Колядування, щедрування та посівання за новим календарем: дати та традиції
729
Фото: Halyna Tereshyk/Radio Svoboda
Від першого вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар за яким дати основних релігійних свят змінилися. Зокрема зміни торкнулися свят, які зазвичай супроводжують останній тиждень старого та першій день Нового року.
Колядування
Колядування - обряд відомий з давніх язичницьких часів, але з часом став частиною християнства. Супроводжується певними театральними дійствами, насамперед ритуальним обходом дворів із величаннями та побажаннями господарю і його родині щастя, добра та злагоди. Під час різдвяних обходів виконують величально-поздоровчі пісні (колядки) та речитативні тексти (віншування) з метою сповіщення про добру новину - народження Ісуса Христа.
За новим календарем українці будуть колядувати:
- 24 грудня (раніше 6 січня) - Святий Вечір;
- 25 грудня (раніше 7 січня) - Різдво.
Щедрування
Щедрування - давній український звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників піснями славлять господарів, бажають їм здоров'я і достатку, за що отримують винагороду. Щедрування супроводжується обрядовими діями, музикою, піснями, танцями, обрядовими іграми в масках. На більшій території України щедрує зазвичай молодь. Щедрувати могли як хлопці, так й дівчата, проте окремими ватагами.
Раніше щедрівки виконували на передодні так званого Старого Нового року - 13 січня. З переходом на новоюліанський календар щедрувати будуть українці 31 грудня.
Нагадаємо, що всесвітньо відомий "Щедрик" для хору українського композитора Миколи Леонтовича, створений на початку XX століття. Після гастролей хору Олександра Кошиця в країнах Європи у 1919 році (Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія) та в США у 1922 році, "Щедрик" став знаним не тільки в Україні, але й у всьому світі.
Посівання
Посівання або засівання - обряд в перший день Нового року, який збігається з християнським святом Василія Великого. На Василя, окрім служби в церкві, традиційно зранку ходили посівати посівальники-хлопчики, обсіваючи зерном оселі родичів, сусідів чи знайомих. Посівальниками мають бути хлопчики, оскільки існує повір'я, що першим на Новий рік мав зайти в хату чоловік, щоб все було добре і в родині, і в господаря. Посівали зерном, в основному - житом чи пшеницею. Першому засівальнику, як правило, приділялася особлива увага, тому зранку хлопці намагалися встати якомога раніше, щоб бути першим.
За новим календарем святого Василя віряни вшановуватимуть 1 січня, тож й позивальників можна чекати першого ранку року.