Податки з доходів через цифрові платформи: що зміниться з 2027 року

З 1 січня 2027 року в Україні запрацюють нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Вони стосуватимуться продажу товарів, оренди майна та надання послуг через онлайн-сервіси. Розбираємося, кому і скільки доведеться платити, хто утримуватиме податки та які дані про користувачів отримуватиме ДПС.

Кого стосуватимуться нові правила і що вважається цифровою платформою

З 1 січня 2027 року нові правила оподаткування поширюватимуться на доходи фізичних осіб, отримані через цифрові платформи. Закон охоплює чотири види діяльності: продаж товарів, оренду нерухомості та місць для паркування, оренду транспортних засобів і надання особистих послуг. Державна податкова служба як приклади називає продаж товарів через OLX і Prom, а Міністерство фінансів – також сервіси перевезень, доставки та оренди житла, зокрема Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo та Uber.

Цифровою платформою за законом є сайт, застосунок або інше програмне забезпечення, яке з’єднує зареєстрованих на ньому продавців чи виконавців з іншими користувачами для продажу товарів, оренди або надання послуг. Наприклад, людина створює обліковий запис продавця, розміщує товар або пропозицію послуги, а платформа допомагає знайти покупця чи замовника та організувати взаємодію між ними. При цьому гроші не обов’язково мають проходити через саму платформу: розрахунок може відбуватися безпосередньо між покупцем і продавцем або виконавцем.

Водночас не кожен сайт, через який людина дізналася про товар або послугу, вважається цифровою платформою. Закон прямо виключає сервіси, які без подальшої участі в угоді лише обробляють платіж, показують інформацію чи рекламу або перенаправляють користувача на інший сайт. Тобто звичайний рекламний майданчик або сайт із посиланням на сторонній сервіс під ці правила не підпадають.

Під поняття особистих послуг потрапляють не лише роботи, які виконуються безпосередньо онлайн. Закон охоплює також послуги, які фактично надаються офлайн, якщо замовлення було організоване через цифрову платформу. Це можуть бути, наприклад, перевезення, доставка, ремонт або інша робота, виконана на замовлення користувача. Натомість звичайний переказ грошей між двома людьми сам по собі не означає, що до нього застосовуються нові правила для цифрових платформ.

Продаж товарів: коли можна нічого не платити

З 1 січня 2027 року дохід від продажу товарів через цифрові платформи не включатиметься до оподатковуваного доходу, якщо за календарний рік він не перевищить еквівалент 2000 євро. Державна податкова служба як приклад пояснює цю норму можливістю для громадян час від часу продавати через онлайн-майданчики власні вживані речі без сплати податку. Для застосування правила суму переводитимуть у гривні за офіційним курсом Національного банку на 1 січня відповідного року.

Якщо річний дохід від продажу товарів перевищить 2000 євро, ставка 10% застосовуватиметься лише до суми понад цей ліміт, а не до всього отриманого доходу.

Неоподатковуваний поріг стосується саме доходів від продажу товарів. Він не поширюється на гроші, отримані через цифрові платформи від оренди нерухомості чи транспорту або від надання послуг. Для цих видів доходів діятимуть інші правила оподаткування.

Скільки доведеться платити: ставки 10% і 23%

Для доходів через цифрові платформи, які не підпадають під звільнення від оподаткування, базовою спеціальною ставкою буде 10% податку на доходи фізичних осіб. Вона застосовуватиметься, якщо річний дохід людини від такої діяльності не перевищує 834 мінімальні заробітні плати, встановлені на 1 січня відповідного року. Військовий збір із доходів, які оподатковуються за цим спеціальним режимом, додатково не сплачується.

Право на ставку 10% матимуть не всі користувачі платформ автоматично. Людина має бути резидентом України, не використовувати найману працю для такої діяльності, не перебувати під санкціями та не продавати через платформу підакцизні товари. Крім того, вона повинна користуватися платформою, оператор якої зареєстрований відповідно до вимог Податкового кодексу, мати рахунок в українському банку або в передбаченого законом небанківського надавача платіжних послуг, повідомити його реквізити та отримувати розрахунки за таку діяльність через цей рахунок.

