Меню
Соціальні мережі
Розділи
Чи можна бити зоофіла, якщо хочеться?
5131
Фото: LexInform
В Одесі набирає обертів історія із затриманням чоловіка за підозрою у сексуальному насильстві над собакою. Наприкінці травня - початку червня волонтери здійняли галас про те, що чоловік ґвалтує собак, а поліція нічого не робить. Після цього чоловіка затримали.
Спочатку затриманому готували підозру за частиною 3 статті 299 Кримінального кодексу України (Жорстоке поводження з тваринами) тоді поліція повідомляла, що ніби-то до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчими додатково внесені відомості за частиною 1 статті 156 Кримінального кодексу України (Розбещення неповнолітніх), але згодом цю статтю перекваліфікували у грубе порушення громадського порядку, що супроводжувалося винятковим цинізмом й підозру про розбещення йому не оголошували.
Так би він й чекав суду у СІЗО, але зараз активістка, яка забирала собаку під час затримання чоловіка заявила, що адвокатка підозрюваного звернулася у поліцію із заявою що волонтерка побила її підзахисного. Активістка сама про це написала й оприлюднила особисті дані адвокатки - її телефон та прізвище, ім'я, по батькові із підписом, що та чекає на дзвінки. За це Кримінальний кодекс також передбачає покарання. Тим більш, що в коментарях під дописом активістки вже деякі користувачі пишуть, що готові їхати до адвокатки додому.
Інші з обуренням питають, "що в тієї адвокатки в голові" й припускають, що "лайно та мухи". Утім насправді дії адвокатки логічні з погляду закону та правової держави.
Зґвалтування собаки - це огидно, втім як й зґвалтування взагалі.
Але якщо ми прагнемо жити в державі де панує закон то маємо розуміти, що назвати людину "педофілом" чи "зоофілом" можна лише після того, як її визнає винним суд. А бити взагалі не можна, якщо це не самозахист.
Це стосується навіть маніяків та москальських військових, щоправда, останніх лише якщо їх заарештували, чи взяли у полон, а в решті випадків їх треба навіть вбивати.
Якщо кожен буде бити усякого кого захоче, то правової держави не буде, а буде свавілля.
Навіть в фанатично релігійних державах панує закон. Подекуди збочений та викривлений з погляду прав людини - тих, що вважаються загальнолюдськими, але Закон.
Що ж до країн, які вважають цивілізованими та правовими, то для них дії адвокатки не просто логічні - вони правильні. А от розповсюдження її персональних даних - ні.
Якщо адвокатці вирішать телефонувати із погрозами, то вона може звернутись до поліції із заявою щодо активістки вже про порушення законодавства у сфері захисту персональних даних.
Статтею 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення за це передбачена адміністративна відповідальність, яка передбачає штраф від 200 до 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян залежно від самого порушення та особи, яка його вчинила.
Це якщо вона не захоче поскаржитися про порушення недоторканності приватного життя. Тоді настає вже кримінальна відповідальність. І якщо якомусь активному добродію спаде на думку їхати до адвокатки додому, то волонтерці Тетяні загрожуватиме в кращому випадку штраф. Та й добродію також.
Утім тут також ще суд матиме визначити, а чи винна волонтерка, чи добродій. Бо Закон працює саме так. Коли він працює звісно. Тому Феміда сліпа, бо їй байдуже добрий ти чи злий, волонтер чи зухвалий ґвалтівник собак та кіз.
Звісно може взагалі не буде ніяких поїздок, дзвінків й чогось іншого, а буде простий суд з акціями волонтерів тощо. Чоловіка можуть визнати винним у зґвалтуванні собаки, а можуть і виправдати. Може статися багато чого, його навіть можуть вбити у СІЗО.
Але на питання чи можна бити зоофіла, якщо хочеться кожному зрештою доведеться відповідати самому.
Публікації у розділі "Блоги" відображають винятково точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.
