"Темрява та крижаний холод": польські медіа про російські атаки по Україні

Тривожні прогнози від військових, масовані обстріли на тлі морозів та побоювання польських медіа щодо можливих блекаутів у Польщі. Так наші європейські сусіди писали про енергетичну кризу в Україні, спричинену російськими атаками.

Українські відключення – це не тимчасові незручності, зазначають польські журналісти. Тож тепер для польського читача це не новини десь далеко від дому, а чіткі сигнали про загрозу, яка вже перетинає польські кордони. І це не дивно, адже на початку року польська енергомережа зазнала кібератаки, тож фахівці оцінювали ризик повного блекауту та готовності країни до нього.

В основному польські видання писали про ситуацію в столиці, але згадували й Одесу, де складну ситуацію з електроенергією посилювало обмерзлість. Звісно, тривогу викликали й події в Молдові: адже блекаут у цій країні показує, що енергетичні мережі Східної Європи взаємопов’язані, а північний сусід готовий зробити все, щоб ще більше дестабілізувати ситуацію в регіоні.

"Зламати дух і волю"

Видання Wirtualna Polska (WP) акцентує на цілеспрямованій стратегії росії, яка з жовтня 2025 року змістила фокус атак на інфраструктуру життєзабезпечення. Журналісти підкреслюють, що удари по електростанціях та тепломережах мають на меті не лише знеструмлення, а й психологічний тиск на суспільство.

Журналісти проілюстрували матеріал фотографією з Києва, де люди стоять у черзі за теплою їжею.

ЗОБРАЖЕННЯ: скріншот WP

Також видання цитує польського генерала, колишнього заступника начальника Генштабу Війська Польського Леона Коморніцького, який дає доволі похмурий прогноз. На його думку, головна мета ворога — "зламати дух і волю українського суспільства до оборони". Коморніцький також вказує на критичну проблему, яка ускладнює ситуацію: "Настав явний криз у сфері протиповітряної оборони".

Енергетична безпека України важлива для всієї Східної Європи

Польські медіа звертають увагу на те, що українська енергосистема зараз вразлива не лише до ракет, а й до природних факторів. Телеканал TVN24, посилаючись на владу Одеси, повідомляє про масштабні знеструмлення на півдні України, спричинені обмерзлістю ліній. Окрім цього видання цитує Володимира Зеленського, пише про брак води в Києві та наголошує, що проблема з електрикою серйозно вплинула і на сусідню Молдову.

Портал Onet розвиває цю тему, розповідаючи про взаємозалежність енергосистем Східної Європи. Видання повідомляє, що проблеми в українській мережі (падіння напруги) призвели до аварійних відключень у сусідній Молдові, а в Одесі електроенергію подавали лише до об’єктів критичної інфраструктури.

Відоме польське видання "Газета виборча" також зауважує про проблему в Молдові і акцентує: мирні перемовини на тлі жахливих російських атак є "фарсом". Видання має свого кореспондента в Києві й ілюструє матеріали світлинами: темне місто, черга за теплою вечерею та люди в ковдрах, що ховаються в метро.

ЗОБРАЖЕННЯ: скріншот "Газета виборча"

"Понад 200 команд працюють цілодобово"

Попри складну ситуацію, польські оглядачі відзначають системну роботу українського уряду над посиленням енергонезалежності громадян. Видання OKO.press ілюструє матеріал фото зі зруйнованої електростанції й наголошує: енергетики працюють цілодобово, а українці очікують на російські атаки та значні морози. А також детально описує заходи, запроваджені в умовах надзвичайного стану в енергетиці: надання грантів ОСББ (від 100 до 300 тис. грн) на закупівлю генераторів та інверторів, спрощення процедур для встановлення сонячних панелей, захист вразливих верств та забезпечення портативними зарядними станціями дітей з інвалідністю для живлення медичного обладнання.

ЗОБРАЖЕННЯ: скріншот  OKO.press

Також журналісти звернутися із запитанням до експерта: чи можна було б підготуватися до цієї ситуації. Висновок Святослава Павлюка, виконавчого директора Асоціації "Енергоефективні міста України" був такий: у росіян забагато ракет, а українцям бракує ППО. "Найбільшої шкоди критично важливим об’єктам завдано, коли в українських захисників просто закінчилися ракети ППО", – прокоментував він.

"До України, що замерзає, прямує допомога Польщі"

Схоже, що енергетична криза призвела до чергового потепління у стосунках між Україною та Польщею.

Так, польські медіа активно писали про те, як за рішенням прем’єра Польщі Дональда Туска, Урядове агентство стратегічних резервів (RARS) виділило 379 генераторів і 18 обігрівачів для громадських потреб. Перша партія з 230 генераторів вже надійшла в Україну, повідомляє видання TVN24.

"Темрява та крижаний холод", - описує ситуацію в Україні "Газета виборча". Але до країни вже йде допомога, - пишуть журналісти.

Видання OKO.press цитує очільника Києва Віталія Кличка, який заявив, що подібні акції є прикладом єдності українці та поляків.

А що праве крило?

Цікавим є мовчання або специфічна риторика польського правого політичного крила, наприклад, представників партії "Konfederacja". У той час як ліберальні та центристські медіа пишуть про реальну загрозу і необхідність ППО, праві ресурси часто ігнорують гуманітарний аспект кризи. Їхня увага зазвичай зміщена на власні економічні інтереси: підтримку блокування кордону з Україною або критику "зеленого курсу" ЄС.

Замість висновків

Таке висвітлення інформації про Україну від медіа наших західних сусідів свідчить про побоювання зі сторони уряду Польщі повторення українського енергетичного сценарію. Вони не приховують складності становища, вказуючи на дефіцит засобів ППО та жорстокість російських атак, особливо на фоні неодноразового порушення російськими безпілотниками повітряного простору Польщі під час серій атак на Україну. І саме ця об’єктивна, подекуди жорстка картинка в медіа стимулює польський уряд діяти швидко, відправляючи необхідну допомогу без зайвих обговорень та довгих бюрократичних узгоджень.

Наталія Стеблина

Публікації у розділі "Блоги" відображають винятково точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.

Олександр Моторний

Публікації у розділі "Блоги" відображають винятково точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.