Соціальні мережі

Повернення звітності: що потрібно знати бізнесу

5260

Фото: istockphoto.com

Із 5 липня 2025 року бізнес знову зобов’язаний подавати звіти. Йдеться про зміни до закону, які відновлюють обов’язкову звітність у період воєнного стану. Тепер усі підприємства, організації, установи та підприємці які підпадають під державне статистичне спостереження, знову зобов’язані подавати звітність до Держстату та інших виробників офіційної статистики у встановлені строки через електронні сервіси. Це рішення було ухвалено Верховною Радою 18 червня та підписано Президентом 3 липня. Зміни до пункту 1 Закону України від 03.03.2022 №2115-IX "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" призводять до того, що система збору офіційної статистики відновлює свою повноцінну роботу, забезпечуючи державу, бізнес і міжнародних партнерів достовірними та актуальними даними для ухвалення рішень і планування відновлення країни.

Чому були внесені зміни?

Зміни до закону були необхідні, бо без повної звітності держава фактично діяла “наосліп”: після початку повномасштабної війни збір даних був обмежений, частину обстежень припинено, а публікація статистики - призупинена. У результаті органи влади не мали актуальних даних для ухвалення рішень, бізнес і міжнародні партнери - для аналізу ситуації, а Україна не могла повноцінно виконувати свої зобов’язання у сфері міжнародної статистики. Саме тому відновлення звітності - це логічний і необхідний крок.

Що нового?

До 24 лютого 2022 року законопроєкт № 2115‑IX мав трохи інший вигляд. Зміни відбулися у сфері статистики: на відміну від попереднього законодавства про статистику, до Закону № 2115‑IX були внесені зміни. Публікація статистики повертається до відкритого й регулярного формату, стане повноцінною та системною. Влада зможе знову використовувати дані для ухвалення рішень, проводити повноцінну аналітику на основі зібраної інформації. Однією з головних змін є те, що раніше звіт можна було подавати як у паперовій формі, так і в електронній, але зараз перевага надана електронному формату.

Що тепер необхідно?

Регулярне та обов’язкове подання звітності для всіх суб’єктів за встановленими термінами;
Виконання вибіркових обстежень населення щодо життя, доходів, зайнятості, витрат у агросекторі та інших сферах;
Обґрунтування бюджетної, соціальної, економічної та демографічної політик на основі реально зібраних і проаналізованих даних;
Подання звітів виключно в електронній формі — доступно та зручно через державні сервіси.

До чого приведуть зміни?

Бізнес в країні стане більш прозорим, тож буде легше слідкувати за виплатою податків. Україні потрібні стабільні фінансові надходження — саме завдяки ним держава може забезпечувати армію зброєю, технікою, амуніцією, а також фінансувати відновлення зруйнованої інфраструктури, підтримку населення та розвиток економіки в умовах війни. Але звітність важлива не лише для поточних рішень: саме на основі зібраних даних формуються плани з відбудови інфраструктури, підтримки бізнесу та громадян, а також для залучення інвесторів і міжнародної допомоги. Чим достовірніші й повніші дані - тим більшою буде довіра до України на міжнародному рівні. Фінансова прозорість, регулярна звітність і аналітика - складники нового устаткування державного управління, яке дозволяє ефективно витрачати бюджетні кошти і міжнародну допомогу. Інститут прозорої звітності, якщо він працює коректно, є фундаментом для майбутнього розвитку, підтримки соціальної сфери та євроінтеграційного поступу країни.

Звʼязок з Євросоюзом

Одна з ключових умов євроінтеграції України є прозорість в веденні бізнесу. Саме завдяки чесному веденню справ, регулярній звітності та доступу до достовірних даних створюється стабільне, конкурентне економічне середовище, яке відповідає цінностям і стандартам Європейського Союзу. Такий підхід зміцнює довіру інвесторів, відкриває нові ринки та підсилює позиції України як надійного партнера на міжнародній арені. Нововведення напряму сприяє антикорупційній політиці. Європейський Союз жорстко ставиться до корупції в Україні та вважає боротьбу з нею ключовою умовою для євроінтеграції. ЄС надає фінансову допомогу лише за умови виконання реформ, підтримує антикорупційні органи (НАБУ, САП, ВАКС), розвиває цифрові сервіси (Prozorro, е-декларування) та контролює прозорість процесів. Цей підхід усилює довіру інвесторів, відкриває нові ринки та підсилює міжнародні позиції України.