Нововведення в Україні 2026 року

У 2026 році змінюються не тільки соціальні стандарти. Українців чекають зміни в правилах мобілізації та бронювання, прискорення прикордонного та митного контролю у потягах та зміни у розмитненні автівок. Про ці та інші новели 2026 року читайте у матеріалі Інтенту.

Закон України "Про Національну установу розвитку"

1 січня 2026 року набирає чинності Закон України "Про Національну установу розвитку" (№4622-IX).

Ця установа сприятиме економічному та соціальному розвитку і відновленню України шляхом підтримки бізнесу, впровадження програм розвитку та надання фінансової допомоги цільовим групам.

Прикладом такої установи і загальновизнаною історією успіху є Кредитна установа для відбудови (KfW), створена у післявоєнній Німеччині у 1948 році як частина Плану Маршала.

Планується, що національна установа розвитку, зокрема, надаватиме фінансову підтримку підприємцям малого та середнього бізнесу і іншим цільовим групам: кредити, гарантії, гранти та безповоротну допомогу. Вона також розроблятиме програми і проєкти розвитку на державному, місцевому та міжнародному рівнях.

Фінансувати свою діяльність установа зможе за рахунок державного і місцевого бюджетів, міжнародної допомоги та інших законних джерел. Мінімальна частка держави у статутному капіталі Національної установи розвитку має становити 51 %.

Також Закон №4622-IX вдосконалює інструменти Експортно-кредитного агентства (ЕКА), засновником якого є Кабмін України: страхування та перестрахування кредитів українських компаній, які інвестують в об’єкти та інфраструктуру, з покриттям воєнних і політичних ризиків. Це стосується, зокрема, розвитку переробної промисловості та експорту товарів українського походження.

Зміни у правилах мобілізації

З 1 січня 2026 року в Україні вступають у дію оновлені правила мобілізації. Уряд і Міноборони запроваджують нову модель військового обліку, яка орієнтується на цифровізацію, автоматичні процеси та жорсткіший контроль.

Що зміниться у мобілізації з 1 січня 2026

Мобілізація стане більш упорядкованою. Акцент робиться на якісну підготовку замість кількісного набору.

Потреба в мобілізації зберігається, але підходи до її реалізації змінюються: базова підготовка триває вже 51 день, і процес навчання вдосконалюється.

Скасування паперових документів

Замість військових квитків вводиться електронний документ – Резерв ID. Його можна згенерувати через застосунок Резерв+ або отримати в паперовому вигляді через ТЦК.

Паперові квитки зберігаються лише як додаткова форма. Нові документи вже не виготовляються. Верифікація тепер відбувається через QR-код, що зменшує ризик підробок і помилок.

Електронні повістки через Резерв+

У 2026 році планують запуск функції надсилання сповіщень про повістки через застосунок Резерв+.

Ця функція буде добровільною: користувач сам обирає, чи отримувати повідомлення про виклики, штрафи або порушення обліку.

Відстрочка для опікунів

Зміни торкнуться й опікунів: тепер для продовження відстрочки достатньо буде вказати лише податковий номер особи, за якою здійснюється догляд — система автоматично оновить інформацію.

Автоматичний військовий облік з 18 років

Нововведення передбачає автоматичну постановку на військовий облік із 18 років. Якщо юнак не став на облік у 17, його автоматично зареєструють після досягнення повноліття.

Для чоловіків за кордоном передбачено реєстрацію під час отримання чи обміну паспорта — без відвідування ТЦК чи проходження ВЛК.

Як вручатимуть повістки у 2026 році

Правила залишаються чинними: повістки можуть вручати не лише представники ТЦК, а й посадовці органів влади, держустанов, СБУ та інших структур.

Місце вручення — будь-де: вдома, на роботі, у державних органах, на блокпостах або під час перетину кордону.

Прискорення бронювання

Критично важливі підприємства до 1 лютого 2026 року зможуть бронювати своїх працівників через портал "Дія" втричі швидше — термін опрацювання заявок скорочено до 24 годин.

Як повідомили у Міністерстві цифрової трансформації, зараз у багатьох підприємств завершуються терміни дії відстрочок їхніх працівників. Щоб уникнути ситуації, коли критично важливі фахівці втрачають бронь через процедурні затримки, тимчасово спрощуємо правила.

