Податкова соціальна пільга в 2026 році: хто має право та як її отримати

Працівник працює неповний день і отримує 4500 гривень на місяць. Чи може він сплачувати менше податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та отримувати більше грошей на руки? Так. Однак право на податкову соціальну пільгу (далі – ПСП) мають не лише працівники з неповною зайнятістю. Розбираємося, хто може скористатися пільгою в 2026 році, як її оформити та скільки вона дозволяє заощадити.

Що таке ПСП і скільки вона реально заощаджує

ПСП – це не окрема виплата від держави, а можливість сплачувати менше ПДФО з заробітної плати. Пільга зменшує ту суму доходу, з якої роботодавець вираховує ПДФО. Оскільки ПДФО вираховується з меншої суми, робітник платить менший податок і відповідно більшу суму отримує на руки.

У 2026 році базова ПСП становить 1664 гривні. За загальним правилом нею можна скористатися, якщо нарахована за місяць зарплата не перевищує 4660 гривень. Пільга застосовується до зарплати, отриманої від одного роботодавця.

Повернемося до працівника, який працює неповний робочий день і заробляє 4500 гривень на місяць. Без застосування пільги ПДФО для нього становить 810 гривень – 18% від усієї зарплати. На щастя, наш працівник має право на ПСП, тож для обчислення податку від 4500 гривень спочатку віднімають 1664. ПДФО нараховують уже на залишок – 2836 гривень. У такому разі податок становитиме 510 гривень 48 копійок. Отже, завдяки базовій ПСП працівник заощадив 299 гривень 52 копійки на місяць.

Підкреслимо, що ПСП впливає лише на ПДФО. Скажімо, військовий збір буде утримано з усієї нарахованої зарплати в 4500 гривень.

Чому для звичайного працівника діє межа 4660 гривень

Сума 4660 гривень не встановлюється податковою службою довільно. Її щороку обчислюють за формулою, передбаченою Податковим кодексом України.

Для цього беруть прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного року, множать його на 1,4 та округлюють отриманий результат до найближчих 10 гривень. У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень. Після множення на 1,4 отримуємо 4659 гривень 20 копійок, а після округлення – 4660 гривень.

При цьому враховують не суму, яку людина отримала на руки, а всю нараховану за місяць зарплату до утримання ПДФО та військового збору. До неї можуть входити оклад, доплати, надбавки, премії та інші виплати, які за законом прирівнюються до заробітної плати. Припустимо, працівнику нарахували 4500 гривень, він не перевищив установленої межі й може претендувати на пільгу. Якщо ж він у цьому місяці отримав ще премію в 300 гривень, базову ПСП за цей місяць не застосують. При цьому в наступному місяці працівник знову може претендувати на ПСП.

Підкреслимо, що сама по собі робота на умовах неповного дня не дає автоматичного права на ПСП – значення має розмір нарахованої зарплати. Тож якщо робітник працює неповний день і заробляє більше 4660 гривень, звичайна ПСП йому не надається.

Для більшості працівників із повною зайнятістю межа у 4660 гривень є занадто низькою. Однак для окремих категорій, зокрема для одного з батьків, який утримує двох або більше дітей до 18 років, допустимий розмір доходу може бути значно вищим.

Як змінюються межа доходу й ПСП для батьків із двома й більше дітьми

Для працівників, які утримують двох або більше дітей віком до 18 років, діють вигідніші правила. В їхньому випадку на кількість дітей можуть збільшуватися і гранична зарплата, яка дає право на пільгу, і розмір самої ПСП.

У 2026 році граничний дохід для одного з батьків може дорівнювати:

• за наявності двох дітей – 9320 гривень;
• трьох дітей — 13 980 гривень;
• чотирьох дітей — 18 640 гривень.

Отже, батько або мати двох дітей можуть скористатися ПСП навіть із зарплатою 9000 гривень.

На кількість дітей збільшується й розмір ПСП:

• за двох дітей — 3328 гривень;
• за трьох — 4992 гривні;
• за чотирьох — 6656 гривень.

