Як проблема відсутності гендерних даних робить життя жінок складнішим (за книгою «Invisible Women. Exposing Data Bias in a World Designed for Men»)

Керолайн Кріадо Перес у своїй книзі «Невидимі жінки» пише, що всі в суспільстві звикли до того, що люди – за замовчуванням чоловіки. Такий гендерний перекос має глибоке історичне коріння. Непропорційно велика представленість чоловіків у культурі стала наслідком того, що чоловічий досвід сприймається як універсальний, а жіночий – нішевий.  Незважаючи на те, що жінки – це половина людства, увага до самих жінок їх потреб значно нижча. Саме міф про універсальність чоловіків став причиною дефіциту гендерних даних.

Кожного разу спроба змінити гендерний перекос у будь-якій сфері сприймається дуже негативно. Коли в якийсь фільм додають більше персонажів-жінок або знімають фільм конкретно про них, публіка підіймає галас і стверджує, що феміністки знищують кіноіндустрію. Та чи так це насправді ? Чоловічих ролей у фільмах не тільки більше, ніж жіночих – на чоловічих персонажів випадає вдвічі більше екранного часу, а в фільмах, де головний герой чоловік (а таких більшість) – навіть втричі більше. Тільки якщо головна роль у фільмі жіноча, то на чоловіків та жінок приходиться рівна кількість екранного часу. Також у персонажів-чоловіків зазвичай втричі більше реплік.

Дисбаланс у представленості жінок ми можемо побачити і у ЗМІ. Раз на 5 років, починаючи з 1995, проект «Глобальний медіамоніторинг» аналізує представленість жінок у різних видах ЗМІ. В звіті, опублікованому у 2015, вказується, що доля жінок в загальній кількості людей, представлених чи згаданих у газетах, на радіо чи телебаченні складає 24% – рівно стільки ж, скільки й у 2010. Дослідження проводилося по 114 країнам.

У 2013 році ЗМІ звеличували американського тенісиста Енді Маррея за те, що «після 77 років очікування він приніс Великобританії перемогу в Уімблдоні», хоча ще у 1977 році це зробила Вірджинія Уейд. У США прийнято вважати, що їхня збірна країни по футболу жодного разу не перемагала на чемпіонаті світу й навіть не потрапляла до фіналу, хоча жіноча збірна цієї країни чотири рази перемагала на чемпіонаті світу. Але ці дані не враховуються, адже жіночі види спорту автоматично вважаються несерйозними.

Коли я вчилася у музичній школі, то в програмі з музичної літератури у нас не було жодної жінки. Чи значить це, що жінок немає в мистецтві ? У 1839 р піаністка й композиторка Клара Шуман написала в своєму щоденнику: «Колись мені здавалося, що я володію творчими здібностями, але я відмовилася від цієї думки: жінка не повинна складати музику - адже якщо до цього часу жодній жінці цього не вдавалося, чому я думаю, що у мене вийде?». Клара Шуман помилялася. Жінкам до неї вдавалося складати музику, і кілька найталановитіших, плідних і впливових композиторів XVII і XVIII ст. були саме жінками. Ось тільки вони не «користувалися широкою популярністю», тому що рідко домагалися визнання за життя – їх імена тонули в безодні дефіциту гендерних даних або ж їх твори приписували чоловікам.

Ці приклади – лише дрібна частина доказів того, як відсутність гендерних даних робить життя жінок складнішим. І у цього є більш значені наслідки. Наприклад, відсутність громадських туалетів, зупинки у неосвітлених місцях, відсутність камер у транспорті стають причиною багатьох зґвалтувань та домагань. Особливості чоловічої фізіології враховуються в проєктуванні автомобілів та ременів безпеки. Через це жінки частіше отримують травми середньої тяжкості у автокатастрофах. Ліки, які є прийнятними для чоловічого організму, можуть приносити шкоду жіночому, але про це дізнаються лише через багато років, коли все ж роблять глибші дослідження. Жінки частіше за чоловіків помирають від наслідків війни й мова навіть не про зґвалтування та насилля, в тому числі домашнє, яке процвітає в цей час. Так вагітні жінки залишаються без догляду та акушерської допомоги, а ще частіше підхоплюють інфекційні захворювання. Під час епідемії Еболи жінки могли померти і від хвороби, і від пологів.

Особливості жіночого та чоловічого організму й способу життя однозначно відрізняються і саме їх потрібно досліджувати та враховувати для того, щоб створити рівні умови для комфортного життя. Відсутність гендерних дає нам несвідомий чоловічий перекос у багатьох сферах, адже ми просто не знаємо, що чоловічі та жіночі потреби дійсно відрізняються і сприймаємо чоловічий досвід як універсальний.

Діана Зубар