Свою роботу приватні виконавці розпочнуть через 3 місяці після набрання чинності законодавчих змін
Сьогодні в Україні виконується лише 20% судових рішень, а навантаження на державних виконавців величезне. 5 жовтня 2016 року набрали чинності Закони «Про виконавче провадження» №1404-VIII та «Про органи і осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» №1403-VIII. Прийнятими документами в Україні запроваджено змішану систему виконання судових та інших рішень, зокрема введено інститут приватних виконавців. Свою роботу приватні виконавці розпочнуть через 3 місяці після набрання чинності законодавчих змін.
Основні прийняті нововведення.
- введено інститут приватних виконавців як альтернативу державним виконавцям;
- визначено критерії, згідно з якими особа може стати приватним виконавцем, організаційно-правові аспекти діяльності приватних виконавців;
- сформовано перелік виконавчих проваджень, примусовим виконанням яких можуть займатися приватні виконавці;
- оголошено створення органу самоврядування приватних виконавців;
- визначено систему контролю і впливу на діяльність приватних виконавців;
- введено Єдиний реєстр боржників;
- процедура реалізації арештованого майна здійснюватиметься дещо по-новому.
Сфера діяльності приватних виконавців.
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню, і державними виконавцями, крім:
1) рішень про відібрання та передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків та/або які фінансуються винятково за кошти державного або місцевого бюджету;
3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;
5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
9) рішень про конфіскацію майна;
10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода, яка складається з основної та додаткової. Основна винагорода, залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Крім цього, угодою між приватним виконавцем та стягувачем може бути передбачено додаткове авансування витрат виконавчого провадження та додаткова винагорода приватного виконавця.
Законом передбачено створення Єдиного реєстру приватних виконавців України, куди будуть внесені дані про усіх приватних виконавців, які пройшли відповідний відбір і отримали ліцензію на діяльність від Мін'юсту, в тому числі — відомості про офіс та страхові зобов’язання приватного виконавця. Також туди будуть вноситися усі дані про дисциплінарні стягнення приватних виконавців, про призупинення чи припинення діяльності. Єдиний реєстр буде працювати у вільному доступі на офіційному сайті Мін'юсту, безкоштовно. Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням місця виконання рішення.
Вимоги до приватних виконавців.
Приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.
Приватним виконавцем не може бути особа:
- яка не відповідає вимогам, встановленим до осіб, що мають право стати приватним виконавцем;
- визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
- яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;
- яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов'язане з корупцією, впродовж трьох років з дня вчинення;
- якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною чи адвокатською діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
- яку позбавлено права на здійснення діяльності приватного виконавця, – впродовж трьох років з дня прийняття відповідного рішення;
- звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв'язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, – впродовж трьох років з дня звільнення.
Також приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю.
Приватний виконавець повинен мати офіс, що забезпечуватиме належні умови для здійснення діяльності приватного виконавця, прийому відвідувачів, зберігання, у тому числі у сейфі, документів, печаток, штампів, товарно-матеріальних цінностей та архіву приватного виконавця, збереження професійної таємниці та бути захищеним від несанкціонованого проникнення.
Приватний виконавець може мати помічників, які працюють на підставі трудового договору. Приватний виконавець відповідальний за діяльність помічника під час вчинення виконавчих дій, у тому числі за шкоду, завдану діями помічника сторонам виконавчого провадження і третім особам.
Контроль діяльності приватних виконавців.
Державне регулювання діяльності приватних виконавців здійснює Міністерство юстиції України, яке формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень, забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, видає посвідчення приватного виконавця, визначає вимоги до офісу приватного виконавця, формує Єдиний реєстр приватних виконавців України, визначає порядок його ведення тощо. Крім Міністерства юстиції, контроль за діяльністю приватних виконавців здійснює Рада приватних виконавців України. Оскаржити дії чи бездіяльність приватного виконавця також можна буде в судовому порядку.
Контролюватимуть роботу приватних виконавців також два спеціальні органи: Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (проводитиме відбір бажаючих стати приватним виконавцем) та Дисциплінарна комісія приватних виконавців (контроль професійної діяльності). На початковому етапі Дисциплінарна комісія складатиметься тільки з представників Міністерства юстиції, однак в майбутньому до її складу увійдуть представники саморегулюючої організації — Ради приватних виконавців, і представник від Ради суддів.
Особливістю діяльності приватних виконавців є також те, що не передбачена можливість об'єднання приватних виконавців у фірми, об'єднання, бюро, контори за типом адвокатських об'єднань. Надається можливість лише одночасного провадження діяльності в одному офісі кількох приватних виконавців.
За розширеною правовою консультацією та безоплатною правовою допомогою звертайтеся до громадської приймальні Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» за адресою м. Одеса, вул. Садиковська, буд. 25, попередній запис за телефоном (048)716-46-83. Мережа громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини здійснює свою діяльність за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD), програма «Права людини понад усе» (Human Rights First).
