Майно бізнесу знищене обстрілом: як оформити втрати та що буде з податками

Російські обстріли можуть знищити не лише майно бізнесу, а й документи, необхідні для його обліку. Розповідаємо, як правильно зафіксувати втрати, списати знищене майно та які податкові наслідки це має для підприємства.

Як зафіксувати знищення або пошкодження майна після обстрілу

Якщо майно підприємства пошкоджене або знищене внаслідок обстрілу, важливо документально зафіксувати не лише самі руйнування, а й їхню причину. ДПС прямо зазначає, що списання знищених товарів, запасів та основних засобів потребує належного документального підтвердження.

Єдиного документа, який підходив би для всіх випадків, законодавство не встановлює. ДПС серед можливих підтверджень називає акт про пожежу або руйнування, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом обстрілу, документи Торгово-промислової палати та інші документи, які підтверджують факт і причини знищення майна. Тому після обстрілу підприємству варто подбати про офіційну фіксацію події відповідними службами та зберегти отримані документи.

Якщо внаслідок атаки виникла пожежа, одним із доказів може бути акт про пожежу. Його складає уповноважена посадова особа ДСНС за результатами огляду місця пожежі та з урахуванням інформації власника постраждалого об'єкта або його представника. За загальним правилом акт оформлюють не пізніше 24 годин із часу завершення гасіння пожежі або повідомлення про неї. Водночас під час воєнного або надзвичайного стану за наявності достатніх підстав акт дозволено скласти протягом місяця з дати повідомлення про пожежу або подання письмової заяви.

Якщо відомості про обстріл та пошкодження майна внесені до ЄРДР, підприємству варто отримати витяг із реєстру.

Слід розуміти, що для підтвердження втрат не потрібні одночасно всі перелічені ДПС документи. Конкретний набір залежить від обставин знищення чи пошкодження майна.

Окремо варто розмежувати фіксацію факту руйнування і визначення розміру збитків. Для оцінки втрат бізнесу через російську агресію діє спеціальна Методика Мінекономіки та Фонду державного майна. За нею можна визначити реальні збитки від втрати, руйнування або пошкодження майна, упущену вигоду та потреби у відновленні. Реальні збитки від пошкодження чи знищення майна за загальним правилом визначають з урахуванням його вартості до і після заподіяння шкоди. Така оцінка проводиться за спеціально встановленими правилами, тому її не варто плутати з первинною фіксацією самого факту руйнування.

Інвентаризація та списання: що має зробити підприємство

Після того як підприємство зафіксувало наслідки обстрілу, для списання знищеного майна потрібно провести інвентаризацію. Порядок проведення інвентаризації визначає Положення Мінфіну № 879.

Для проведення інвентаризації керівник підприємства своїм письмовим розпорядженням створює інвентаризаційну комісію. До неї можуть входити представники керівництва, бухгалтерії та працівники, які добре знають відповідне майно – наприклад, інженери, механіки, товарознавці чи інші фахівці. Комісія має встановити фактичну наявність і стан активів та зіставити отримані дані з бухгалтерським обліком. Для запасів це передбачає фактичний підрахунок, зважування або обмір – просто перенести до документів цифри з бухгалтерського обліку або записати залишки зі слів матеріально відповідальної особи не можна.

Інвентаризаційні документи підписують члени комісії та матеріально відповідальні особи. Матеріали інвентаризації оформлюють щонайменше у двох примірниках.

Якщо пошкоджена або знищена лише частина майна підприємства, не обов'язково проводити інвентаризацію всіх його активів. Обсяг інвентаризації визначає керівник. Наприклад, після локального влучання вона може охоплювати майно конкретного складу, пошкоджене обладнання або певну партію товару.

Важливий воєнний нюанс стосується ситуації, коли дістатися до зруйнованого підприємства небезпечно або фізично неможливо. Для підприємств та їхнього майна в районах бойових дій Положення № 879 дозволяє проводити інвентаризацію тоді, коли з'являється можливість безпечного та безперешкодного доступу до активів і необхідних документів. Після усунення перешкод інвентаризацію потрібно провести станом на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому доступ став можливим, а її результати відобразити в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

За результатами інвентаризації підприємство отримує документальну основу для відображення втрати активів у бухгалтерському обліку.

Знищені товари та запаси: як їх списують і що буде з податком на прибуток

Якщо через обстріл підприємство втратило товари, сировину, матеріали, готову продукцію або інші запаси, їхню вартість після належного оформлення списання відображають у витратах за правилами бухгалтерського обліку. Практично це означає, що вартість списаних запасів зменшує фінансовий результат підприємства до оподаткування, а отже й об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Наприклад, якщо внаслідок влучання згоріла партія товару, яка обліковувалася підприємством на суму 500 тисяч гривень, після належного оформлення її списання ця вартість потрапляє до витрат у бухгалтерському обліку. Якщо інших обставин, які впливають на розрахунок, немає, фінансовий результат до оподаткування через це зменшиться на відповідну суму. Це не означає, що держава поверне підприємству 500 тисяч гривень: йдеться лише про зменшення фінансового результату, з якого визначають податок на прибуток.

