Від "Говорить Харків" до звільнення Херсона: листопад в історії України

У різні роки на листопад припадали події, які залишили помітний слід в історії України, вплинули на розвиток її міст і суспільства: від перших кроків українського радіомовлення й масштабних індустріальних проєктів до боротьби за права людини, масових протестів і звільнення окупованих територій. Вони відображали суперечності радянської доби, прагнення українців до свободи та відновлення державної незалежності. Згадуємо важливі листопадові дати української історії.

16 листопада 1924 року - перша радіопередача в Україні

О 19:00 із Харкова пролунало: “Алло, алло, алло! Говорить Харків, говорить Харків”. Запис першої програми не зберігся, але 16 листопада в Україні відзначається як День працівників радіо, телебачення та зв'язку.

7 листопада 1926 року - створення літературного угруповання МАРС у Києві

"Майстерня революційного слова" об'єднала Валер'яна Підмогильного, Григорія Косинку, Бориса Антоненка-Давидовича та інших письменників. Чимало учасників зазнали репресій у 1930-х роках.

8 листопада 1927 року - закладення Дніпрогесу

У Запоріжжі відбулася урочиста церемонія закладення фундаменту Дніпровської гідроелектростанції. Це був один із наймасштабніших індустріальних проєктів радянської доби, який змінив економіку регіону й став символом електрифікації. Водночас будівництво було частиною примусової індустріалізації та відбувалося в умовах жорсткої трудової дисципліни.

Листопад 1932 року - посилення хлібозаготівельного терору

Восени 1932 року радянське керівництво посилювало вилучення зерна та репресивний тиск на українське селянство.

1 листопада 1939 року - рішення про включення Західної України до СРСР у складі УРСР

Верховна Рада СРСР ухвалила закон про включення Західної України до Радянського Союзу з приєднанням до Української РСР. Це стало юридичним оформленням територіальних змін після вступу Червоної армії на територію Польщі у вересні 1939 року. Процес відбувався під радянським військовим контролем, а вибори до Народних зборів Західної України проходили без реальної політичної конкуренції.

3 листопада 1941 року - підрив Успенського собору Києво-Печерської лаври

Під час нацистської окупації Києва вибух зруйнував Успенський собор - одну з найвизначніших пам’яток давньоруської архітектури. Обставини трагедії залишаються предметом історичних дискусій. Серед основних версій - причетність радянських диверсантів, які мінували об’єкти під час відступу, та нацистських окупантів. Водночас дослідники наголошують на відповідальності обох тоталітарних режимів за знищення культурної спадщини.

6 листопада 1943 року - до Києва увійшли радянські війська після нацистської окупації

Після майже двох років нацистської окупації радянські війська зайняли Київ у ході Київської наступальної операції. За радянськими військовими даними, втрати 1-го Українського фронту в операції 3-13 листопада становили 30 569 осіб убитими, пораненими та зниклими безвісти, з них 6 491 - безповоротні. Якщо враховувати попередні бої на Букринському й Лютізькому плацдармах, загальні втрати були значно більшими. Історичні оцінки залежать від хронологічних меж і складу операцій, включених до підрахунку.

5 листопада 1953 року – відкрито міст Патона: перший у світі суцільнозварний міст

У Києві офіційно відкрили міст імені Євгена Патона - першу у світі суцільнозварну металеву конструкцію, збудовану без єдиного болта чи заклепки. Академік Патон розробив технологію автоматичного зварювання ще під час Другої світової війни. 

6 листопада 1960 року - відкриття Київського метрополітену

Першу чергу метро відкрили з п'ятьма станціями: “Вокзальна”, “Університет”, “Хрещатик”, “Арсенальна” та “Дніпро”.

9 листопада 1962 року - Станіслав перейменували на Івано-Франківськ

Указ Президії Верховної Ради УРСР датований 9 листопада 1962 року й передбачав перейменування як міста Станіслава, так і Станіславської області на Івано-Франківськ та Івано-Франківську область відповідно.

5 листопада 1968 року - самоспалення Василя Макуха на Хрещатику

5 листопада 1968 року Василь Макух облив себе бензином і підпалив на Хрещатику на знак протесту проти радянської колонізації України. Він вигукував “Геть окупантів!” і “Хай живе вільна Україна!”, а також виступав проти окупації Чехословаччини. Василь Макух помер 6 листопада 1968 року від отриманих опіків.

9 листопада 1976 року - створення Української гельсінської групи

Дисиденти на чолі з Миколою Руденком започаткували легальну правозахисну організацію, яка документувала порушення прав людини в СРСР. Серед засновників були Оксана Мешко, Левко Лук'яненко, Олесь Бердник та Олекса Тихий.

19 листопада 1989 року - перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина й Олекси Тихого

У Києві відбулася велелюдна траурна процесія за участю десятків тисяч людей. Повернення останків загиблих у радянських таборах дисидентів перетворилося на одну з помітних масових акцій національного руху напередодні відновлення незалежності.

21–22 листопада 2004 року - початок Помаранчевої революції

Після другого туру президентських виборів прихильники Віктора Ющенка вийшли на масові протести через заяви про фальсифікації. Центром протестного руху став Майдан Незалежності в Києві.

21 листопада 2013 року - початок Євромайдану

Протести почалися після рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Згодом рух переріс у Революцію Гідності, спричинену також насильством влади та вимогами політичних змін.

25 листопада 2018 року – напад росії на українські кораблі в районі Керченської протоки

російські військові обстріляли й захопили два українські артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь" та рейдовий буксир "Яни Капу", які прямували з Одеси до Маріуполя. Під час нападу кораблі зазнали пошкоджень, троє українських моряків дістали поранення, а всіх 24 членів екіпажів захопили в полон. Моряків звільнили під час обміну 7 вересня 2019 року, а захоплені судна росія повернула Україні в листопаді того ж року.

11 листопада 2022 року - повернення Херсона під контроль України

Українські військові увійшли до міста після відступу російських військ із правобережної частини Херсонщини. Мешканці вийшли на вулиці з українськими прапорами.

Від Помаранчевої революції та Революції Гідності до звільнення Херсона – листопадові події різних років стали важливими сторінками боротьби українців за свободу та незалежність. Вони нагадують, що історія України – це не лише політичні рішення й військові операції, а й історії людей, які чинили опір, відстоювали свої права та захищали майбутнє своєї країни.

Ігор Льов

Публікації у розділі "Блоги" відображають виключно точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.