Наприклад, працівник має двох дітей до 18 років і отримує 9000 гривень на місяць. Його зарплата не перевищує допустиму для двох дітей межу в 9320 гривень. Тому під час розрахунку ПДФО від зарплати віднімуть пільгу в розмірі 3328 гривень. Без ПСП податок становив би 1620 гривень — 18% від 9000 гривень. Із пільгою ПДФО розрахують із 5672 гривень, тому він становитиме 1020 гривень 96 копійок.

Важливо, що збільшену відповідно до кількості дітей межу доходу може використовувати лише один із батьків. Тобто в родині з двома дітьми для одного з батьків гранична зарплата може становити 9320 гривень, а для другого залишатиметься на загальному рівні – 4660 гривень.

При цьому право на підвищену ПСП можуть мати одночасно обоє батьків. Однак кожен із них має окремо відповідати встановленій для нього межі доходу. Тому родині варто заздалегідь визначити, кому вигідніше використовувати збільшений ліміт.

Наприклад, якщо мати двох дітей отримує 9000 гривень, а батько – 4500 гривень, мати може використовувати збільшену межу у 9320 гривень. Батько при цьому також може претендувати на підвищену ПСП, оскільки його зарплата не перевищує звичайної межі в 4660 гривень.

Якщо ж обоє батьків отримують по 9000 гривень, застосувати ПСП зможе лише той із них, хто використовує збільшену межу. Зарплата другого перевищуватиме звичайний ліміт, тому права на пільгу він не матиме.

Хто має право на підвищену ПСП

Для деяких працівників закон передбачає більшу пільгу – 150% або 200% від базового розміру. Пільга у розмірі 150% становить 2496 гривень. Нею, зокрема, можуть скористатися:

• одинока мати або батько;
• вдова або вдівець;
• опікун чи піклувальник;
• працівник, який утримує дитину з інвалідністю;
• людина з інвалідністю I або II групи, зокрема з дитинства.

Для одиноких батьків, вдів, вдівців, опікунів і піклувальників пільгу надають у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. Тобто за наявності однієї дитини розмір ПСП становитиме 2496 гривень, двох дітей — 4992 гривні, трьох — 7488 гривень.

При цьому діє вже знайоме правило щодо граничного доходу. Тому одинока мати або батько з двома дітьми можуть отримати підвищену ПСП за умови, що нарахована місячна зарплата не перевищує 9320 гривень.

Наприклад, одинока мати двох дітей отримує 9000 гривень на місяць. Її зарплата не перевищує межу в 9320 гривень, тому під час розрахунку ПДФО роботодавець може застосувати пільгу в розмірі 4992 гривні. У результаті податок розраховуватимуть не з усієї зарплати, а з 4008 гривень. Економія на ПДФО становитиме 898 гривень 56 копійок на місяць.

Підвищена пільга також надається працівникові, який утримує дитину з інвалідністю, — 2496 гривень на кожну таку дитину віком до 18 років. Якщо в родині двоє дітей і лише одна з них має інвалідність, пільги можна поєднати: 1664 гривні на дитину без інвалідності та 2496 гривень на дитину з інвалідністю. Загальний розмір ПСП у такому випадку становитиме 4160 гривень.

Люди з інвалідністю I або II групи, зокрема з дитинства, також мають право на ПСП у розмірі 2496 гривень. Однак для них гранична зарплата не множиться на кількість дітей і за загальним правилом становить 4660 гривень на місяць. Люди з інвалідністю III групи не належать до окремої категорії отримувачів підвищеної пільги, але можуть скористатися звичайною ПСП у розмірі 1664 гривні, якщо відповідають загальним умовам.

Для окремих спеціальних категорій передбачена пільга у розмірі 200% від базової — 3328 гривень. Зокрема, вона може надаватися Героям України, окремим учасникам бойових дій часів Другої світової війни та деяким іншим особам, прямо зазначеним у Податковому кодексі. До цієї категорії також належать особи з інвалідністю I або II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн після Другої світової війни.