У Міністерстві також працюють над можливістю подавати заяви про продовження бронювання завчасно. Це дозволить зробити процес безшовним, щоб між завершенням старої та початком нової відстрочки не було жодного дня розриву.

Також 8 грудня уряд скасував 72-годинний термін перевірки списків працівників для підприємств, які мають підтверджений статус критично важливих. Це дозволить оперативно захищати персонал і забезпечувати безперервну роботу. Крім того, запроваджено норму, яка дозволяє бронювати працівників оборонно-промислового комплексу на 45 календарних днів. Це надає їм час для усунення можливих порушень правил військового обліку.

Зміни правил перетину кордону для чоловіків

З 1 січня 2026 року змінюються правила виїзду за кордон чоловіків. Частину норм збережуть, але запровадять окрему процедуру для представників медіа та інформаційної сфери.

Оновлені правила перетину кордону для чоловіків, які працюють у сфері медіа, стратегічних комунікацій та інформаційній галузі, набувають чинності вже з 1 січня 2026 року. Так, за інформацією ДПСУ, Кабмін затвердив новий порядок, який визначає головний документ для виїзду – лист Держкомтелерадіо з підтвердженням участі в заходах за кордоном.

Постановою КМУ від 19.11.2025 №1509 визначено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 №57. Це стосуватиметься чоловіків віком від 23 до 60 років, що здійснюють професійну діяльність у сфері стратегічних комунікацій, медіа та інформаційній сфері. Норма набирає чинності з 1 січня 2026 року

Пропуск таких осіб через державний кордон здійснюватиметься Державною прикордонною службою за наявності листа від Державного комітету телебачення і радіомовлення. У ньому мають бути зазначені дата виїзду, орієнтовна дата повернення, пункт пропуску та інші необхідні дані. Відповідним листом здійснюється інформування Держприкордонслужби про участь цієї категорії громадян у заходах за кордоном.

Максимальний строк тимчасового перебування громадян України за кордоном за цим пунктом Правил перетину кордону становить не більше 60 календарних днів.

Повернення ПДВ на електрокари

З 1 січня 2026 року в Україні відбудеться повернення ПДВ на електрокари. Зазначається, що на електромобілі знову діятиме стандартна ставка ПДВ 20%. Це означає скасування податкових пільг на електромобілі, які раніше звільняли електрокари від ПДВ під час імпорту та продажу.

З нового року при імпорті електромобіля в Україну доведеться сплачувати 20% податку на додану вартість від митної вартості автомобіля.

Як пояснив у коментарі голова Інституту досліджень авторинку Станіслав Бучацький, ПДВ, що нараховується з 1 січня, стосується не лише новозавезених автомобілів, а й тих, що були ввезені ще у 2025 році, але не продані. Це стосується юридичних осіб, тобто компаній.

Відповідно, якщо фізична особа розмитнила авто на себе і не встигла його зареєструвати до кінця року — податок не нараховується, бо фізособи не є платниками ПДВ. Однак якщо юридична особа (фірма) не встигла продати автомобіль або покупець не зареєстрував його до кінця року, податкова нарахує 20% ПДВ на автомобіль незалежно від того, коли він був ввезений (2025 чи раніше).

Тож, певна частина компаній може зіткнутися з додатковими податковими зобов’язаннями, якщо не встигне продати або оформити авто для клієнта до кінця року.

Прискорений прикордонний та митний контроль у поїздах

Кабмін ухвалив рішення, яке дозволить проводити прикордонний і митний контроль безпосередньо у вагонах потяга — без тривалих зупинок на кордоні і без зайвого стресу для пасажирів.

Такий формат уже працює в окремих поїздах Інтерсіті+ на польському напрямку. Митники і прикордонники починають проводити контроль пасажирів під час руху на підʼїзді до кордону. Ця практика поступово поширюється і на спальні вагони нічних міжнародних маршрутів.

Очікується запуск прискореного контролю в русі в окремих поїздів вже із січня, а далі його масштабують і на інші поїзди цих напрямків.

