Знайти й повернути: пошук героя Олександра "Філа" Сурменка завершився

7188

Фото: Інтент/Альбіна Карман

Фото: Інтент/Альбіна Карман

В листопаді 2023 року одна з пошукових груп Гуманітарного проєкту ЗСУ "НА ЩИТІ" проводила пошуки загиблих на деокупованій Херсонщині, в районі Давидового Броду. Тоді пошуковиця Анастасія Андрикова, розповіла журналісткам "Інтента" про те, що її головна ціль пошуків — знайти тіло загиблого друга й побратима Саші. Історія Насті перетворилася в документальний фільм НАСТЯ, який за сприяння Media Development Foundation презентували на закритому кінопоказі в Києві. Відтоді усі творці фільму чекали продовження цієї історії. 

Передісторія

Завдяки спільній роботі Центрального Управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Уповноваженого зі зниклих безвісти у співпраці з Об’єднаним центром при СБУ, вдалося репатріювати до України 254 тіла загиблих військовослужбовців. Серед них був військовослужбовець з Броварів Олександр "Філ" Сурменко, що встав на захист Київщини з першого дня повномасштабної війни та зник безвісти в селі Устимівка Луганської області влітку 2022 року.  

За інформацією побратимів та посестер, лейтенант Олександр Сурменко навесні 2022 року, після звільнення Броварщини від російських загарбників, очолив першу зведену роту 136-го батальйону і повів наших бійців нищити ворога на Схід України. Він брав безпосередню участь у бойових діях на території Луганської та Донецької областей. Організував та безпосередньо керував передислокацією зведеної роти під час форсування річки Сіверський Донець, унаслідок чого, завдяки грамотним діям, підрозділ вийшов з оперативного оточення без втрат.

Загинув Олександр 19 червня 2022 року під час стримування наступу переважаючих сил противника поблизу населеного пункту Устинівка Луганської області. Бій з ворогом тривав понад 8 годин.


Лейтенант Олександр "Філ" Сурменко. Фото надала Анастасія Андрикова 

"Я всім казала: "Та Саня не міг загинути. Він точно живий". Ну, це ж Саня, він зараз закинеться якимось знеболювальним, накине собі 33 своїх турнікети, бо він такий досвідчений, він молодець, він не може загинути. Але потім ця вся моя теорія просто падала. Люди вірили в те, що він живий, а я вже не вірила, я вже розуміла реальність, що він ніяк не вижив. В якийсь момент ми зупинилися посеред поля, бо я всю дорогу ридала, захлинаючись. Я вийшла, сіла на траві на пагорбі й сиділа в холодному літньому полі під зоряним небом. Я ридала і думала про те, що Сані там зараз холодно, боляче і він один в полі. І після цього все, жодних емоцій на похованнях, жодних емоцій по втратах, я спокійно це все переношу, воно не йде за мною. Я собі чітко визначила, що я повертаю хлопців додому і маю повернути Сашу. Того літа я поставила фото Саші на заставку телефона і не змінюю, щоб завжди собі нагадувати, що я маю повернути його додому", — розповідала Анастасія Андрикова "Інтенту" під час пошукової місії на Херсонщині в листопаді 2023. 


Анастасія Андрикова в деокупованому селі на Херсонщині. Фото: Інтент/Альбіна Карман

Похорон "Філа"

Напередодні похорону Настя збирає в Броварах друзів і знайомих, які також їдуть на прощання. Вона вдруге за час служби в пошукових групах приїхала додому, й вдруге цей приїзд повʼязаний із похованнями її друзів. Поки везе усіх в Калинівку — рідне село Саші, поруч із Броварами — розповідає, що для неї робота в пошукових групах змінюється з кожним роком в кращу сторону з погляду інтенсивності, підготовленості та кваліфікації.

Коли Настю повідомили про те, що тіло "Філа" повернули, вона написала нашим журналісткам дорогою до моргу: "Я думаю, що його пошук мотивував мене всі два роки. Боюсь втратити цю землю під ногами, якщо це він", — казала пошуковиця перед опізнанням. Зараз, перед похованням все ж опізнаного друга, її тримає те, що поруч дім, рідні і друзі.

В Калинівці вже зібралось чимало людей й сформували живий коридор. Візуально половина з присутніх — військовослужбовці та військовослужбовиці, які служили із "Філом" на Київщині. Усі вони чекали його два з половиною роки. 


Родина Олександра "Філа" Сурменка під час прощання у Калинівці. Фото: Інтент/Альбіна Карман 

Велика колона людей рухалась до кладовища майже мовчки в усвідомленні того, що душа захисника знайшла спокій аж через два з половиною роки важкого шляху — в розмовах було чути, що про це згадували часто. 


Фото: Інтент/Альбіна Карман

Як тільки труну "Філа" обступили на цвинтарі та почали прощатись, почалася злива. 

"Мені одному здається, що він би міг бути командиром?" — говорять побратими загиблого, — "Саша завжди в першу чергу піклувався про своїх бійців та особистим прикладом мотивував особовий склад нещадно нищити ворога", — згадують вони. 


Анастасія Андрикова прощається з другом. Фото: Інтент/Альбіна Карман 
 


Під зливою. Фото: Інтент/Альбіна Карман

Фото "Філа" було заставкою на телефоні пошуковиці Насті впродовж двох з половиною років як нагадування про те, що його потрібно знайти й повернути додому. Дівчина розблоковує телефон поки труну повернутого додому друга засипають на кладовищі й немов востаннє дивиться на його фото. А вже за півтори години, о 14:17, вона змінює заставку зі словами: "Починаю жити життя". 


Фото: Інтент/Альбіна Карман


Знімок екрана з інстаграму Анастасії Андрикової 
 

Сестра загиблого Марина Грядівець присвятила йому вірша: 

Ми сьогодні Героя ховали 
У закритій холодній труні.
Все затихло, птахи не співали.
Виграв час Він тобі та мені.

Ми сьогодні Героя ховали.
Як же мама Його пригорне?
Так з надією Сина чекала.
Все не вірить, ніяк не збагне.

Ми сьогодні Героя ховали.
Рідна вулиця вся у сльозах 
В путь останню Його проводжала,
Вистеляючи квітами шлях.

Ми сьогодні Героя ховали.
37...Не залишив своїх.
Поки кулі ворожі літали,
Врятувати поранених встиг.

Ми сьогодні Героя ховали.
Небо плакало градом, дощем.
Вся природа тоді відчувала
Наше горе, болючий щем.

Ми сьогодні Героя ховали.
Гуркіт пострілів. Мамин крик.
Я молю, щоб Його пам'ятали.
Вірний Син за Вкраїну поліг!


Марина Гірявець. Фото: Інтент/Альбіна Карман 

Альбіна Карман

Публікації у розділі "Блоги" відображають винятково точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.

Поділитися