Вкрали гроші з картки: що робити та як повернути

Асортимент послуг, які можна отримати онлайн постійно розширюється. В Україні ще й досить великий спектр онлайн-спілкування громадянина припадає на різні варіанти допомоги. Це економить час, але з іншого боку дає додаткові можливості аферистам. На жаль доволі часто трапляються випадки крадіжки грошей з банківських карток або несанкціонованої оплати товарів. Інтент писав як уберегтися від шахрайства з банківськими картками. Алгоритм дій, якщо неприємність трапилася в цьому матеріалі Інтента. 

Потерпілі часто починають шукати захисту у банківських установ, де обслуговуються їх рахунки, однак очікуваної підтримки не знаходять. Все тому, що відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта, пише Мінфін з посиланням на адвоката практики безпеки бізнесу Ігоря Шевчука. Клієнти бажають перекласти відповідальність з себе на банк, вимагаючи негайного повернення коштів. Банк, як правило, залишає такі вимоги незадоволеними.

Перші кроки потерпілого

Більшість сучасних банківських установ мають повнофункціональні мобільні додатки для управління банківським рахунком (мобільний банкінг) або спеціальні вебсайти (онлайн-банкінг). За допомогою цих інструментів клієнт банку здійснює керування своїм банківським рахунком, у тому числі здійснює ряд операцій з банківськими картками.

Одразу після виявлення несанкціонованого списання грошових коштів з вашого рахунку, негайно здійсніть ряд важливих дій.

1. Відкрийте мобільний або онлайн-банкінг, перевірте, чи маєте ви до нього доступ.
2. Якщо доступ наявний, заблокуйте банківську карту, з якої було здійснено несанкціоноване списання грошових коштів.
3. Зверніться до служби підтримки банківської установи в телефонному режимі чи онлайн, повідомте про ситуацію, що склалася.

Після реалізації вище вказаного переліку дій, банк розпочне перевірку, а картка стане недоступною для списання коштів. Такий порядок дій убезпечить вас від звинувачень зі сторони банку у несвоєчасному блокуванні рахунку з підозрілою активністю. 

Що робити далі

Не варто розраховувати на те, що після виконання вищезгаданих дій банк поверне вам суму несанкціонованого списання. Фахівці не радять гаяти час на очікування поки банк закінчить перевірку і надасть вам офіційну відмову у поверненні коштів. На даному етапі необхідно змінити статус вашої справи з внутрішньобанківської на загальну, а також ініціювати, крім внутрішньої банківської перевірки, повноцінне досудове розслідування в рамках кримінального провадження.

Для цього необхідно:

1. Звернутися з письмовою вимогою до банку про надання інформації щодо події (місце та спосіб списання, адресата перерахування коштів, способу авторизації тощо).
2. Звернутися до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінального провадження за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами.
3. Звернутися із заявою про визнання потерпілим у рамках кримінального провадження.

На чиєму боці закон

Несанкціоновані списання грошових коштів — досить поширений спосіб шахрайства. Однак у кожній конкретній справі все залежить від того, наскільки активним є потерпілий в частині ініціювання розслідування та відстоювання своїх законних прав та інтересів.

Більшість жертв шахрайських схем, через необізнаність, життєвих обставин або відсутності можливостей, зупиняються на етапі проведення внутрішнього банківського розслідування. Тобто повідомляють банк телефоном та чекають, доки останній проведе відповідні процедури.

Як правило, все закінчується тим, що клієнт отримує лист, де вказано, що списання грошових коштів відбулось з вини самого клієнта, а грошові кошти не можуть бути повернуті. Щобільше, якщо таке списання відбулося з кредитного рахунку, то банк, вимагатиме повернення цих коштів з потерпілої особи: спочатку в рамках досудових претензій, а потім за допомогою судових процедур.

Утім, з погляду законодавства не все фатально.

По-перше, відповідно до статті 1073 ЦКУ у разі безпідставного списання банком з рахунку клієнта грошових коштів з його рахунку, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта.

По-друге, відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлена відповідальність, яка і полягає у тому, що у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов’язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.

Дана норма дозволяє потерпілій стороні вимагати повернення коштів за рахунок банківської установи, а не лише з особи, яка цими коштами заволоділа, що значно збільшує кількість варіантів правової поведінки для компенсації шкоди.

Ігор Льов