називають Прощеною. Цього дня закінчували святкувати, просили один у одного вибачення за скоєні образи та самі прощали кривдників. За традицією, зустрівшись, люди говорили один одному: "Прости мене", а у відповідь чули: "Бог простить та ч прощаю". Також в цей день поминали покійних і спалювали опудало Масляної.

Понеділок — Полоскозуб

Перший понеділок після Масниці вважався найсуворішим у плані харчування. У цей день сім’ї могли відсипатися та довго не сідали до снідання, а замість звичайних страв господині в перший день посту випікали коржики-дужики. Це хліб із житнього борошна на самій лише воді та без жодної краплі олії.

Що цікаво, цього дня вважалося необхідним пити горілку. Саме тому перший понеділок після Масниці отримав назву Полоскозуб: горілкою треба було добряче сир із зубів виполоскати.

Спалювання опудала зими

Обряд спалювання опудала, яке в різних регіонах називали Мареною, Соломахою чи Кострубом, символізував прощання з холодом і всім віджилим. Це був акт оновлення — очищення простору перед приходом весни та нового циклу життя.

Обряду спалювання опудала в більшості решіонів Україні не було. Хоча зараз під час Масниць обожнюють щось спалювати. Ця традиція — російська, там дійсно спалювали Зиму, у той час як на Масниці в Україні у переважній більшості регіонів вже було тепло та безсніжно.

У деяких регіонах України навесні було прийнято палити "Бабу": сміття, яке зібралося протягом зими. Ще один варіант — палити "Коструба". Це таке опудало, яке під час сніжних зим ставили на роздоріжжях, щоб люди орієнтувались, куди їм іти чи їхати, якщо дорогу засипало снігом. Коструба дуже поважали — він виконував місію маяка. Чоловіки, які проїжджали повз Коструба, зупинялись, щоб відсипати йому трохи тютюну: "На, закури, Дядьку Кострубатий!". А коли сходив сніг і ці кострубаті дядьки ставали непотрібними — їх палили. Це могло бути або до Масниці, або під час, або й після.

Що не можна робити в перший день Масляної

З Масляною пов'язано чимало заборон, особливо в перший день свята. Наші предки вірили, що порушення традицій може спричинити невдачі.

Масниця — проводи зими

Обрядів було чимало, часто вони були суто регіональними. Але спільною для всіх українців була думка про те, що чим краще і веселіше вони проведуть зиму та зустрінуть весну, тим врожайнішим буде рік, а їх оминуть усілякі хвороби. 

Тому ретельно готувались: прибирали оселю, робили усю важку роботу, аби уникнути її на Масницю. 

У цей тиждень було прийнято не лише веселитися, а й очищатися перед постом та поминати предків. Важливо було попросити пробачення у всіх, кому міг чинити щось лихе.

Масниця з'явилася у слов'ян задовго до поширення християнства, тому її коріння — язичницьке. Спочатку свято було присвячене проводжанню зими і зустрічі весни: холодний період для селян був найважчим, і закінчення зими завжди відзначалося як значуща подія. 

Що заборонено робити на Масницю

Прикмети

Масляна — свято млинців

Масниця символізує прощання із зимою і підготовку до Великого посту. Її традиції пов'язані з млинцями (символом сонця), сімейними застіллями та особливими народними прикметами, яких українці дотримуються з покоління в покоління.

Млинці на Масляну мають глибоке символічне значення. Їх вважають головною стравою Масниці через круглу форму, яка у народній уяві уособлювала сонце та повернення тепла. Їх випікали як знак пошани до світла і життя, що пробуджується після зими. Різноманіття начинок і рецептів мало не лише гастрономічний, а й обрядовий сенс — достаток перед періодом стриманості. Вважалося, що чим більше млинців спечуть у будинку, тим багатшим і щасливішим буде рік. Саме тому господині намагалися готувати їх щодня протягом усього масляного тижня.

ФОТО: depositphotos.com

Які млинці печуть на перший день Масляної

Перший день Масляної, який в народі називають "Зустріч", має особливе значення. У цей день печуть прості тонкі млинці без складних начинок — на молоці або воді. Вважалося, що перший день задає тон всьому тижню, тому млинці повинні бути акуратними і смачними.

Часто перший млинець робили найпростішим — без цукру і начинки, як данину традиції і поваги до предків.

Хто повинен з'їсти перший млинець на Масляну

Вважалося, що такий жест приносить дому благополуччя і захищає сім'ю від бід протягом року.

***

Слід зазначити, що головною стравою в українців були не млинці, а вареники, особливо з сиром і сметаною. З млинців готували налисники, також подавали пироги, сирні запіканки. Були на столі й капустянка, тушкована капуста і рибний борщ та варили яйця. Це була обов’язкова страва, бо під час посту споживати їх вже не можна.

Щодо яєць існували окремі обряди: їх котили по долівці, щоби піст швидше минув. У гуцулів був такий звичай: брали яйце в праву руку та, заклавши її за шию, їли його з лівого боку, щоби знову ж таки скоріше закінчився піст.

Колись піст був важливою частиною життя українців, серйозним випробуванням для організму, тому й готувалися до нього ретельно. Бойки, споживаючи яйця на Пущення, розбивали шкаралупу об чоло. Кожен член родини мусив скуштувати варене яйце. На сучасній Бродівщині та півночі Волинської області був звичай ставити Бахуса (давньогрецький бог плодючості).

Рецепт млинців від Інтента

За традицією, млинці — головна страва Масляної. Цікавий рецепт млинців даруємо читачам...

ФОТО: Freepik

Рецепт тіста на вареники на кефірі від Інтента

Такі вареники виходять ніжними, повітряно-пишними і великими за розміром.

 
ФОТО:  pixabay.com

Схожі традиції святкування в інших країнах

Володимир Шкаєв