Збірна України на футбольному Євро може здійснити історичний прорив

Вже у п'ятницю 14 червня у Німеччині розпочнеться фінальна стадія чемпіонату Європи з найпопулярнішого у світі спорту – футболу. Наша збірна везе чи не найкращий склад у своїй історії, аналітичний портал Transfermarkt оцінює його у 343 мільйони євро. Підбір гравців дозволяє сподіватися, що ця команда може не лише повторити, а й перевершити свій успіх на минулому форумі, дійти до півфіналу, а може й зіграти у головному матчі турніру.

Україна вчетверте поспіль виходить у фінальну стадію чемпіонату Європи. У 2012 (вдома) і у 2016 збірна не вийшла з групи. А ось у 2021 (Євро було перенесено на рік через ковід) жовто-сині під керівництвом Андрія Шевченка дійшли до чвертьфіналу.

На попередніх першостях команда спиралася здебільшого на гравців з української першості, насамперед його провідних клубів. Шахтар, Динамо, а раніше ще й Дніпро з Металістом постачали до збірної більш ніж половину основного складу.

Нинішня ситуація призвела до того, що практично всі найсильніші українські гравці поїхали до європейських чемпіонатів, де зовсім інший рівень боротьби та суперництва. У наших футболістів тепер набагато більша конкуренція і всередині клубів, і на футбольних полях.

Напевно, найпереконливіший сезон з українців у Європі провів центральний нападник Артем Довбик. Артем разом із Жироною посів третє місце в Іспанії, команда наступного сезону вперше зіграє у Лізі чемпіонів. А сам Довбик із 24 забитими голами став найкращим бомбардиром Ла Ліги.

Відмінно виявив себе й одноклубник Артема - правий нападник Віктор Циганков, на його рахунку 8 голів та 7 гольових передач.

У воротах мадридського Реала 31 матч провів Андрій Лунін. Андрій знову став переможцем чемпіонату Іспанії та переможцем Ліги чемпіонів, і цього разу його внесок у командний результат був дуже вагомим. Шкода, що Лунін не зіграв у головному матчі – фіналі Ліги чемпіонів.

Впевнено сезони в Англії провели наші захисники Віталій Міколенко та Ілля Забарний. Миколенко вже третій сезон – основний лівий деф Евертона, шкода лише, що травма кісточки завадила йому зіграти у прикінцевих матчах сезону. У штабі збірної кажуть, що Віталій уже почав працювати у загальній групі і його поява в основі збірної є цілком ймовірною. Переконливим був і виступ у центрі оборони Борнмута Іллі Забарного, який взагалі за сезон у Прем'єр-лізі пропустив лише 90 ігрових хвилин.

Ліворуч у захисті Арсеналу грав Олександр Зінченко, який у збірній найчастіше виступає у середній лінії. Лондонці до останнього виборювали чемпіонство, але втратили його лише в останньому турі. Сезон Зінченка в Англії зіпсували дві травми, але до Євро він підходить здоровим і відпочившим. Не виключено, що саме Олександр виводитиме нашу збірну на поле з капітанською пов'язкою.

Ліворуч у нападі інших лондонців, Челсі відіграв Михайло Мудрик. Михайло мав непростий сезон, але все ж таки в 41 матчі він зумів забити 7 голів і віддати 2 гольові передачі. В атаках української збірної Мудрик нерідко грає першу скрипку. Він нескінченно вірить у свій талант і готовий йти обігравати будь-яку кількість захисників, що, треба сказати, іноді йому вдається. Якщо Мудрик ловить своє натхнення, то він здатний багато на що - обігравати, завдавати чарівних ударів, віддавати неймовірні паси партнерам. Євро це чудова можливість Михайлу переконливо нагадати про свої здібності на міжнародній арені.

В іспанській Валенсії свій сезон провів центрфорвард Роман Яремчук. Нападник відіграв 29 матчів, у яких забив лише 4 голи. Результат скромний, але це був перший рік Яремчука у ТОП чемпіонаті. Поки що ще не цілком зрозуміло, хто краще проявить себе у збірній на позиції центрального нападника – він чи Довбик. У жовто-синій команді Роман зараз може виглядати набагато впевненіше, ніж у клубі.

