Залишились без своїх вантажівок, або Хіба все державне - погане?

Коли Російська імперія вступила у Першу світову війну, з'ясувалося, що армії бракує артилерійських снарядів. Почали розбиратися, створили комісію, призначили її головою бадьорого генерала. Він дізнався, що по всій країні артснаряди випускають три заводи - один казенний, невеликий, і два потужних, що перебували у приватній власності. Представники комісії запросили власників цих двох підприємств до себе і запропонували збільшити виробництво. На що почули: "Навіщо нам вклададися у закупівлю нового обладнання, наймати співробітників, навчати їх? Ми й так отримуємо гарний прибуток. То не будемо!" Скандал був неймовірний. Згодом, з надзвичайними потугами, царській владі вдалося все ж таки налагодити випуск потрібної кількості боєприпасів.

І тепер до України. Позавчора Господарський суд Дніпропетровської області визнав банкрутом ПрАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс". Розпочата процедура ліквідації. Родзинка у тому, що в нас були дві фірми, які могли випускати вантажівки: згадана компанія і "АвтоКрАЗ". А що з другою? Егеж - з вересня 2018-го в стадії ліквідації. Теж через банкрутство.

А вантажний транспорт є вкрай необхідним на фронті. І знищення потужностей вже дається взнаки. Так, протикорабельний комплекс "Нептун" мав стати на шасі від Кременчуцького заводу. Але через банкрутство перший дивізіон, на який так чекають військові моряки (він має прикрити Північне Причорномор'я, до речі), перепланований під чеську "Татру". А це додаткові гроші і, що є надважливим на війні, час.

Ті ж самі проблеми чекають на іншу спецавтотехніку, зокрема, медичні автомобілі, мобільні лазні, пожежні системи тощо. 

Відтепер Збройні Сили змушені розраховувати на "того хлопця" за кордоном. А як швидко змінюються напрями політичних вітрів, ми вже знаємо. Наприклад, 2014-го року наші західні партнери заблокували постачання в Україну будь-якої зброї, зокрема, тієї, що наші корабели планували встановити на новий український корвет "Володимир Великий". Корвет так і не добудували, а приватний завод, на стапелях якого розташований його корпус, днями... став банкрутом! Бінго. 

Чому так сталося? Офіційних причин вам знайдуть кілька. А я припущу, що без політики не обійшлось. Бо всі знають: у ексвласника "АвтоКрАЗа" Жеваго свого часу виникли проблеми з керівництвом держави. Тоді правоохоронці навіть оголосили цього олігарха у розшук. А у бенефіціара "Богдан Моторс" - прихованого чи ні, яка вже різниця - Порошенка гострий конфлікт з новим главою держави. 

Треба також мати на увазі, що донедавна Білорусь постачала нам для військових потреб свої "МАЗи". Тепер, після санкцій, звісно, зась. Як зі зброєю для корвета.  

Нам 30 років вбивали в голови, що держава - завжди поганий господар. Що треба все продати. І буде щастя. Ринок все відрегулює.

Я думаю, нам ще пощастило. Бо військові заводи в Харкові, Києві, Житомирі, Львові, Миколаєві є державними і зараз випускають та ремонтують броньовану техніку для фронту. А які б гарні житлові комплекси з чудернацькими назвами могли з'явитися на місці цих підприємств! Чи великі магазини... 

І добре, що держава не втратила контролю над залізницею. Важко уявити, що могло б трапитися в ті гарячі дні у 2014-му і 2015-му, коли потрібно було терміново перекидати на Схід ешелони з солдатами і технікою. 

Я не проти приватизації. Але під час війни не може держава залежати від політичних чвар впливових багатіїв. 

Отакий урок військової економіки нам усім. 

Фото: Defence Express

Евгений Блинов