Якщо річний дохід перевищить 834 мінімальні заробітні плати, ставка 23% застосовуватиметься лише до суми перевищення, а не до всього заробленого за рік. Наприклад, якщо встановлений законом поріг становитиме умовно 8 мільйонів гривень, а людина отримає 8,5 мільйона, перші 8 мільйонів оподатковуватимуться за ставкою 10%, а 500 тисяч гривень перевищення – за ставкою 23%.

Ставка 23% застосовуватиметься і тоді, коли людина перестане відповідати умовам для застосування 10%. Право на ставку 10% втрачається з першого дня кварталу, в якому було порушено вимоги, і може бути відновлене після усунення порушення, але не раніше 1 січня наступного року. Дохід, отриманий у цей період, людина має включити до річної декларації та самостійно сплатити з нього 23% податку за вирахуванням суми, яку вже утримала платформа.

Важливо й те, з якої суми рахуватимуть податок. Базою є не лише гроші, які продавець або виконавець фактично отримає після всіх утримань. До неї включають також комісії, збори та податки, які оператор платформи утримав або нарахував. Тобто комісія сервісу сама по собі не зменшує суму доходу, з якої визначають податок.

Хто рахуватиме і сплачуватиме податок: що зміниться для самого користувача

За новими правилами податковим агентом фізичної особи стане оператор цифрової платформи, який нараховує їй дохід. Саме оператор має розрахувати податок, утримати його з доходу користувача та перерахувати до бюджету. Це стосується як українських, так і іноземних операторів платформ, якщо вони працюють за передбаченими законом правилами. Тому за звичайного сценарію користувачеві не доведеться самостійно рахувати та перераховувати податок до бюджету після кожної операції. Водночас в окремих випадках, зокрема після втрати права на ставку 10%, людині доведеться самостійно задекларувати дохід і доплатити податок.

При цьому платформа не обов’язково повинна сама перераховувати продавцеві гроші за товар чи послугу. Якщо їй відома сума винагороди або вона може її обґрунтовано визначити, дохід вважається нарахованим платформою навіть тоді, коли покупець розрахувався безпосередньо з продавцем. У такому разі договором із платформою може бути передбачено, що оператор сам утримає необхідну суму або продавець перерахує йому кошти для подальшої сплати податку до бюджету.

Щоб до доходів користувача могла застосовуватися ставка 10%, він має повідомити оператору платформи реквізити щонайменше одного рахунку в українському банку або відповідного небанківського надавача платіжних послуг. Відповідно розрахунки за діяльність на платформі треба проводити через цей рахунок. Якщо людина працює через кілька платформ, реквізити рахунку потрібно повідомити кожному їх оператору.

Окремі правила діятимуть для ФОП та інших самозайнятих осіб. Якщо людина зареєстрована на платформі як самозайнята особа й отримує з неї дохід, оператор не утримуватиме податок за новою ставкою. Такий дохід оподатковуватиметься за звичайними правилами, які діють для ФОП або іншої самозайнятої особи. Дохід ФОП від діяльності через цифрові платформи також враховуватиметься в загальному річному ліміті доходу для перебування на спрощеній системі оподаткування.

Як працюватимуть правила для оренди, фрилансу, перевезень та інших послуг

Неоподатковуваний ліміт у 2000 євро, передбачений для продажу товарів, не поширюється на інші види діяльності через цифрові платформи. Тому доходи від здавання житла чи автомобіля в оренду, фрилансу, ремонту, перевезень та інших послуг не можна буде звільнити від оподаткування лише через те, що за рік вони не перевищили цю суму.