31-річний атакувальний півзахисник Руслан Маліновський в італійському Дженоа за 30 матчів сезону забив 4 голи та віддав дві гольові передачі. Можливо, що найкращі виступи Руслана вже залишилися позаду. Але Малиновський, як і раніше, здатний своїми пасами та потужними ударами створювати багато неприємностей суперникам, навіть якщо виходить на поле по ходу гри.

Ще ніколи в історії збірної України не було стільки виконавців, які грають у провідних європейських лігах. У ТОП чемпіонатах футболісти постійно перебувають під пресингом уболівальників, майже завжди грають по два матчі на тиждень і протистоять набагато сильнішим суперникам, ніж у них були в українській Прем'єр-лізі. Все це буде дуже важливим у ході такого швидкоплинного та напруженого турніру, як чемпіонат Європи. В Україні футболісти провідних клубів проводили як правило 2-3 реально важливі матчі на місяць, між якими могли 1-2 тижні відпочити.

Якщо ми згадаємо Євро-2021 (2020), то на ньому наша команда 13 червня чудово провела перший матч (хоч і програла 2:3) проти Нідерландів. Вже за чотири дні українці насилу змогли перемогти скромну Північну Македонію 2:1. Фіаско чекало на жовто-синіх ще через чотири доби 21 червня у грі проти Австрії (0:1). Підопічні Шевченка майже не створили моментів біля чужих воріт і вийшли із групи лише за додатковими показниками. Волею календаря у 1/8 Україна зіграла за 8 днів. Команда, що відпочила, змогла в додатковий час зламати опір Швеції (2:1). Але ще через чотири дні у 1/4 наші розгромно програли Англії (0:4).

На цьому Євро кістяк нашої команди складатимуть футболісти, які звикли до інтенсивності ТОП чемпіонатів, де потрібно боротися з найкращими гравцями світу під пильною увагою вболівальників та преси. Демонструвати свій клас та боротися за місце в основному складі два рази на тиждень. Довбик, Циганков, Лунін, Миколенко, Забарний, Зінченко, Мудрик, Яремчук, та Малиновський до таких викликів готові.

Важливий міжнародний досвід має також й старший тренер збірної Сергій Ребров. Сергій Станіславович як гравець виступав за лондонські Тоттенхем та Вест Хем, а також за турецький Фенербахче. Тренував Ребров клуби в Угорщині, Саудівській Аравії та ОАЕ. Наш коуч – один із небагатьох українських фахівців, який вільно володіє англійською мовою.
Ребров у збірній лише рік, і головне, що зумів поки що продемонструвати Сергій Станіславович, це вміння вичавлювати результат. Наприклад, при ньому у двох товариських матчах Україна не поступилася Німеччині (3:3 та 0:0). Наша команда позбавлена можливості проводити матчі вдома, але двічі фактично на нейтральних полях жовто-сині зіграли в офіційних матчах внічию з золотим та срібним призером минулого Євро - Італією (0:0) та Англією (1:1). Лише одного разу з Ребровим збірна програла в офіційному матчі – у гостях Італії (1:2). У відбірковій групі команда взяла максим очок проти непростої Північної Македонії (3:2 та 2:0) та слабкої Мальти (1:0 та 3:1).

У стикових матчах обидва рази програючи під час зустрічей українці зуміли дотиснути Боснію та Ісландію (обидва рази з рахунком 2:1). Мабуть, окремо стоїть лише нещодавній програш у товариському матчі 1:3 Польщі, але в ньому Ребров зважився на численні експерименти зі складом.

Команда Сергія Реброва грає, можливо, не так видовищно та комбінаційно, як збірна Андрія Шевченка у 2019-2021 роках. Але Шевченко прийшов до збірної у 2016, а Ребров із командою лише рік. Не факт, що ми побачимо красиву та домінуючу гру підопічних Сергія Станіславовича. Але здобувати результат при Реброві команда вміє.

За нинішньої націленості команди на результат і здатності гравців виступати в напруженому графіку європейського форуму наша збірна цілком може не тільки повторити, а й переписати свої рекорди. Досі українці двічі потрапляли у вісімку найкращих великих турнірів – на чемпіонаті світу 2006 та Європи 2021.

Цього разу цілком імовірно, що команда зможе провести на турнірі навіть понад п'яти матчів. І за вдалого збігу обставин дійти до півфіналу, а можливо і до головного матчу чемпіонату Європи.

Антон Терехов

Публікації у розділі "Блоги" відображають винятково точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.