Є ще один нюанс для підприємств, які через бойові дії не мають доступу до своїх запасів. Сама неможливість потрапити, наприклад, на склад на території бойових дій ще не означає, що товари можна списати як знищені. До появи можливості провести інвентаризацію та документально встановити втрату такі запаси продовжують обліковуватися у складі активів підприємства.

Знищені будівлі, обладнання і транспорт: як списують основні засоби

Для основних засобів – будівель, обладнання, транспорту та іншого майна, яке підприємство використовувало тривалий час, - правила відрізняються від списання товарів і запасів. Після ліквідації знищеного об'єкта його залишкову вартість списують, а податкові наслідки залежать від того, чи застосовує підприємство коригування фінансового результату на різниці, передбачені Податковим кодексом.

Для підприємства, яке не застосовує податкові коригування, вартість знищеного основного засобу списується за правилами бухгалтерського обліку. Його залишкова вартість включається до витрат і зменшує суму, з якої розраховують податок на прибуток. Право не застосовувати більшість податкових коригувань мають підприємства, річний дохід яких не перевищує 40 мільйонів гривень, якщо вони прийняли відповідне рішення.

Для підприємств, які застосовують податкові коригування, правило інше. У них бухгалтерська та податкова залишкова вартість основного засобу можуть відрізнятися. Тому при розрахунку податку бухгалтерську залишкову вартість знищеного майна замінюють на податкову залишкову вартість. Саме податкова залишкова вартість знищеного основного засобу зменшує базу, з якої розраховують податок на прибуток.

Чи потрібно нараховувати ПДВ на знищене майно

Щоб зрозуміти, чому після знищення майна взагалі виникає питання про ПДВ, варто коротко пояснити, як працює цей податок. Наприклад, підприємство купує для своєї роботи стілець за 100 гривень плюс 20 гривень ПДВ і сплачує продавцю всі 120 гривень. За передбачених законом умов ці 20 гривень підприємство включає до податкового кредиту. Він зменшує загальну суму ПДВ, яку підприємство має сплатити державі за результатами своєї діяльності. Продавати саме цей стілець для цього не потрібно.

Наприклад, якщо за певний період підприємство нарахувало покупцям 1000 гривень ПДВ, а при придбанні товарів та майна для своєї діяльності отримало право на 250 гривень податкового кредиту, то спрощено до сплати державі залишиться 750 гривень. Тобто податковий кредит дає цілком реальний результат, хоча придбані речі підприємство може використовувати самостійно, а не перепродавати.

Якщо придбане з ПДВ майно знищене, виникає питання, чи потрібно підприємству компенсувати податковий кредит, яким воно вже скористалося. Для майна, знищеного або втраченого через обставини непереборної сили під час воєнного чи надзвичайного стану, діє спеціальне правило: компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ підприємству не нараховують, а податковий кредит, сформований під час придбання такого майна, не коригують.

Для застосування цього правила важливо підтвердити, що майно було знищене або втрачене саме внаслідок обставин непереборної сили. ДПС щодо знищених товарів вимагає відповідні первинні документи та сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою.

Окреме правило потрібно враховувати при списанні основних засобів – наприклад, обладнання, автомобіля або будівлі. Якщо підприємство ліквідує такий об'єкт за власним рішенням, для цілей ПДВ це за загальним правилом прирівнюється до його постачання. Але якщо основний засіб знищений або зруйнований через обставини непереборної сили і це належно підтверджено, ПДВ у зв'язку з такою ліквідацією не нараховують.

Що робити, якщо під час обстрілу знищені бухгалтерські та первинні документи

Якщо внаслідок обстрілу підприємство втратило первинні документи, за загальним правилом про це потрібно письмово повідомити податкову протягом п'яти днів із дня втрати, пошкодження або знищення документів. До повідомлення додають документи, які підтверджують подію, що призвела до їх втрати. Якщо йдеться про документи, пов'язані з митним оформленням, повідомити потрібно також відповідний контролюючий орган, який здійснював таке оформлення або надавав передбачені Митним кодексом дозволи чи авторизації.

За загальним правилом втрачені документи потрібно відновити протягом 90 календарних днів із дня, наступного за днем надходження повідомлення до податкової. Якщо через відсутність цих документів ДПС не може провести податкову перевірку, перевірку можуть відкласти до відновлення та надання документів, але не більш як на 120 днів.

Водночас для частини бізнесу під час війни діє спеціальний порядок. Ним можуть скористатися платники, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях і через війну втратили первинні документи або не можуть безпечно їх вивезти. У такому разі до податкової подають повідомлення в довільній формі. У ньому зазначають обставини втрати документів, відповідні податкові періоди та загальний перелік втрачених документів – за можливості з їхніми реквізитами. Повідомлення підписують керівник підприємства та головний бухгалтер.

Таке повідомлення має важливі наслідки. За спеціальним порядком відсутність первинних документів сама по собі не дозволяє податковій поставити під сумнів показники звітності за зазначені періоди. Також щодо цих періодів діє захист від документальних перевірок.

Підкреслимо, що спеціальний порядок діє лише для платників, які працювали на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях.

Повідомлення за спеціальним воєнним порядком можна подати через меню "Листування з ДПС" в Електронному кабінеті до податкової за основним місцем обліку. Паперове повідомлення можна подати через діючий центр обслуговування платників особисто, через уповноважену особу або поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення.

Олег Пархітько