Якщо людина одночасно має право на пільгу за кількома підставами, зазвичай застосовують одну — найбільшу за розміром. Винятком є ситуація, коли працівник утримує двох або більше дітей, серед яких є дитина з інвалідністю: тоді звичайну дитячу пільгу можна поєднати з підвищеною пільгою на дитину з інвалідністю.

Підвищену ПСП не надають автоматично. Щоб роботодавець почав її застосовувати, працівник має подати заяву та документи, які підтверджують право на пільгу.

Яку заяву й документи подавати роботодавцю

За загальним правилом ПСП не застосовується автоматично. Щоб роботодавець почав її враховувати, працівник має подати заяву, а для підвищеної ПСП також підтвердні документи. Виняток передбачено для державних службовців: до їхньої зарплати пільгу застосовують без заяви, але документи для підтвердження підвищеного розміру ПСП все одно потрібні.

Заяву подають роботодавцю, в якого людина хоче отримувати пільгу. Якщо працівник має кілька місць роботи, ПСП можна застосовувати лише в одного роботодавця - за вибором працівника.

Часто готовий зразок заяви мають відділ кадрів або бухгалтерія, однак її можна скласти й у довільній формі. У заяві працівник зазначає, що обирає це місце роботи для застосування ПСП, вказує підставу для її отримання, дату та ставить підпис.

Для отримання звичайної ПСП у розмірі 1664 гривні зазвичай достатньо самої заяви – якщо зарплата працівника відповідає обмеженням. Водночас Податковий кодекс передбачає окремі винятки: наприклад, ПСП не застосовують до підприємницького доходу або до зарплати, яку людина отримує одночасно з бюджетною стипендією чи грошовим забезпеченням військовослужбовця. Якщо працівник претендує на пільгу через наявність дітей, інвалідність або інший спеціальний статус, до заяви потрібно додати документи, які підтверджують це право.

Батьки, які утримують двох або більше дітей віком до 18 років, подають копії свідоцтв про народження дітей. Замість них можуть бути надані інші документи, що підтверджують батьківство або вік дітей. Опікун чи піклувальник також додає копію рішення про встановлення опіки або піклування.

Пам’ятаємо, що збільшену межу зарплати, помножену на кількість дітей, може використовувати лише один із батьків. Тому в заяві потрібно зазначити, що другий із батьків не користується таким збільшенням за своїм місцем роботи.

Одинока мати або батько подають копію свідоцтва про народження дитини та копію паспорта. Вдова або вдівець додатково подають копії свідоцтва про шлюб і свідоцтва про смерть чоловіка чи дружини. Опікун або піклувальник додає копію рішення про встановлення опіки чи піклування.

Працівник, який утримує дитину з інвалідністю, подає копію свідоцтва про народження та чинний документ, що підтверджує інвалідність дитини. Якщо звертається опікун, потрібне також рішення про встановлення опіки чи піклування.

Людина з інвалідністю I або II групи додає документ, який підтверджує встановлення інвалідності. Це може бути пенсійне посвідчення або посвідчення особи з інвалідністю, довідка МСЕК, видана до запровадження нової системи оцінювання, або витяг із рішення експертної команди, якщо інвалідність установлено за новими правилами.

Особи, які мають право на ПСП через інший спеціальний статус, подають відповідне посвідчення, довідку або інший підтвердний документ. Повний перелік таких документів визначено постановою Кабінету Міністрів України № 1227.

Роботодавець починає застосовувати пільгу після того, як отримає заяву та, за потреби, підтвердні документи.

Щороку подавати нову заяву не потрібно. Вона діє, доки працівник не відмовиться від пільги, не змінить місце її застосування або не втратить відповідне право. Нову заяву слід подати, якщо змінилася підстава для ПСП – наприклад, працівник отримав право на більший розмір пільги або змінилася кількість дітей, на яких вона надається.

При цьому документи, строк дії яких обмежений, потрібно поновлювати після повторного оцінювання або перегляду відповідного статусу.

Якщо працівник утратив право на ПСП або хоче застосовувати її в іншого роботодавця, про це потрібно повідомити бухгалтерію та подати заяву про відмову від пільги. Така заява також складається у довільній формі. 

Олег Пархітько