Підтримати

Що потрібно знати щодо фотографування військовослужбовців

Фото: gfbv.de

(Фото: gfbv.de)

Чи варто фотографувати військових на вулиці й у яких ситуаціях варто приховувати обличчя військовослужбовців на фото. Як не порушити закон і не нашкодити своїми діями безпеці країни, українським воїнам та збройним силам. Поради від медіаюристів громадської організації "Платформа прав людини" Ольги Вдовенко та Євгена Воробйова.

Євген Воробйов розказує, що законодавче регулювання того, чи можна фотографувати військовослужбовця на вулиці, різниться залежно від того, виконує військовий свої службові обов’язки чи ні.

Якщо він/вона перебуває у відпустці, звільненні від служби, то діють положення ст. 307-308 Цивільного Кодексу України, як і до будь-якої іншої людини. Зокрема, згідно зі ст. 308 ЦКУ фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи.

Проте варто врахувати й те, що згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Але, зрештою, зйомка військового – це ризик, бо коли він іде вулицею та у військовій формі, то ми не знаємо – виконує він свої обов'язки чи ні. Він може бути у відпустці, але ходити у військовій формі. А якщо військовослужбовець при виконанні, то ситуація буде регулюватись вже іншими нормативно-правовими документами, - пояснює Євген Воробйов.

Тоді набирає чинності заборона на поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України, передбачена ч. 2 ст. 114-2 КК України. Ця стаття забороняє поширювати інформацію про військових і ЗСУ. Теоретично можна зауважити, що зйомка не дорівнює поширенню. Але, погляньмо на визначення поширення інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти:

опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

"Наприклад, якщо поліцейський просить показати вас, що ви сфотографували на телефон або ви показали фото своєму другові – то ви вже теоретично поширили інформацію і порушили закон, загрожуючи безпеці українським військовим", - пояснює Євген Воробйов. Більше того варто пам'ятати й ситуацію, коли фото військових зробити можна, але необхідно заблюрити їхні обличчя.

Медіаюристка ГО "Платформа прав людини" Ольга Вдовенко каже, що немає чіткого нормативно-правового регулювання щодо того, у яких випадках варто приховувати обличчя військовослужбовців.

Єдиним документом, який так чи інакше стосується цієї теми, є рекомендація Командування Збройних Сил України, озвучена в березні 2022 року українській медіаспільноті.

Суть звернення - прохання максимально обмежити:

висвітлення персональних даних, світлин, що містять обличчя офіцерського складу (командирів підрозділів);
геолокаційної, візуальної, адресної прив’язки до місць виконання ними завдань (найконкретніше формулювання, яке рекомендоване "служить в районі Бахмута, боронить Україну на Херсонщині, виконує обов’язки в прикордонному районі на Сумщині", однак аж ніяк не детальніше).

"Це все стосується ситуацій, пов’язаних з виконанням військовими їхніх професійних обов’язків, якщо зйомки відбуваються у зоні бойових дій, або біля військових об’єктів. Якщо ж офіцер дає вам інтерв’ю - очевидно, що ця рекомендація на такі ситуації не розповсюджується. Військових з не офіцерськими званнями знімати можна, але лише за їхньої згоди. Так само й у ситуації з передачею гуманітарної допомоги військовим, для підтвердження факту передачі якої потрібен фотозвіт: чи потрібно блюрити обличчя військових - запитуйте у них, отримуйте активну згоду", - рекомендує Ольга Вдовенко.

Читайте також: