У яких випадках можуть не надати публічну інформацію та як оскаржити таку відмову

Попри гарантування права на доступ до публічної інформації трапляються випадки, коли органи державної влади відмовляють у наданні запитуваних даних. Це може статись як через недотримання заявником певних правил щодо оформлення запиту або специфіки інформації, так і через неправомірну відмову з боку розпорядника інформації. Зважаючи на непоодинокі звернення громадських активістів стосовно особливостей запиту на отримання публічної інформації, фахівці Ренійського ресурсного центру для неурядового сектору, який працює в Одеській області, роз’яснили підстави для відмови у наданні інформації та порядок оскарження дій чи бездіяльності органів влади щодо надання публічної інформації.

Яким чином забезпечується доступ до публічної інформації

Частиною першою статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що публічна інформація – відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена у процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством або яка перебуває у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Доступ до публічної інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

• в офіційних друкованих виданнях;
• на офіційних вебсайтах в мережі Інтернет;
• на єдиному державному вебпорталі відкритих даних;
• на інформаційних стендах;
• будь-яким іншим способом.

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

У яких випадках органи влади можуть відмовити у доступі до публічної інформації

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком, у разі якщо відповідь на запит передбачає друк та копіювання інформації на більше як 10 друкованих сторінок;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Варто зазначити, що відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Водночас розпорядник має право на відстрочку в задоволенні запиту. Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені законодавством строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. 

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів влади щодо надання публічної інформації

Варто розпочати з того, що громадські активісти (запитувачі інформації) мають право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Також у разі безпідставної відмови у наданні запитуваної інформації чи порушенні строків її надання, вчинення інших правопорушень у сфері доступу до публічної інформації доцільно повідомити про це Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини. Звертаючись до омбудсмана, важливо пам’ятати, що заяви чи скарги повинні відповідати вимогам Закону України "Про звернення громадян". Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини та громадянина.

Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо зацікавлена особа подала позов, заяву або скаргу до суду.

Звернення до Уповноваженого з прав людини бажано направляти одразу після виявлення порушення прав запитувача до пред’явлення позову до суду. В таких випадках омбудсман може допомогти поновити порушені права без судового розгляду, що значно зекономить час та гроші. 

Разом з тим, іншим дієвим способом захисту права на отримання публічної інформації є подання скарги на неправомірні дії чи бездіяльність посадової особи, що відповідає за доступ до публічної інформації, до її керівника чи навіть до вищого органу управління. Це варто робити паралельно із подачею скарги до Уповноваженого з прав людини.

Якщо жоден із наведених способів захисту права на доступ до публічної інформації не дав бажаного результату і права запитувача поновити не вдалось, доцільно звернутись із позовом до суду. Ви вже виконали всі процесуальні вимоги в аспекті вичерпання дій щодо досудового врегулювання спору і наразі тільки суд може задовольнити ваші вимоги.

Для отримання більш детальної інформації з цього та інших правових питань у сфері діяльності неурядових організацій, звертайтесь до ресурсних центрів підтримки місцевих неурядових організацій, громадських ініціатив та волонтерських спільнот:

Ренійський ресурсний центр, Одеська область (працює на базі громадської організації "Регіональний аналітичний центр"): Марія Пісковець, 0689213861, mpiskovec64@gmail.com

Вознесенський ресурсний центр, Миколаївська область (працює на базі громадської організації "Агентство економічного розвитку"): Вікторія Савчук, 0665043006, savchuk@aer.net.ua

Білозерський ресурсний центр, Херсонська область (працює на базі громадської організації "Білозерський центр регіонального розвитку"): Катерина Оксенюк, 0950874860,  bilozerka.center@gmail.com

Регіональні ресурсні центри для підтримки місцевих неурядових організацій, громадських ініціатив та волонтерських спільнот створені та працюють як інституційні осередки розбудови неурядового сектору та підтримки соціальної згуртованості на місцевому та регіональному рівні, в рамках партнерської ініціативи "Підтримка неурядового сектору Півдня України задля відновлення громад та регіону", яка впроваджується Одеською обласною організацією ВГО "Комітет виборців України". 

Ігор Льов