Журналісти вміють думати про майбутнє West Media Forum 2022 "Amore, more, ore, re" (Луцьк)

18 та 19 листопада в Луцьку відбувся медіа форум. Як з'ясувалося, журналісти зібралися не тільки в розпал війни, а й під час блекаута після жорстокої ракетної атаки по Україні. Тим вище оцінка організаторам, які змогли провести захід на високому рівні. Упевнений, що не помилюся, сказавши слова подяки не тільки від себе, але й від колег.

П'ять панелей, майже тридцять спікерів сповна дозволили обмінятися думками не тільки про сучасний стан української журналістики, але висловити припущення про перспективи. У короткому блозі немає можливості детально передати точку зору кожного спікера, запропонувати детальний звіт про дискусії, тому спробую запропонувати свої думки після виступів і дискусій.

Безперечно, що ЗМІ переживають не найкращі часи разом з країною.

Очевидно, що основна тема – війна у всіх її проявах, тобто не тільки власне бойові дії. Про них якраз пишуть та знімають відносно небагато з метою збереження військової таємниці. Сьогодні ЗМІ розповідають історії воїнів, волонтерів, людей, які пережили окупацію або досі залишаються за лінією фронту і в умовах загрози життю не тільки виживають, намагаються допомагати побратимам по нещастю, але й беруть участь в опорі, намагаючись допомагати ЗСУ. Нестачі в подібних публікаціях немає. Загальна думка одностайна – про це говорити можна і потрібно, але при цьому головне не нашкодити герою історії, не поранити тих, хто буде читати, не зіграти на руку ворогові, розповівши зайве.

Визначили величезну і важливу функцію сучасної журналістики – документування військових злочинів.

Ці теми важливі, вони гострі та актуальні, але відбирають багато часу і ресурсів у ЗМІ. Судячи з усього, вже після війни журналісти в повній мірі повернутися до тем корупції, розслідувань дій центральної та місцевої влади, судів, правоохоронців і т.п.

Велику увагу приділили виживанню ЗМІ. Не секрет, що журналістика в найширшому розумінні цього слова залишилася практично без фінансування. Економіка України втрачає з кожним днем. Отже, втратили фінансування ті ЗМІ, які залежали від одного інвестора або однієї фінансово-промислової групи, так звані спонсорські ЗМІ. Впав ринок реклами, стало менше споживачів продукції ЗМІ – частина в ЗСУ, частина були змушені покинути Україну. На форумі обговорили цей клубок проблем, я гадаю, що кожен зміг щось для себе взяти – хтось ідею, а хтось, можливо, і рецепт виживання.

Якщо говорити про загальний настрій форуму, то я б його сформулював так: для ЗМІ та журналістів як раніше вже не буде ніколи, зміниться країна, а разом з нею і сфера свободи слова, як буде далі, достеменно не знає ні хто, бо ми це майбутнє зараз захищаємо і тільки починаємо будувати.

При чому, будуємо всі – бізнес, читачі, глядачі та слухачі, і звичайно ж журналісти…

Ігор Льов