Чи можуть судити воєнних злочинців за їхньої відсутності

Під час збройних конфліктів починає діяти міжнародне гуманітарне право, яке передбачає – правила ведення війни та полегшення страждань жертв війни. Свідоме грубе порушення законів та звичаїв війни це воєнний злочин.

За законодавством України, притягнення до відповідальності за скоєння воєнних злочинів здійснюється за статтею 438 Кримінального кодексу України (далі КК) "Порушення законів та методів війни", яка передбачає відповідальність за "жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій".

Притягнення воєнних злочинців до відповідальності у деяких випадках може відбуватися заочно, за їхньої відсутності. Така процедура називається спеціальним провадженням, або провадженням in absentia. Провадження in absentia є важливим інструментом для притягнення відповідальних за воєнні злочини до судової відповідальності, але воно повинне здійснюватися з урахуванням прав підозрюваного та обвинуваченого та відповідних процедур.

Згідно з частиною 2 статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), таке спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, наприклад, статтею 438 Кримінального кодексу, у тому числі злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Здійснення спеціального досудового розслідування також допускається, коли обвинувачений:

• переховується на тимчасово окупованій території України;
• переховується на території держави-агресора;
• оголошений в міжнародний розшук.

Згідно з частиною 3 статті 297-1 КПК, якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно таких підозрюваних.

Читайте також: Правила надання компенсації за пошкодження майна в результаті агресії рф

Читайте також: Які програми з гуманітарного розмінування доступні для громад

Читайте також: Як діяти, якщо особа зникла безвісти

Висновки

Підсумовуючи вище викладене, можна зробити висновок, відповідаючи також на головне питання статті: так, судити воєнних злочинців є можливим, хоча і доволі складним. Законодавство передбачає це у вигляді, як вже зазначалось, спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду in absentia.

Попри те, що фізично обвинуваченого не судять, розгляд таких справ все одно важливий. Вони дозволяють фіксувати факти скоєння злочинів. Вони говорять про те, що Україна виконує свої міжнародні зобов’язання, дають шанс на відновлення прав потерпілих та створюють умови й підстави, за яких у майбутньому воєнні злочинці понесуть покарання вже реально, оскільки здійснюються заходи з їхнього пошуку та затримання.

До того ж in absentia дозволяє не зупиняти судове провадження через відсутність обвинуваченого у судовій залі, однак при цьому залишає всю повноту прав для нього. Наприклад, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Практики та науковці обговорюють, що ця процедура потребує удосконалення, проте сама концепція і розуміння того, що заочний розгляд справи існує і працює, вже надає впевненість у тому, що обвинувачені не зможуть втекти від відповідальності за свої вчинки.

Публікацію підготувала Одеська громадська приймальня УГСПЛ надає правову допомогу постраждалим від війни за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine - USAID Україна) "Права людини в дії", яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

Юлія Лісова