Зміни у сфері безготівкових розрахунків

З 1 січня 2026 року буде розширено перелік суб'єктів господарювання, які зобов'язані забезпечити можливість прийому безготівкових розрахунків від населення. Це нововведення запроваджено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 29 липня 2022 року (в оновленій редакції).

Важливі нюанси та звільнення

Звільнення від РРО/ПРРО зберігається: для ФОП 1-ї групи. Вимога стосується виключно забезпечення можливості прийому безготівкової оплати.

Альтернативи терміналу: вимога може бути виконана не лише за допомогою класичного POS-терміналу, але й за допомогою інших електронних засобів, зокрема, мобільного еквайрингу (технологія Tap to Phone) або програмних терміналів у смартфоні.

Винятки: обов'язок не поширюється на підприємців, які працюють на територіях, де ведуться бойові дії, тимчасово окупованих, заблокованих або де деокупація відбулася менш як три місяці тому.

Відповідальність: за відсутність належного забезпечення можливості безготівкових розрахунків для цих категорій передбачені штрафні санкції.

В Україні змінюються назви напоїв

З 1 січня 2026 року в Україні зміняться назви деяких алкогольних напоїв через виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Зокрема, вітчизняні виробники більше не зможуть використовувати назви, які є захищеними географічними зазначеннями (GI) в ЄС, тобто прив’язані до певного регіону у Європі. Відповідно, на етикетках українських виробів перестануть бути легальними такі назви:

• "коньяк" (Cognac) — дозволено лише для напою з регіону Коньяк у Франції;
• "шампанське" (Champagne) — для ігристого вина з регіону Шампань;
• "портвейн";
• "херес" (Sherry);
• "мадера" (Madeira);
• "кальвадос" (Calvados) та інші подібні назви.

Натомість українські аналоги таких напоїв збиратимуться під загальними назвами, наприклад "бренді" замість "коньяку", "ігристе вино" замість "шампанського" тощо. За порушення правил маркування передбачені штрафи та адміністративні санкції.

Реєстр державних сертифікатів із благополуччя тварин

Кабмін затвердив порядок ведення Реєстру державних сертифікатів, який уніфікує інформацію про сертифікати, тимчасові допуски, їх власників, напрям підготовки та порушення законодавства у сфері тваринництва. Рішення Кабміну набирає чинності з 1 січня 2026 року.

З 1 січня діятимуть нові ставки судового збору

Як ми вже зазначали, з 1 січня почне діяти прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 грн. На його підставі встановлено нові ставки судового збору. Переглянути їх можна тут.

Євростандарти верифікації ліків

Рішення уряду про створення національної системи верифікації ліків з 2D-кодуванням зобов'язує виробників наносити засоби безпеки на упаковку ліків. Від 1 січня 2026 року маркування буде добровільним, а з 1 січня 2028 року стане обов'язковим. Це дозволить перевіряти автентичність ліків перед їх відпуском споживачам, забезпечуючи якість та безпеку.

Нове маркування підакцизних товарів

Уже з 1 січня 2026 року маркування підакцизних товарів здійснюватиметься шляхом нанесення графічного елемента електронної марки акцизного податку, який складається з Датаматрікс-коду (DataMatrix) та елементів, придатних для читання людиною у форматі перших дванадцяти символів унікального ідентифікатора.

Мін’юст відновлює відкриті дані ЄДР

Міністерство юстиції України офіційно відновлює публікацію відкритих даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОПів та громадських формувань. Таке рішення ухвалене на виконання нового законодавства, яке визначає порядок доступу до публічних електронних реєстрів, держателем яких є Мін’юст. Відкриття даних відбуватиметься відповідно до попереднього переліку наборів інформації, а технічну реалізацію забезпечить ДП «Національні інформаційні системи». Повноцінний доступ відновиться вже з 18 січня 2026 року.

Старт множинного громадянства

Із 16 січня 2026 року набуде чинності закон, який запроваджує інститут множинного громадянства в Україні. Уряд уже визначив критерії відбору держав, із якими можливе спрощене набуття українського громадянства — пріоритет надається країнам ЄС, G7 та союзникам, що підтримують Україну у війні з рф.

Володимир Шкаєв