Звертаємо увагу на нюанс щодо оренди нерухомості. Якщо квартира, будинок, нежитлове приміщення або паркомісце здаються через цифрову платформу, з 1 січня 2027 року на такий дохід поширюватимуться правила для цифрових платформ. Якщо ж фізична особа здає житлову або нежитлову нерухомість чи її частину напряму іншій фізичній особі, яка не є самозайнятою, поза платформою, з 23 жовтня 2026 року діють нові правила, запроваджені тим самим законом: ставка податку на доходи фізичних осіб знизилася з 18% до 5%, а військовий збір залишився на рівні 5%. В останньому випадку власник сам декларує дохід і сплачує податки.

Що буде, якщо людина користується кількома платформами

Якщо людина продає товари через кілька цифрових платформ, неоподатковуваний ліміт у 2000 євро не застосовується окремо до кожної з них. Враховуватиметься загальний дохід від продажів за календарний рік. Тобто не вийде, наприклад, продати товарів на 1500 євро через одну платформу і ще на 1500 євро через іншу та вважати, що ліміт не перевищено.

Так само за підсумками року врахують перевищення порогу в 834 мінімальні зарплати: до суми перевищення застосують ставку 23%. Якщо дохід або вже утриманий податок зазначені в іноземній валюті, їх перерахують у гривні за офіційним курсом Національного банку на 1 січня відповідного року.

Після розрахунку ДПС надішле людині податкове повідомлення-рішення із сумою до сплати та детальним розрахунком. Його мають надіслати або вручити до 1 липня року, наступного за звітним. Після отримання повідомлення на сплату визначеної суми буде 60 днів.

Які дані отримуватиме податкова і що змінюється для іноземних платформ

З 2027 року оператори цифрових платформ мають збирати інформацію про користувачів, які отримують через них доходи, та щороку звітувати про неї. Щодо фізичної особи йдеться, зокрема, про ім’я та прізвище, адресу проживання, податковий номер, дату народження та країну податкового резидентства. До звіту також потрапляє відомий платформі номер банківського або платіжного рахунку. Окремо оператор зазначатиме суму отриманої винагороди та обсяг операцій за кожний квартал, а також утримані збори, комісії й податки.

Для оренди нерухомості платформа додатково повідомлятиме дані про сам об’єкт. До звіту потраплятимуть його адреса та, за наявності, реєстраційний номер, а також сума отриманого доходу й кількість операцій з оренди. Також оператор зазначатиме тип об’єкта, а якщо має відповідні відомості – кількість днів, протягом яких той здавався.

Користувач зі свого боку має надати платформі інформацію та документи, необхідні для звітності. Якщо після двох нагадувань він не зробить цього протягом щонайменше 60 днів від запиту, оператор буде зобов’язаний припинити роботу з ним, заблокувати доступ до платформи або зупинити виплату грошей до надання потрібних даних. До 31 січня наступного року платформа також має надати користувачеві відомості, які включила про нього до звіту.

Є окремий виняток для невеликих продажів товарів. Якщо людина за рік здійснила через одну платформу не більше 30 продажів на загальну суму до 2000 євро і не займалася через неї іншою діяльністю, оператор не включатиме детальні відомості про неї до основного звіту. Водночас інформацію про отриманий неоподатковуваний дохід платформа все одно передасть ДПС окремо. Важливо, що обмеження у 30 продажів стосується саме звітності: для звільнення доходу до 2000 євро від податку кількість продажів значення не має.

Нові правила стосуються і закордонних сервісів. Іноземні оператори, які виконуватимуть в Україні функції податкового агента, мають стати на облік у ДПС. Щодо звітності можливі два варіанти. Якщо іноземний оператор звітує в державі, яка обмінюється такими даними з Україною, ДПС отримуватиме від її податкових органів інформацію про доходи резидентів України. Якщо такого обміну немає, іноземний оператор, на якого поширюються українські правила звітності, подаватиме дані безпосередньо ДПС.

Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи з цифрових платформ 29 жовтня 2026 року. Першим звітним періодом стане 2027 рік, а перший обмін даними між Україною та іншими країнами запланований на 2028 рік. Інформацію про доходи за 2026 рік не подаватимуть до ДПС ані оператори платформ, ані іноземні держави.

Олег Пархітько